Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Історія
Український автокефальний рух в роки німецької окупації: міфи та реалії

20 10 2011   Андрій Смирнов Публікації, Історія

Український автокефальний рух в роки німецької окупації: міфи та реалії

В жовтні 2011 року виповнюється 90 років з дня створення Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ). 21 жовтня 1921 року в Київському соборі Святої Софії Василь Липківський був висвячений на митрополита УАПЦ. Історичний шлях УАПЦ викликав і викликає різні оцінки дослідників. Одним з питань, що не перестає провокувати бурхливі дискусії, є процес відродження автокефального руху в Україні під час другої світової війни. Чи можна ототожнювати УАПЦ формації 1921 та 1942 років? Чи дійсно УАПЦ формації 1942 року була неканонічним церковним угрупуванням? Чи були ієрархи УАПЦ колаборантами окупаційної влади? На ці та інші питання шукає відповіді автор статті - кандидат історичних наук, старший викладач кафедри історії Національного університету «Острозька академія».

Культ Покрови Пресвятої Богородиці: нові дослідження

13 10 2011   Оксана Прокоп’юк Публікації, Історія

Культ Покрови Пресвятої Богородиці: нові дослідження

Популярність культу Покрови Пресвятої Богородиці вже традиційно представляється як невід’ємна характеристика релігійності української людності, особливо якщо йдеться про релігійність козацтва. Натомість, треба визнати, що ми не так багато знаємо про виникнення і розвиток цього культу на українських землях. Насамперед, бракує інформаційно-статистичних даних для проведення грунтовних наукових досліджень. Результати останніх студій дозволяють кількісно проілюструвати поширення Покровського культу в Київській митрополії в добу Бароко...

Імператор Йосиф ІІ: толерантність і тиранія Просвітництва

12 10 2011   Тетяна Шевченко Публікації, Історія

Імператор Йосиф ІІ: толерантність і тиранія Просвітництва

У Галичині, де греко-католицькі священики були змушені відробляти панщину, римо-католикам було заборонено переводити уніатів на латинський обряд. Сам термін «уніат» було заборонено державою як образливий. Для студентів з Галичини, Закарпаття і Буковини була створена греко-католицька семінарія у Львові. А 13 жовтня 1781 р. імператор Священної Римської імперії Йосиф II видав указ про віротерпимість, який гарантував релігійну свободу і громадянські права лютеранам, кальвіністам, православним та греко-католикам...

Наукова спадщина академіка Володимира Ламанського та хозаро–руська місія Кирила і Мефодія

10 10 2011   Сергій Шумило Публікації, Історія

Наукова спадщина академіка Володимира Ламанського та хозаро–руська місія Кирила і Мефодія

Академік Володимир Іванович Ламанський (1833 - 1914) залишив нащадкам велику наукову спадщину, присвячену історії слов’янства. Широкий спектр наукових інтересів академіка та сміливість його гіпотез і висновків свідчить про неабиякий дослідницький талант ученого. Хоч яким широким був діапазон наукових досліджень В.І. Ламанського, не можна не відзначити домінанти його пошуків і праць: Ламанський був слов’янофілом, щиро любив історію слов’ян і вмів сумніватися в загальновизнаних прозахідних теоріях...

Передумови і соціально-культурні наслідки прийняття християнства Великим Київським князем Оскольдом для розвитку духовності на українських землях

6 10 2011   Ігор Богдан Публікації, Історія

Передумови і соціально-культурні наслідки прийняття християнства Великим Київським князем Оскольдом для розвитку духовності на українських землях

Першими «русичами», які хрестилися у православну віру в Константинополі православним Константинопольським патріархом Фотієм, були великі князі Оскольд і Дір з усією дружиною. Князі Оскольд і Дір були нащадками Кия – засновника багатьох руських поселень, а потім і столиці Православної Русі – Києва. Щодо причини, чому ж все-таки князь Оскольд не зумів остаточно адаптувати християнство на теренах тогочасної Русі, то відповідь, мабуть, можна вбачати тільки в тому, що його методи християнізації були мирними, на відміну від тих, які застосовуватиме більш ніж через 100 років св. рівноапостольний князь Володимир...

Аскольд (Оскольд) (середина IX ст. – 882 р.)

4 10 2011   Неля Солодухіна Публікації, Історія

Аскольд (Оскольд) (середина IX ст. – 882 р.)

