Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Історія
Окультно-художній образ «графа Дракули» як приклад маніпуляції та викривлення історії

18 10 2013   Сергій Шумило Публікації, Історія

Окультно-художній образ «графа Дракули» як приклад маніпуляції та викривлення історії

Ми навмисно занурилися у цю, здавалося б сторонню тему, аби було легше зрозуміти, як художня література та підживлювані нею настрої в суспільстві можуть впливати (прямо чи опосередковано) і на політичний хід подій, і на осмислення або перекручення минулого та реальних історичних персонажів.

Первісна Ченстоховська Богородиця – українська ікона Петра Ратенського

13 10 2013   Ігор Мицько Публікації, Історія

Первісна Ченстоховська Богородиця – українська ікона Петра Ратенського

У призначеному для канонізації найдавнішому російському житії чималу увагу присвячено іконі, яку написав ігумен; її названо навіть святою. Однак у тексті нічого не згадано про дальшу долю пам’ятки, тобто до Росії вона не потрапила. Де ж тоді вона зберігалась?..

Ассирийская Церковь Востока в Украине: беглый обзор

19 09 2013   Андрей Ухтомский Публікації, Історія

Ассирийская Церковь Востока в Украине: беглый обзор

Несторианских священников находим в татаро-монгольской Орде, пришедшей на Русь под предводительством хана Батыя. С этого времени следует вести отсчет пребыванию Ассирийской Церкви Востока на территории Украины...

Юбилейный звон. О старейших колоколах Киево-Печерской лавры

11 09 2013   Владислав Дятлов Публікації, Історія

Юбилейный звон. О старейших колоколах Киево-Печерской лавры

Несомненно, 1025-летие Крещения Руси стало главным юбилеем нынешнего года. Однако все же этот юбилей – не единственный. На фоне прошедших торжеств, два других интересных юбилея – вроде бы совсем «негромкие»; зато громкие – голоса «юбиляров», звучащие над Киевом уже несколько столетий...

Протистояння язичництва і християнства на Русі: від Оскольда до Володимира

26 07 2013   Сергій Шумило Публікації, Історія

Протистояння язичництва і християнства на Русі: від Оскольда до Володимира

Навряд чи можна говорити про масову християнізацію на Русі за часів князя Оскольда. Складність і поступовість культурно-духовних трансформацій в давньоруському суспільстві, які, розпочавшись в ІХ ст., набували завершальної фази вже за часів князя Володимира Великого наприкінці Х ст.

Уявлення про Київ як «другий Єрусалим» в церковно-суспільній думці Русі-України. Частина III

19 07 2013   Сергій Шумило Публікації, Історія

Уявлення про Київ як «другий Єрусалим» в церковно-суспільній думці Русі-України. Частина III

«Київ совєтський», якому 70 років, «Київ сучасний, шалений», якому 20 років, і Київ золотоверхий, «єрусалимський» – з величними святинями і сотнями святих, і якому вже понад 1000 років. Ці зовсім різні «міста» співіснують на одній географічній території...

Уявлення про Київ як «другий Єрусалим» в церковно-суспільній думці Русі-України. Частина II

15 07 2013   Сергій Шумило Публікації, Історія

Уявлення про Київ як «другий Єрусалим» в церковно-суспільній думці Русі-України. Частина II

Сакралізований погляд на Київ тривалий час зберігався навіть у Московському князівстві. У ХVІ ст. з під пера московських церковних книжників виринає теза про «преславный градъ Москву яко вторый Киевъ»...

Уявлення про Київ як «другий Єрусалим» в церковно-суспільній думці Русі-України. Частина I

10 07 2013   Сергій Шумило Публікації, Історія

Уявлення про Київ як «другий Єрусалим» в церковно-суспільній думці Русі-України. Частина I

У середньовічній суспільно-релігійній уяві древній Єрусалим сприймався як сакральний центр світу. Під впливом таких настроїв у Київській Русі виникають спроби таку ж сакралізацію перенести і на руську землю...

Відносини Константинопольської Церкви з державою: історія та сьогодення

3 06 2013   Ігор Ільтьо Публікації, Історія

Відносини Константинопольської Церкви з державою: історія та сьогодення

В лютому 1923 року з Константинополя був вигнаний Патріарх Костянтин VI, і здавалося, що історія Константинопольського Патріархату фактично закінчилася...

