Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Історія
Успенская церковь Пирогоща в истории Киева

28 08 2009   Алекс Дундич Публікації, Історія

Успенская церковь Пирогоща в истории Киева


Письмена гетманов Многогрешного и Самойловича 1670 г. и 1672 г. свидетельствуют о праве Успенской церкви собирать подати за продажу зерна на территории Киева. В письменных источниках XVI в. Пирогоща известна под названием Успенская церковь. Церковь упоминается в «Слове о полку Игореве» в связи с возвращением в Киев из половецкого плена князя Игоря Святославовича.

Успение Пресвятой Богородицы: история и особенности праздника

28 08 2009   Тарас Борозенец, Алексей Дмитров Публікації, Історія

Успение Пресвятой Богородицы: история и особенности праздника


Так, в коптском календаре VII в. 16 января, т. е. вскоре после отдания Богоявления, празднуется «рождение Госпожи Марии», а в календаре IX в. в то же число — «смерть и воскресение Богородицы» (в памятниках коптской и абиссинской Церквей XIV–XV вв., сохранявших вследствие своей изолированности древнюю литургическую практику, 16 января положено воспоминание Успения, а 16 августа — Вознесения Богоматери на небо).

К вопросу о (не)нужности перекрещивания

20 08 2009   Владимир Мельник Публікації, Історія

К вопросу о (не)нужности перекрещивания


Болезненным вопрос перекрещивания является также и для наших братьев, с которыми мы разделены, которым непонятна та откровенная вражда, встречаемая ими с нашей стороны; нет, увы, не христианская любовь, не боль разлуки, а именно искренняя и живая вражда. Оправдания в стиле «а они тоже!» заводят любой диалог, любую беседу в тупик...

Протистояння людей чи цивілізацій?

11 08 2009   Ігор Лосєв, спеціально для "РвУ" Публікації, Історія

Протистояння людей чи цивілізацій?

Як дивувався англійський мандрівник Джайлс Флетчер, коли на прийнятті у московського царя спостерігав, як російська еліта рачки повзла до царського трону (суто монгольський звичай), коли в Європі короля вітали зняттям капелюха і легким схилянням голови. Адже європейський монарх був не володарем Всесвіту і живим богом, а тільки першим серед рівних у колі аристократії. Навіть у такій не найбільш демократичній країні того часу, як Іспанія, король мав розпочинати засідання кортесів (іспанського парламенту), стаючи навколішки і виголошуючи ритуальну фразу: “Ми, що дорівнюємося вам”.

Протодиакон Андрей Кураев предложил переименовать  Россию в "Колонии Руси"

30 07 2009   Юрий Черноморец Публікації, Історія

Протодиакон Андрей Кураев предложил переименовать Россию в "Колонии Руси"


Если Кураев полагает, что именование Украины  таким образом является оскорбительным, то можно задать вопрос: не оскорбляет ли его чувств тот факт, что в Гимне Российской Федерации само это государство неоднократно именуется "страной" (например: "Россия - любимая наша страна!")? В "стороне" от чего находится Россия? "Стороной" для кого, для каких оккупантов она является?

Україна чи Малоросія: історична довідка для протод. Андрія Кураєва

29 07 2009   Аліса Донченко Публікації, Історія

Україна чи Малоросія: історична довідка для протод. Андрія Кураєва

Зміст літопису і написання руською (не плутати з російською) мовою слова „Oукраиноу” свідчить, що йдеться саме про "Україну" в розумінні "країна" - Вітчизна (аналоги є в інших слов'янських мовах, наприклад, польській - „крайова”/Krajowa).  У сучасній російській мові залишилося слово "окраина", яке, зберігши спільний корінь, має інше значення. У тому ж літописі під 1268 р. бачимо вислів ''украйняни'', під 1280 - ''на вкраинЂ'', під 1282 р. - ''на вкрайницЂ''. В усіх випадках словом Україна означувано переважно пограничні землі по відношенню до державного центру в Києві.