На світанку історії вітчизняної державності та її християнської культури стоїть потужна і загадкова постать князя Аскольда (Оскольда). Аскольд – перший київський князь-християнин і перший київський мученик за віру Христову. За його правління Київське ранньодержавне об’єднання слов’ян упевнено вийшло на світову арену, стало важливим фактором міжнародної політики.

Opus Dei — Справа Божа

2 10 2011   Тетяна Шевченко Публікації, Історія

Opus Dei — Справа Божа

Офіційною датою виникнення Оpus Dei є 2 жовтня 1928 р., коли в Мадриді під час молитовного усамітнення св. Хосемарія Ескріва побачив місію свого життя — Оpus Dei, світську католицьку організацію, яка допомогла би віруючим йти шляхом до святості у світі. За півсторіччя часопис „Choisir” писав про Оpus Dei: «Вони могутні. Мають своїх міністрів в урядах, зокрема диктаторських, мають свою економічну імперію, газети і радіостанції. Їх методи настільки розумні та ефективні, що справляють враження...»

Рада у справах РПЦ в 1940-х роках: контекст взаємин держави і церкви

29 09 2011   Владлен Орлов Публікації, Історія

Рада у справах РПЦ в 1940-х роках: контекст взаємин держави і церкви

В Україні з самого початку встановлення фашистського режиму існували дві конкуруючі церковні течії. Українська автокефальна церква, неканонічна, збільшувала число віруючих, приймаючи без переосвячення уцілілі рештки духовенства колишньої УАПЦ Василя Липківського. За таких обставин єпископи другої гілки православ’я — Автономної церкви, що зберігала канонічні зв’язки з Московською єпархією, протягом 1941 року двічі намагалися знайти взаєморозуміння із УАПЦ, прохаючи лише повторного висвячення єпископів від митрополита В. Липківського…

Чи не настав час Українській Православній Церкві відродити традицію мироваріння?

27 09 2011   Архімандрит Віктор (Бедь), архімандрит Арсеній (Бочкарь) Публікації, Історія

Чи не настав час Українській Православній Церкві відродити традицію мироваріння?

За часів Російської імперії в Україні мироваріння здійснювалося в Благовіщенському храмі Митрополичих палат у Святій Успенській Києво-Печерській Лаврі на території т.н. «Верхньої Лаври» (до речі, всі сосуди для мироваріння й досі зберігаються у Верхній Лаврі у музеї). Щонайменше впродовж XV, XVI, XVII, XVIII та XIX століть священним правом Православної Церкви в Україні було мироваріння, а прерогативою Київського Митрополита було освячення мира. І досі немає жодного документу який би забороняв Святій Київській Церкві варити миро, а Київському Митрополиту освячувати його...

Товариство Ісуса: жодних жінок!

26 09 2011   Тетяна Шевченко Публікації, Історія

Товариство Ісуса: жодних жінок!

27 вересня 1598 р. папа римський Павло III затвердив статут створеного Ігнатієм Лойолою шістьома роками раніше ордену єзуїтів — Товариства Ісуса. Практично усі ордени Католицької Церкви мають жіночі відгалуження, які кількісно набагато переважають відповідні чоловічі інституції. Усі, крім єзуїтів. Попри вперті спроби утворити жіноче згромадження у межах Товариства Ісуса, з яких дві майже вдалися, Орден досі не має жіночого відгалуження. Чому?

Поетапне здійснення приєднання Київської митрополії до Московського патріархату

22 09 2011   Ігор Богдан Публікації, Історія

Поетапне здійснення приєднання Київської митрополії до Московського патріархату

Приєднання Київської митрополії до Московського патріархату розцінювалося і розцінюється різними істориками по-різному. Хтось дає цьому акту позитивну оцінку, хтось, навпаки, протилежну, негативну. Хтось шукає причину цієї дії саме в 1686 році, хтось ще в часи Богдана Хмельницького; та, на наш погляд, спроби підпорядкування і саме підпорядкування, як політичне, так і релігійне, відбувається значно і значно раніше...

До історії державного органу у справах релігій в Україні: з 1991 р. по теперішній час

21 09 2011   Лариса Владиченко Публікації, Історія

До історії державного органу у справах релігій в Україні: з 1991 р. по теперішній час

За двадцять років Незалежності України вказаний державний орган шість разів змінював свій статус і підпорядкованість. Так з 1991 р. до сьогодні функції державного органу у справах релігій виконували: Рада у справах релігій при Кабінеті Міністрів України; Міністерство України у справах національностей, міграцій та культів; Державний комітет України у справах релігій; Державний департамент у справах релігій Міністерства юстиції України; Державний комітет України у справах національностей та релігій; відповідний підрозділ (на даний час в процесі утворення) Міністерства культури України...