До питання критики греко-католицьким духовенством окремих моментів націоналістичного дискурсу у міжвоєнний час

27 05 2013   Ігор Загребельний Публікації, Історія

До питання критики греко-католицьким духовенством окремих моментів націоналістичного дискурсу у міжвоєнний час

Стаття ставить собі за мету проаналізувати зміст критики окремих моментів тогочасного націоналістичного дискурсу з боку двох греко-католицьких філософів і богословів – о. Миколи Конрада та о. Гавриїла Костельника...

Валентин Шаповал: «Старались направить в законное русло крестные ходы...»

19 03 2013   Беседовал Олег Киселев Публікації, Інтерв'ю, Історія

Валентин Шаповал: «Старались направить в законное русло крестные ходы...»

Интервью с Валентином Шаповалом, бывшим заместителем начальника управления по делам религий Главного управления внутренней политики Киевской городской государственной администрации, зав.отдела по связям с религиозными организациями.

Рождественский свет сквозь Ветхий Завет

29 12 2012   Андрей Ухтомский, кандидат богословия Публікації, Історія

Рождественский свет сквозь Ветхий Завет

Только что раскопанные в Тель-Моца находки дают редкое археологическое доказательство существования храмов в Иудейском царстве до религиозных реформ...

Судьбоносные периоды украинской истории в листовках и плакатах

15 11 2012   Владимир Даниленко Публікації, Історія

Судьбоносные периоды украинской истории в листовках и плакатах

В Госархиве Киевской области хранится уникальная коллекция образцов политической информации и пропаганды своего времени. В них широко используются цитаты из Библии, Евангелий, примеры из русской истории. «Нам, православному русскому народу, не надо никаких республик, ни конституций. Нам нужен Царь...», «Мы, с Божьей помощью, барон Врангель, Первый Император и Самодур Всероссийский, Хан Крымский, висельник Царицынский, палач Севастопольский, Дурень украинский...» и т.д.

Товарищество "Просвита" в Киеве. Борьба за украинское самосознание, 1906-1920 гг.

31 10 2012   Владимир Даниленко Публікації, Історія

Товарищество "Просвита" в Киеве. Борьба за украинское самосознание, 1906-1920 гг.

Фактический материал, содержащийся в коллекции Госархива Киевской области, дает возможность историкам для изучения деятельности «Просвиты», которая преследовалась и закрывалась царизмом и советской властью.

Польское восстание 1830-1831 годов. Документы Киевской губернской следственной комиссии

5 10 2012   Владимир Даниленко Публікації, Історія

Польское восстание 1830-1831 годов. Документы Киевской губернской следственной комиссии

В следственных делах фигурируют помещики, дворяне, шляхтичи, священнослужители... Интерес для исследователя представляют дела, в которых содержатся сведения о римо-католических и греко-униатских монастырях, отдельных священнослужителях (ксендзах), которые заподозрены в участии в восстании.

Культ преподобних отців печерських в посвятах храмів Київської митрополії

10 09 2012   Оксана Прокоп’юк Публікації, Історія

Культ преподобних отців печерських в посвятах храмів Київської митрополії

В історії становлення та еволюції культу шанування преподобних отців печерських залишається ще безліч білих плям...

София Киевская: цена главного вопроса

29 08 2012   Владислав Дятлов Публікації, Історія

София Киевская: цена главного вопроса

Возможны ли регулярные богослужения в Софии? На этот вопрос нужно искать ответ вместе с учеными, посвятившими жизнь сохранению святыни...

Митрополит Днепропетровский и Павлоградский Ириней: «Старые фотографии поведали о поездке 40-летней давности»

21 08 2012   Елена Тищенко Публікації, Історія

Митрополит Днепропетровский и Павлоградский Ириней: «Старые фотографии поведали о поездке 40-летней давности»

Управляющий Днепропетровской епархией УПЦ митрополит Ириней рассказал о том, как в годы советской власти, будучи клириком Патриаршего подворья, встречался в Японии с епископом Черниговским и Нежинским Владимиром, нынешним Предстоятелем УПЦ.