О сути и дефинициях православия. Часть ІІ

18 07 2009   Юрий Вестель Публікації, Історія

О сути и дефинициях православия. Часть ІІ


Если в Византийской империи богословские споры вызывали горячую заинтересованность у всех слоев населения, вплоть до торговцев на рынке и прислуги, если, как писал Достоевский, чуть только соберутся «русские мальчики», так сразу разговор заходит о Боге, бессмертии и смысле жизни, то нечто подобное характерно для православных в любой культуре, во все времена, в том числе в нашей сегодня.

1054 год: мифы и толкования

17 07 2009   Владимир Бурега Публікації, Історія

1054 год: мифы и толкования


Строго говоря, 1054 год нельзя считать моментом начала раскола ни с канонической, ни с конкретно исторической точки зрения. Дело в том, что прекращение молитвенного общения между Римом и Константинополем произошло еще до 1054 года. Если же внимательно посмотреть на развитие событий после 1054 года, то станет очевидно, что омрачение отношений между Римом и Константинополем вовсе не означало полного разрыва между Западной и Восточной Церквами.

О дефинициях и сути православия

15 07 2009   Юрий Вестель Публікації, Історія

О дефинициях и сути православия

Другой миф о Православии рисует его в виде некой интересной архаической традиции, представляющей собой не более чем этнографическую и музейную ценность, элемент экзотической и непременно загадочной (чаще всего, славянской) ментальности. Другой предрассудок сводит Православие к многочасовому богослужению, оформленному с особой эстетической изысканностью (красочные иконы, умилительные песнопения)

С.Єпіфанович як дослідник спадщини Максима Сповідника

7 07 2009   Юрій Чорноморець Публікації, Історія

С.Єпіфанович як дослідник спадщини Максима Сповідника

Єпіфанович доходить висновків, що були, з деякими важливими уточненнями, підтвердженні в XX ст. працею зарубіжних вчених. Водночас значним недоліком є оцінка в якості джерел вчення Максима лише християнської теології. Філософія впливала на Максима, на думку Єпіфановича, лише опосередковано: через систему навчання впливала антична філософія взагалі, через “Ареопагітики” — неоплатонізм Прокла, через христологію V–VI століть — аристотелізм. Після розгляду всієї системи Єпіфанович ще раз робить заяву, що філософія не була самостійним джерелом системи Максима.

Собор 1917 года и Томос. Предвидение святителя Тихона тогда и сейчас

21 06 2009   Иона, архиепископ Вашингтонский и Нью-Йоркский, митрополит всея Америки и Канады Публікації, Історія

Собор 1917 года и Томос. Предвидение святителя Тихона тогда и сейчас

 Доклад на конференции "Собор и Томос: ориентиры ХХ века на путях Церкви в ХХІ столетии"

Православная церковь в Америке (ПЦА)  является не церковью «диаспоры», но поместной автохтонной территориальной церковью. Это не этническая церковь; и это не русская церковь в Америке, это плод  175-летнего развития и результат деятельности русской миссии в Америке. ПЦА полностью поддерживает первенство Константинопольского патриархата. Однако, мы не согласны с каноническими интерпретациями, которые компрометируют нашу каноническую традицию.

Автокефалия: от канона к мифу

20 06 2009   Архимандрит Кирилл (Говорун) Публікації, Історія

Автокефалия: от канона к мифу

 Доклад на конференции "Собор и Томос: ориентиры ХХ века на путях Церкви в ХХІ столетии" 

Автокефалия может сработать в Украине. Базовым условием для этого является ее «демифологизация». Для этого ее следует освободить от отягощающих небогословских коннотаций. Афтокефалия должна рассматриваться лишь как способ решения украинской церковной проблемы, а не как воплощение мирового зла, которое отрывает украинцев от вселенской церкви и отрезает путь к спасению.

Взросление Ивана Мазепы как инициация мифологического героя

19 06 2009   Алла Дмитрук Публікації, Історія

Взросление Ивана Мазепы как инициация мифологического героя

В консьюмеристской культуре, которая легко воспринимает и переваривает любые слова, приправляя их прагматическими смыслами, миф превратился в манипулятивную технику, дополнительное средство успешного продвижения товара, в том числе политического образа. Поэтому фигура гетмана Ивана Мазепы, как одного из наиболее репрезентативных субъектов российско-украинской геополитической конкуренции, обросла дополнительными мифологическими толкованиями, обогатилась новыми смыслами, причем как с украинской, так и с российской стороны. Отличие, по сути, лишь в антитетичности  эпитетов и оценок.