Джордано Бруно: тяжко бути богом

16 09 2011   Тетяна Шевченко Публікації, Історія

Джордано Бруно: тяжко бути богом

17 вересня 1599 р. з Венеції до інквізиційного суду в Римі була передана справа Джордано Бруно — хрестоматійної постаті філософського вільнодумства часів Контрреформації. Бруно і до сьогодні оцінюють вкрай суперечливо. Для когось він є символом вільнодумця, спаленого за свої погляди, для когось — символом богохульства і єресі. Проте якщо Бруно був видатним інтелектуалом-єретиком, то чому інквізицію так мало цікавили його наукові погляди?

До історії державного органу у справах релігій в Україні. Частина II: 1920-1991 роки

14 09 2011   Лариса Владиченко Публікації, Аналітика, Історія

До історії державного органу у справах релігій в Україні. Частина II: 1920-1991 роки

28 лютого 1966 р. голова Уповноваженого Ради у справах релігій при Раді Міністрів СРСР з Української РСР К.Литвин, за попереднім погодженням із головою центрального апарату Ради у справах релігій СРСР В.А.Куроєдовим, подає на ім’я В.Щербицького доповідну записку, відносно структури і штатів центрального апарату Уповноваженого Ради у справах релігій при Раді Міністрів СРСР з Української РСР і апарату Уповноважених з областей. У зазначеному документі пропонується підсилити штат апарату, аби більш кваліфіковано вивчати релігійну ситуацію у республіці...

До історії державного органу у справах релігій в Україні

8 09 2011   Лариса Владиченко Публікації, Аналітика, Історія

До історії державного органу у справах релігій в Україні

В історії органу у справах релігій в Україні можна виділити три періоди: 

I. Період українських урядів (1917-1919 рр.);

II. Період Радянської влади (1920-1991 рр.);

III. Період незалежності України (1991 р. – по теперішній час).

У свою чергу кожний період можна поділити на етапи існування зазначеного органу...

Підґрунтя формування Київського християнства

7 09 2011   Олександр Саган Публікації, Аналітика, Історія

Підґрунтя формування Київського християнства

Формування особливостей Київського християнства – достатньо складний і малодосліджений процес, в основі якого лежить особливе і непередбачуване (оскільки залежить від багатьох, часто не відомих, чинників) поєднання етнічного/народного й релігійного. Цей процес у науці має назву етноконфесійного синкретизму. Зважаючи на певну езотеричність (маловживаність/закритість) цього поняття, недостатню вивченість його вітчизняними науковцями та богословами, ця стаття буде присвячена саме з’ясуванню поняття «етноконфесійного синкретизму» як базового для розуміння специфіки Київського християнства.

Апостол миру — Бенедикт ХV

2 09 2011   Тетяна Шевченко Публікації, Історія

Апостол миру — Бенедикт ХV

3-го вересня 1914 р. конклав 60-ти кардиналів 38-ма голосами проти 18-ти обрав папою митрополита Болоньї кардинала Джакомо делла К’єза. Новообраний папа узяв ім’я Бенедикт XV. Він увійшов до історії перш за все як діяльний миротворець. Коли кардинал Йозеф Ратцінгер, обраний папою 2005 р., прийняв ім'я Бенедикт XVI, він сказав, що однією з причин для вибору імені стала його повага до Бенедикта XV — апостола миру.

Патриархальная структура и единство Церкви

1 09 2011   Теодор Николау, профессор православного богословия Мюнхенского университета Публікації, Історія

Патриархальная структура и единство Церкви

Поместные церкви равнозначны и согласованны в своих братских отношениях. Однако этой истине противоречит переупорядочение или субординация поместных церквей, которые обнаруживают глубокую экклезиологическую точку зрения и наводят на мысль, что та или иная поместная церковь содержит в разном количестве и качестве Тело Христово; более того, здесь нет аналогии с понятием Триединого Бога , в котором неприменимо какое-либо переупорядочение или субординация личностей...