Истоки Почаева: историография и традиция

3 08 2012   Владислав Дятлов Публікації, Історія

Истоки Почаева: историография и традиция

Предлагаемый ниже экскурс в изначальную историю Почаева – попытка автора поделиться итогами историографической «разведки», которая, с точки зрения знакомства с первоисточниками, оказалась весьма интересной.

Основні тенденції у ставленні УГКЦ до німецької окупаційної влади (1941-1944 рр.)

9 07 2012   Ігор Загребельний Публікації, Історія

Основні тенденції у ставленні УГКЦ до німецької окупаційної влади (1941-1944 рр.)

Взаємини УГКЦ з фашистським режимом викликали і викликають чимало суперечок. Нещодавно портал «Релігія в Україні» опублікував дослідження протоієрея Олексія Добоша про церковне служіння митрополита Андрея Шептицького в роки другої світової війни. Сьогодні своє бачення проблеми пропонує інший наш автор...

Лжеархиепископ Херувим (Дегтярь) и внутрицерковное сектантство

5 07 2012   Сергей Штейников, Андрей Яковенко Публікації, Історія

Лжеархиепископ Херувим (Дегтярь) и внутрицерковное сектантство

Этому человеку уже более 70 лет, однако он до сих пор продолжает игру – создает вокруг себя ореол таинственности, избегает прямых бесед о своем прошлом, а главное, является автором легенд не только о себе, но и о тех святынях, которые пользуются авторитетом у православных верующих.

Діяльність митрополита Андрія Шептицького та керованої ним Української Греко-Католицької Церкви у 1939-1944  рр. Частина третя

19 06 2012   Протоієрей Олексій Добош Публікації, Історія

Діяльність митрополита Андрія Шептицького та керованої ним Української Греко-Католицької Церкви у 1939-1944 рр. Частина третя

Третя -- остання -- частина статті веде мову про події другої половини війни, створення дивізії СС «Галичина» та про спроби митрополита Андрія Шептицького знайти спільну мову з радянською владою.

Діяльність митрополита Андрія Шептицького та керованої ним Української Греко-Католицької Церкви у 1939-1944 рр. Частина друга

29 05 2012   Протоієрей Олексій Добош Публікації, Історія

Діяльність митрополита Андрія Шептицького та керованої ним Української Греко-Католицької Церкви у 1939-1944 рр. Частина друга

Велика Вітчизняна війна стала ареною діяльності для всіх бажаючих мати хоч яку-небудь користь з цієї війни для себе, зокрема для альянсу ОУН з ГКЦ.

Популярність культу св. Миколая Мірлікійського в посвятах українських храмів

22 05 2012   Оксана Прокоп’юк Публікації, Історія

Популярність культу св. Миколая Мірлікійського в посвятах українських храмів

Дослідження кінця 90-х рр. XX ст. показали, що таємне молитовне ім’я князя Володимира Святославича, ймовірно, було Миколай. Це дозволило висунути гіпотезу про особливу активізацію культу святого Миколая хрестителем Русі, князем Володимиром.

О базисе, надстройке и «жадных попах»

21 05 2012   Сергей Савченко Публікації, Аналітика, Історія

О базисе, надстройке и «жадных попах»

Проблемы истории Православной Церкви конца ХІХ — начала ХХ вв. в работах современных украинских исследователей

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Битва за три буквы. Действительно ли УПЦ МП уже не заст...

dutchak1

dutchak1 написал:

Весь этот словесный хоровод имеет отношение к особого “сорта” людям, с которыми мы живем в одной стране и которые называют себя “верующими”, которые придумали себе “Бога”. Ну, в общем, малахольные такие, как несовершеннолетние дети, недееспособные. Е. Щеткина еще называет их “потребители”. В силу этой недееспособности и по примеру других государств им выделили конституционную песочницу. Правда в других государствах еще и запрет для государства влазить в песочницу...Но что не сделаешь для любимого дитя! А тут еще часть этих неразумных деток начали делить Бога и своего Бога опрометчиво прописали в соседнем государстве. С таким же успехом могли прописать на Марсе или на Венере. Игра то ведь. Но суръезные дяди начали играть в ту же игру, начали делить недееспособных на законно рожденных от правильного Бога и не совсем по закону, требуют документального подтверждения прописки Бога, нотариально подтвержденную подпись Бога...Иногда кажется что часть этих взрослых дядей и теток надо дополнительно изолировать, создать новое конституционное отделение или использовать их же методику и строить для них новую песочницу. Назовём ее Страна Д. Ну как в той детской сказке, про деревянного мальчика...