Христиане, ислам и будущее Европы. Часть ІІ

19 06 2009   by Sandro Magister Публікації, Історія

Христиане, ислам и будущее Европы. Часть ІІ

Порожденный этим разрыв коммерческих и культурных связей между обеими берегами Средиземья, охарактеризованный позднейшими историографами как пропасть между Мохаммедом и Шарлеманем – не отменяет того факта, что оба измерения цивилизации, христианское и мусульманское, продолжали воспринимать и перерабатывать общее греко-римо-христианское наследие, которое германизировалось, славянизировалось в первом случае, и исламизировалось – во втором. Ислам, как свидетельствует история, невозможен без структуры, институтов и культурных особенностей греко-римо-христианства как общего фундамента, на котором он возник.

Христиане, ислам и будущее Европы

12 06 2009   by Sandro Magister Публікації, Історія

Христиане, ислам и будущее Европы

Однако эта оппозиция представлена сегодня повсеместно (и Европа не исключение) - везде, где совершается стремительный переход от религии к публичной сфере. «Религия» означает: католическая Церковь, возрожденная благодаря политической харизме папы Кароля Войтылы и теологическому профессионализму папы Бенедикта XVI; протестантские церкви американских евангелических течений; православная Церковь, с ее византийской моделью взаимозависимости трона и алтаря.

Гетман Мазепа как зеркало российско-украинских отношений

10 06 2009   Протоиерей Богдан Огульчанский Публікації, Історія

Гетман Мазепа как зеркало российско-украинских отношений

Украинская Церковь, сохраняющая единство с Московским патриархатом, как бы по определению должна послушно следовать российским интересам. Однако разве в этом назначение Церкви? Спаситель создал ее не с той целью, чтобы одно государство, нация, тип политического устройства или национальной культуры получили в ней безусловное преимущество. Церковь призвана соединить и преобразить во Христе разные идентичности.

П

9 06 2009   Віта Титаренко Публікації, Історія

П'ятидесятниця та витоки нового християнського руху

Для старозавітної людини свято П'ятидесятниці означало прийняття Синайського законодавства за пророка Мойсея. Євреї обіцяли Богу слухняність, а Бог їм – Своє благовоління.  Для новозавітної людини П’ятидесятниця – це передусім свято Трійці, ознаменоване зішестям Святого Духа на апостолів. Зішестям Святого Духа утверджується у світі християнська віра  і розпочинається існування Церкви. Отже, свято П’ятидесятниці символізує світоглядний злам, коли невблаганна старозавітна теократія, яка почалася від Синаю, змінилася новозавітною.

Константинопольский патриархат в 1923-1930 гг.

2 06 2009   Foreign Affairs Journal Публікації, Історія

Константинопольский патриархат в 1923-1930 гг.

Государство, используя в процессе формирования турецкой нации мусульманскую религию, одновременно пыталось сформулировать новую, враждебную исламу идеологию. Власть тогда отказалась признать основой национальной идентичности этническую принадлежность, выбрав в качестве стандарта религиозно-территориальный принцип. В тексте Лозаннского соглашения 1923 года подчеркивалось, что турок и курдов объединяет одна религия — ислам. Там же немусульмане были названы «меньшинствами».

Латеранские соглашения: 80 лет спустя

30 05 2009   Владимир Бурега Публікації, Історія

Латеранские соглашения: 80 лет спустя

 Договор 1929 года отвечал интересам обеих сторон. Ватикан получал государственный суверенитет и далеко идущее признание прав Католической Церкви в Италии, а режим Муссолини, решив «римский вопрос», приобрел моральный авторитет в глазах католиков всего мира. О Муссолини Пий XI отозвался как о человеке, «посланном Провидением» и сделавшем больше, чем его либеральные предшественники, а Конкордат он назвал одним из лучших из всех существующих.