Ідеолог християнського нонконформізму

30 08 2011   Ігор Загребельний Публікації, Історія

Ідеолог християнського нонконформізму

30 серпня виповнилося 128 років від дня народження видатного українського мислителя Дмитра Івановича Донцова. На жаль, наше суспільство звикло мислити штампами, тож і Донцову дуже часто доводиться бути лише «ідеологом українського націоналізму» з усіма випливаючими з цього наслідками: для одних Донцов-націоналіст є кумиром, для інших – «бандитом пера». Проте досить актуальною є теза про Донцова як про мислителя-християнина...

Поняття Київського християнства, його церковна та просторово-часова ідентифікація

28 08 2011   Олександр Саган Публікації, Аналітика, Історія

Поняття Київського християнства, його церковна та просторово-часова ідентифікація

Портал "Релігія в Україні" починає публікацію циклу історико-філософських досліджень відомого українського науковця, доктора філософських наук, професора Олександра Сагана про формування, розвиток і особливості Київського християнства. Читачам буде представлено цікавий погляд науковця на тему, яка сьогодні є актуальною для більшості традиційних українських Церков.

Чи має Україна релігієзнавство? Нотатки на полях книжки про «кінець світу»

25 08 2011   Сергій Савченко Публікації, Богослов'я, Історія, Рецензії

Чи має Україна релігієзнавство? Нотатки на полях книжки про «кінець світу»

Ця стаття і справді постала з нотаток. Вони з᾽явилися вже на першій сторінці, коли зі змісту я дізнався, що Свідки Єгови є протестантами. З цікавості почав читати далі. З кожною сторінкою подібні речі накопичувалися як лавина, що й змусило мене взятися за рецензійний огляд. Власне, я наважився розпочати його тому, що не знайшов жодної рецензії на книжку Докаша з часу її виходу у світ 2007 року. Маю на увазі саме рецензію, а не замовну панегіричну  анотацію в якому-небудь інститутському збірнику...

Французький протестантизм та Варфоломіївська ніч

22 08 2011   Тетяна Шевченко Публікації, Історія

Французький протестантизм та Варфоломіївська ніч

У ніч p 23 на 24 серпня 1572 р., напередодні дня святого Варфоломія, у Парижі відбулася безпрецедентна різанина католиками кальвіністів, яких у Франції називали гугенотами. За оцінками різних джерел, загинуло від 5 до 30 тисяч парижан та гугенотів.

Епископское безбрачие в православной традиции (окончание)

17 08 2011   Архиепископ Нью-Йоркский Петр (Л’Юилье) Публікації, Історія

Епископское безбрачие в православной традиции (окончание)

В начале нашего века некоторые люди начали подвергать сомнению обязательный характер епископского безбрачия. Следующий шаг был сделан в 1923 году раскольнической группой «Обновленцев», которые решили отменить требование епископского безбрачия. Тот факт, что это течение возникло в России, едва ли может быть случайностью. В этой стране епархии представляли собой огромные территориальные деления, и перед большевистской Революцией они включали большое количество приходов и учреждений. Епископы же не были избраны согласно процедуре, установленной каноническим законодательством. Они были главным образом администраторами, отдаленными от большой части духовенства и мирян...

Баптисты и «конец истории»

16 08 2011   Михаил Черенков Публікації, Історія

Баптисты и «конец истории»

У баптизма с историей складываются непростые отношения. Как и всякое молодое движение, он пытается апеллировать к истории, связям, предтечам; одновременно отвергая исторические обязательства, груз истории, тяжесть традиции...

Історія як засіб маніпуляції (закінчення)

15 08 2011   Сергій Савченко Публікації, Історія, Рецензії

Історія як засіб маніпуляції (закінчення)

Праця Андрія Портнова «Вправи з історією по-українськи» є дуже гарним і фаховим вступом до проблематики маніпулювання образом історії з метою впливу на суспільну свідомість. Завдяки рецензованій книжці російський читач довідається як маніпулюють з історією в Україні, порівнявши це з досвідом власної країни. А український пересічний інтелігент зрозуміє, що його візія минулого, яку він вважав своїм щирим та глибоким переконанням, насправді продукт ментальної імплантації...

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Причастие с коронавирусом. Кому повезет больше - правос...

Філософ

Філософ написал:

Взагалі то ПЦУ на період карантину змінила форму причастя і подає його в руки. Чому пані Щоткіна про це не згадує, а цитує приватну думку митрополита Димитрія Рудюка?