К противостоянию с Константинополем подключилась РПЦвУ:...

dima222

dima222 написал:

Почему для русскоязычной паствы открывает храм группа людей, называющая себя "Украинской Православной Церковью"? wink 

УПЦ (МП) продолжает негласно рукополагать епископов Кры...

dima222

dima222 написал:

Рукоположение сепаратиста Каллиника стало возможным как следствие новой политики команды Зеленского - безразличие к церковным вопросам и компас на сближение с русским благословили Онуфрию и Паканичу поставить еще одного русского человека в МП. Кстати ничем не лучше и новоизбранные епископы. Чем можно объяснить избрание Никодима Пустовгара как не позицией по поддержке русского мира на Черниговщине. Других заслуг у него нету...

Архієпископ-ректор Почаївської семінарії послав «сосати...

dima222

dima222 написал:

Вітання владиці Іову з Івано_Франківської єпархії УПЦ МП: спаси, Господи, владико за Ваші компліменти у нашу адресу! Знаєте, образливо до глибини душі. При скорій зустрічі у Почаєві обовязково зустрінусь з Вами і подивлюся прямо в очі... 

Чи дійде до церковного майдану?

dima222

dima222 написал:

Цікаво що офіційний сайт УПЦ МП має таку собі розлогу колонку де дублює новини із офіційного сайту РПЦ - тут і про Путіна новини і про Медведєва і про російську армію якій РПЦ будє храми... Відкриваєш сайт УПЦ а там новини про Путіна... ото радость із Patriarchia.ru 

Віряни ПЦУ відстояли у Верховному суді право на перехід...

dutchak1

dutchak1 написал:

Ну і що, хтось читав те судове рішення? З чим вітали парафіян і настоятеля храму?

25.          Тому, суд доходить висновку, що в даному випадку спір виник між засновниками та членами релігійної організації - Хустської єпархії УПЦ та релігійної громади - Релігійної громади УПЦ КП, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін до статуту, що свідчить про приватно-правовий характер спірних правовідносин.

26.          У зв`язку з цим, судами попередніх інстанцій було помилково віднесено даний спір до       юрисдикції адміністративних судів, оскільки позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільних прав позивача і з огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

wink 

До недавнего времени можно было со снисходительной ирон...

dima222

dima222 написал:

Реально, перечитував іноді біографії наших архієреїв, ужасає те, що більшість немає навіть очної семінарї, і серед них найнайвищі чини архіреїв, даже предстоятелів!... ті що роками мучили свої голови і животи поклали у семінаріях, академіях і єпархіальних послушаніях - в тіні Церкви, а пронирливі і дерзновенні - керують єпархіями... парадоксіс ))) 

Тут священники УПЦ (РПЦ) говорят, мол, что признание ПЦ...

dima222

dima222 написал:

Стаття відмінна. Молодець

Отець Микола Данилевич закрив для мене можливість комен...

dima222

dima222 написал:

Многая лета, отец Андрей

УПЦ МП вже не називає ПЦУ "розкольниками"...

dima222

dima222 написал:

Дякую. Дуже вичерпно і тепер маю багато аргументів на захист ПЦУ перед знайомими з МП. Варто радіти! 

И снова перлы известного запорожского религиозно-полити...

dima222

dima222 написал:

Страшно от таких слов Луки - неужели здоровый человек может такое глаголати? 

Чи має Церква моральне право судити содомітів?

Олександр

Олександр написал:

Короткий зміст матеріалу: Свій хвалить своїх.

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dutchak1
церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці

А слухаючи Гундяєва, так і не скажеш... fellow

Дякую Вам за визнання того, що МП веде антидержавну діяльність wink (звісно трішечки, ну саму крихітку):
Цитата: dutchak1
Позиція організації (МП) стала ворожою окремим проявам держави

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

dutchak1

dutchak1 написал:

Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.

Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.

Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом  суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.

 

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"