Якби не монголо-татари, панівною релігією в Україні міг стати іслам

29 05 2009 Публікації, Історія

Якби не монголо-татари, панівною релігією в Україні міг стати іслам

Костянтин Тищенко: "Європа, зокрема й Україна, у ранні середньовічні часи стала ареною боротьби між носіями трьох великих релігій – християнства, мусульманства і... зороастризму".

ПОТЕНЦИАЛ НЕНАСИЛИЯ В МИРОВЫХ РЕЛИГИЯХ

23 04 2009   Александр Кугай Публікації, Історія

ПОТЕНЦИАЛ НЕНАСИЛИЯ В МИРОВЫХ РЕЛИГИЯХ


История человечества отражает не только хронологию кровавого насилия, но и эволюцию отношения культуры к этому явлению. В древних культурах в качестве доминирующего во взаимоотношениях между людьми служил принцип реванша (неадекватного возмездия). В дальнейшем (вплоть до наших дней) в европейской традиции пространство нравственных и правовых отношений конституируется вокруг ветхозаветного принципа, ограничивающего возмездие: «Око за око, зуб за зуб» и не более. Радикальный поворот в отношении к насилию знаменует новозаветный принцип всеобщей любви.

Митрополит Андрей Шептицкий: эволюция мировоззрения

13 04 2009 Публікації, Історія

Митрополит Андрей Шептицкий: эволюция мировоззрения


Современники нередко характеризовали митрополита графа Андрея Шептицкого как германофила, что было вполне естественно для человека, родившегося в среде высшей знати Австро-Венгерской монархии, убеждения которого целиком сформировались в политической атмосфере империи Габсбургов. Однако не одно лишь это обстоятельство стало причиной восторженной встречи Шептицким германской армии, вступившей в пределы Западной Украины в 1941 г. Во многом это была реакция на действия советских властей, которые в 1939-1941 гг. уже успели со всей определенностью продемонстрировать в Западной Украине свою антирелигиозную политику.

Иудейский прозелитизм в греко-римскую эпоху

6 04 2009 Публікації, Історія

Иудейский прозелитизм в греко-римскую эпоху


Миссионерские чаяния не были чужды и такому утонченному интеллектуалу, как Филон Александрийский.

Для Филона иудаизм - это не национальная религия одного лишь еврейского народа, а единственно правильная "философия" и идеальная "конституция", находящаяся в полной гармонии с законами Вселенной. В соответствии с его этимологией, "Израиль" означает "человек, видящий Бога", а им, считает Филон, может быть каждый, истинно познавший смысл Торы. Законы Торы идентичны законам мироздания, а посему познавший и исполняющий их - суть "космополит", то есть истинный гражданин космоса.

 

Оптина пустынь в жизни Гоголя

31 03 2009 Публікації, Історія

Оптина пустынь в жизни Гоголя


В. Розанов писал, что в этих кратких записочках оптинским монахам Гоголь был единственно собой во всем подлиннике, он писал их вскользь, быстро, находясь в духовном волнении, безо всякой свойственной ему игры, в моменты просветления души. Ибо чья душа не просветлеет, находясь в тесном общении с одним из выдающихся духовных отцов ХIХ века о. Макарием. 

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Причастие с коронавирусом. Кому повезет больше - правос...

Філософ

Філософ написал:

Взагалі то ПЦУ на період карантину змінила форму причастя і подає його в руки. Чому пані Щоткіна про це не згадує, а цитує приватну думку митрополита Димитрія Рудюка?

Глава УПЦ (МП) виступив проти «ложного геройства» під ч...

dima222

dima222 написал:

Точно відомо що в Почаївській лаврі минулого тижня швидка забрала до лікарні у Київ головного духівника (сповідальник всієї братії, третя людина в лаврі після намісника та благочинного) лаври архімандрита Іполита (Липчея)... Позавчора його терміново постригли у схиму - обряд який проводять над монахами перед смертю. Як відомо у архімандрита Іполита був туберкульоз легенів, від якого він страждав вже декілька років. За останні двадцять років на туберкульоз у Почаївській лаврі перехворіли багато насельників. Свого часу від туберкульозу тут помер архімандрит Антоній, а також туберкульозом хворів минулорічний духівник лаври, який помер рік тому архімандрит Георгій (Стець). Ще не менше декількох десятків насельників є носіми туберкульозу. Можливо що саме ця хвороба послабила імунітет архімандрита Іполіта який заразився коронавірусом. І якщо вчора він перебував ще у палаті в стаціонарі, то сьогодні його стан погіршився і він терміново був переведений у реанімацію.
Також є інформація з переписки заступника голови Відділу зовнішніх церковних звязків прот. Миколи Данилевича та відповідального за міжконфесійні конфлікти у Тернопільскій області, за кличкою "Шумахер", прот. Георгія Прокопчука (служиь у В. Млинівцях Кременецького району), в якій останній говорить про багато хворих в лаврі. А він, Георгій, є близькою людиною до намісника лаври митрополита Володимира і Тернопільського митрополита Сергія. Тому інформацією володіє достовірною. 
Про Шумахера тут є додаткова інформація https://zz.te.ua/moskovskyj-batyushka-z-ternopilschyny-zustricha
vsya-z-heneralom-fsb/
Також відомо, але це вже з усного повідомлення, що на Свято-Духівському скиту при Почаївській лаврі багато хворих - кашляють, хриплять, лікуються розтиранням ніг у соляній воді, прокапуються протизастудними засобами, приймають теплі ванни і парять у парілках, але всі на ногах. Хто має симптоми важкої хвороби, відправляють додому.
Також відомо, що братія лаври закликає людей ходити на служби і останнім часом в лаврі людей значно побільшало.
Сьогодні прийшла інформація що всі працівниці в лаврі, так звані "матушки", які працювали на коровнику, на митті бутилок для вина, прибирали у храмах і жили в Антоніївській церкві, у лаврському готелі і в підвалі під корпусом № 7 були розпущені по домах. А це бабушки і жінки з різних регіонів України, Булорусі, Росії і Молдови. Хоча також відомо що частина їх переховується у ідземних храмах лаври, оскільки є жителями далеких регілнів Росії, наприклад з Пермі є послушниці які таємно живуть у готелі лаври. 

«Липківство» як духовна, канонічна та еклезіологічна пр...

dima222

dima222 написал:

Шумило ще три-чотири роки тому ревно писав про руских катакомбників і зарубіжників і всячеськи плюндрував РПЦ не вважаючи її навіть канонічною церквою. Тепер так же ряно пише за РПЦ і плюндрує все українське. При цьому гарно маскуться під любител української старовини і знавця українського Афону. Така собі куропатка в клітинку - сьогодні рябоє, а завтра сідоє. низько, ницо так робити - жити в Україні і так її паплюжити. Для СБУ тут є гарне джерело для роботи...

Київська громада УПЦ (МП) перейшла в РПЦЗ

dima222

dima222 написал:

Ось так - відкрились у людей очі і втікають від Московської церкви подалі... нема там ні віри в людей, ні моралі, ні співчуття, ні духу Божого.
А мене особисто вразило те як самий крутий юриста УПЦМП витіснив православного батюшку з храму. Вот для чего нужны оказывается юристы в митрополии...
Онуфрий же просто продолжает хлопать ушами )))) 
А свщенника и людей очень жалко. Веру так можно всю расплескать.
ПС: как вариант можно переходить в ПЦУ. Там чище... В РПЦЗ счас прихожане тоже прозреют от всех этих кодов и паспортов и экуменизмов... Та же политическая будет подоплевка что и в МП. Корабль вышел в плавание, а куда приплывет, то Бог один знает. Если вообще приплывет... Топят ведь...