Глава УПЦ (МП) виступив проти «ложного геройства» під ч...

dima222

dima222 написал:

Точно відомо що в Почаївській лаврі минулого тижня швидка забрала до лікарні у Київ головного духівника (сповідальник всієї братії, третя людина в лаврі після намісника та благочинного) лаври архімандрита Іполита (Липчея)... Позавчора його терміново постригли у схиму - обряд який проводять над монахами перед смертю. Як відомо у архімандрита Іполита був туберкульоз легенів, від якого він страждав вже декілька років. За останні двадцять років на туберкульоз у Почаївській лаврі перехворіли багато насельників. Свого часу від туберкульозу тут помер архімандрит Антоній, а також туберкульозом хворів минулорічний духівник лаври, який помер рік тому архімандрит Георгій (Стець). Ще не менше декількох десятків насельників є носіми туберкульозу. Можливо що саме ця хвороба послабила імунітет архімандрита Іполіта який заразився коронавірусом. І якщо вчора він перебував ще у палаті в стаціонарі, то сьогодні його стан погіршився і він терміново був переведений у реанімацію.
Також є інформація з переписки заступника голови Відділу зовнішніх церковних звязків прот. Миколи Данилевича та відповідального за міжконфесійні конфлікти у Тернопільскій області, за кличкою "Шумахер", прот. Георгія Прокопчука (служиь у В. Млинівцях Кременецького району), в якій останній говорить про багато хворих в лаврі. А він, Георгій, є близькою людиною до намісника лаври митрополита Володимира і Тернопільського митрополита Сергія. Тому інформацією володіє достовірною. 
Про Шумахера тут є додаткова інформація https://zz.te.ua/moskovskyj-batyushka-z-ternopilschyny-zustricha
vsya-z-heneralom-fsb/
Також відомо, але це вже з усного повідомлення, що на Свято-Духівському скиту при Почаївській лаврі багато хворих - кашляють, хриплять, лікуються розтиранням ніг у соляній воді, прокапуються протизастудними засобами, приймають теплі ванни і парять у парілках, але всі на ногах. Хто має симптоми важкої хвороби, відправляють додому.
Також відомо, що братія лаври закликає людей ходити на служби і останнім часом в лаврі людей значно побільшало.
Сьогодні прийшла інформація що всі працівниці в лаврі, так звані "матушки", які працювали на коровнику, на митті бутилок для вина, прибирали у храмах і жили в Антоніївській церкві, у лаврському готелі і в підвалі під корпусом № 7 були розпущені по домах. А це бабушки і жінки з різних регіонів України, Булорусі, Росії і Молдови. Хоча також відомо що частина їх переховується у ідземних храмах лаври, оскільки є жителями далеких регілнів Росії, наприклад з Пермі є послушниці які таємно живуть у готелі лаври. 

«Липківство» як духовна, канонічна та еклезіологічна пр...

dima222

dima222 написал:

Шумило ще три-чотири роки тому ревно писав про руских катакомбників і зарубіжників і всячеськи плюндрував РПЦ не вважаючи її навіть канонічною церквою. Тепер так же ряно пише за РПЦ і плюндрує все українське. При цьому гарно маскуться під любител української старовини і знавця українського Афону. Така собі куропатка в клітинку - сьогодні рябоє, а завтра сідоє. низько, ницо так робити - жити в Україні і так її паплюжити. Для СБУ тут є гарне джерело для роботи...

Київська громада УПЦ (МП) перейшла в РПЦЗ

dima222

dima222 написал:

Ось так - відкрились у людей очі і втікають від Московської церкви подалі... нема там ні віри в людей, ні моралі, ні співчуття, ні духу Божого.
А мене особисто вразило те як самий крутий юриста УПЦМП витіснив православного батюшку з храму. Вот для чего нужны оказывается юристы в митрополии...
Онуфрий же просто продолжает хлопать ушами )))) 
А свщенника и людей очень жалко. Веру так можно всю расплескать.
ПС: как вариант можно переходить в ПЦУ. Там чище... В РПЦЗ счас прихожане тоже прозреют от всех этих кодов и паспортов и экуменизмов... Та же политическая будет подоплевка что и в МП. Корабль вышел в плавание, а куда приплывет, то Бог один знает. Если вообще приплывет... Топят ведь...

Битва за три буквы. Действительно ли УПЦ МП уже не заст...

dutchak1

dutchak1 написал:

Весь этот словесный хоровод имеет отношение к особого “сорта” людям, с которыми мы живем в одной стране и которые называют себя “верующими”, которые придумали себе “Бога”. Ну, в общем, малахольные такие, как несовершеннолетние дети, недееспособные. Е. Щеткина еще называет их “потребители”. В силу этой недееспособности и по примеру других государств им выделили конституционную песочницу. Правда в других государствах еще и запрет для государства влазить в песочницу...Но что не сделаешь для любимого дитя! А тут еще часть этих неразумных деток начали делить Бога и своего Бога опрометчиво прописали в соседнем государстве. С таким же успехом могли прописать на Марсе или на Венере. Игра то ведь. Но суръезные дяди начали играть в ту же игру, начали делить недееспособных на законно рожденных от правильного Бога и не совсем по закону, требуют документального подтверждения прописки Бога, нотариально подтвержденную подпись Бога...Иногда кажется что часть этих взрослых дядей и теток надо дополнительно изолировать, создать новое конституционное отделение или использовать их же методику и строить для них новую песочницу. Назовём ее Страна Д. Ну как в той детской сказке, про деревянного мальчика...

К противостоянию с Константинополем подключилась РПЦвУ:...

dima222

dima222 написал:

Почему для русскоязычной паствы открывает храм группа людей, называющая себя "Украинской Православной Церковью"? wink 

УПЦ (МП) продолжает негласно рукополагать епископов Кры...

dima222

dima222 написал:

Рукоположение сепаратиста Каллиника стало возможным как следствие новой политики команды Зеленского - безразличие к церковным вопросам и компас на сближение с русским благословили Онуфрию и Паканичу поставить еще одного русского человека в МП. Кстати ничем не лучше и новоизбранные епископы. Чем можно объяснить избрание Никодима Пустовгара как не позицией по поддержке русского мира на Черниговщине. Других заслуг у него нету...

Архієпископ-ректор Почаївської семінарії послав «сосати...

dima222

dima222 написал:

Вітання владиці Іову з Івано_Франківської єпархії УПЦ МП: спаси, Господи, владико за Ваші компліменти у нашу адресу! Знаєте, образливо до глибини душі. При скорій зустрічі у Почаєві обовязково зустрінусь з Вами і подивлюся прямо в очі... 

Чи дійде до церковного майдану?

dima222

dima222 написал:

Цікаво що офіційний сайт УПЦ МП має таку собі розлогу колонку де дублює новини із офіційного сайту РПЦ - тут і про Путіна новини і про Медведєва і про російську армію якій РПЦ будє храми... Відкриваєш сайт УПЦ а там новини про Путіна... ото радость із Patriarchia.ru 

Віряни ПЦУ відстояли у Верховному суді право на перехід...

dutchak1

dutchak1 написал:

Ну і що, хтось читав те судове рішення? З чим вітали парафіян і настоятеля храму?

25.          Тому, суд доходить висновку, що в даному випадку спір виник між засновниками та членами релігійної організації - Хустської єпархії УПЦ та релігійної громади - Релігійної громади УПЦ КП, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін до статуту, що свідчить про приватно-правовий характер спірних правовідносин.

26.          У зв`язку з цим, судами попередніх інстанцій було помилково віднесено даний спір до       юрисдикції адміністративних судів, оскільки позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільних прав позивача і з огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

wink 

До недавнего времени можно было со снисходительной ирон...

dima222

dima222 написал:

Реально, перечитував іноді біографії наших архієреїв, ужасає те, що більшість немає навіть очної семінарї, і серед них найнайвищі чини архіреїв, даже предстоятелів!... ті що роками мучили свої голови і животи поклали у семінаріях, академіях і єпархіальних послушаніях - в тіні Церкви, а пронирливі і дерзновенні - керують єпархіями... парадоксіс ))) 

Тут священники УПЦ (РПЦ) говорят, мол, что признание ПЦ...

dima222

dima222 написал:

Стаття відмінна. Молодець

Отець Микола Данилевич закрив для мене можливість комен...

dima222

dima222 написал:

Многая лета, отец Андрей

УПЦ МП вже не називає ПЦУ "розкольниками"...

dima222

dima222 написал:

Дякую. Дуже вичерпно і тепер маю багато аргументів на захист ПЦУ перед знайомими з МП. Варто радіти! 

И снова перлы известного запорожского религиозно-полити...

dima222

dima222 написал:

Страшно от таких слов Луки - неужели здоровый человек может такое глаголати?