Битва за три буквы. Действительно ли УПЦ МП уже не заст...

dutchak1

dutchak1 написал:

Весь этот словесный хоровод имеет отношение к особого “сорта” людям, с которыми мы живем в одной стране и которые называют себя “верующими”, которые придумали себе “Бога”. Ну, в общем, малахольные такие, как несовершеннолетние дети, недееспособные. Е. Щеткина еще называет их “потребители”. В силу этой недееспособности и по примеру других государств им выделили конституционную песочницу. Правда в других государствах еще и запрет для государства влазить в песочницу...Но что не сделаешь для любимого дитя! А тут еще часть этих неразумных деток начали делить Бога и своего Бога опрометчиво прописали в соседнем государстве. С таким же успехом могли прописать на Марсе или на Венере. Игра то ведь. Но суръезные дяди начали играть в ту же игру, начали делить недееспособных на законно рожденных от правильного Бога и не совсем по закону, требуют документального подтверждения прописки Бога, нотариально подтвержденную подпись Бога...Иногда кажется что часть этих взрослых дядей и теток надо дополнительно изолировать, создать новое конституционное отделение или использовать их же методику и строить для них новую песочницу. Назовём ее Страна Д. Ну как в той детской сказке, про деревянного мальчика...

К противостоянию с Константинополем подключилась РПЦвУ:...

dima222

dima222 написал:

Почему для русскоязычной паствы открывает храм группа людей, называющая себя "Украинской Православной Церковью"? wink 

УПЦ (МП) продолжает негласно рукополагать епископов Кры...

dima222

dima222 написал:

Рукоположение сепаратиста Каллиника стало возможным как следствие новой политики команды Зеленского - безразличие к церковным вопросам и компас на сближение с русским благословили Онуфрию и Паканичу поставить еще одного русского человека в МП. Кстати ничем не лучше и новоизбранные епископы. Чем можно объяснить избрание Никодима Пустовгара как не позицией по поддержке русского мира на Черниговщине. Других заслуг у него нету...

Архієпископ-ректор Почаївської семінарії послав «сосати...

dima222

dima222 написал:

Вітання владиці Іову з Івано_Франківської єпархії УПЦ МП: спаси, Господи, владико за Ваші компліменти у нашу адресу! Знаєте, образливо до глибини душі. При скорій зустрічі у Почаєві обовязково зустрінусь з Вами і подивлюся прямо в очі... 

Чи дійде до церковного майдану?

dima222

dima222 написал:

Цікаво що офіційний сайт УПЦ МП має таку собі розлогу колонку де дублює новини із офіційного сайту РПЦ - тут і про Путіна новини і про Медведєва і про російську армію якій РПЦ будє храми... Відкриваєш сайт УПЦ а там новини про Путіна... ото радость із Patriarchia.ru 

Віряни ПЦУ відстояли у Верховному суді право на перехід...

dutchak1

dutchak1 написал:

Ну і що, хтось читав те судове рішення? З чим вітали парафіян і настоятеля храму?

25.          Тому, суд доходить висновку, що в даному випадку спір виник між засновниками та членами релігійної організації - Хустської єпархії УПЦ та релігійної громади - Релігійної громади УПЦ КП, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін до статуту, що свідчить про приватно-правовий характер спірних правовідносин.

26.          У зв`язку з цим, судами попередніх інстанцій було помилково віднесено даний спір до       юрисдикції адміністративних судів, оскільки позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільних прав позивача і з огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

wink 

До недавнего времени можно было со снисходительной ирон...

dima222

dima222 написал:

Реально, перечитував іноді біографії наших архієреїв, ужасає те, що більшість немає навіть очної семінарї, і серед них найнайвищі чини архіреїв, даже предстоятелів!... ті що роками мучили свої голови і животи поклали у семінаріях, академіях і єпархіальних послушаніях - в тіні Церкви, а пронирливі і дерзновенні - керують єпархіями... парадоксіс ))) 

Тут священники УПЦ (РПЦ) говорят, мол, что признание ПЦ...

dima222

dima222 написал:

Стаття відмінна. Молодець

Отець Микола Данилевич закрив для мене можливість комен...

dima222

dima222 написал:

Многая лета, отец Андрей

УПЦ МП вже не називає ПЦУ "розкольниками"...

dima222

dima222 написал:

Дякую. Дуже вичерпно і тепер маю багато аргументів на захист ПЦУ перед знайомими з МП. Варто радіти! 

И снова перлы известного запорожского религиозно-полити...

dima222

dima222 написал:

Страшно от таких слов Луки - неужели здоровый человек может такое глаголати?