Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Історія
Безодня? Неомарксизм, або Туди і звідти

30 01 2019   Анатолій Денисенко Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Безодня? Неомарксизм, або Туди і звідти

«Писати про Маркса – ще не значить бути марксистом» (Вадим Межуєв)

«Я створив теоретичну модель думки.

Чи міг я підозрювати, що люди захочуть втілити її в життя

коктейлями Молотова?» (Теодор Адорно)

Позиція ієрархів Українських Церков – митрополитів Полікарпа (Сікорського) та Андрея Шептицького щодо політики німецької окупаційної влади (1941–1944 рр.): порівняльний аналіз

10 01 2019   Любомир Дударчук Публікації, Аналітика, Історія

Позиція ієрархів Українських Церков – митрополитів Полікарпа (Сікорського) та Андрея Шептицького щодо політики німецької окупаційної влади (1941–1944 рр.): порівняльний аналіз

Період 1941–1944 рр. на території України характеризувався значними трансформаціями життя місцевого соціуму. Релігійна сфера не була винятком. На початковому етапі окупації німецька адміністрація дала дозвіл на діяльність низки релігійних організацій. На території Західної України найчисельнішими деномінаціями були Українська Греко-католицька Церква і Українська Автокефальна Православна Церква, очолювані митрополитами Андреєм Шептицьким і Полікарпом (Сікорським) відповідно. Їх позиція щодо політики німецької влади значною мірою впливала на релігійну ситуацію в регіоні.

Територіальні юрисдикції відповідно до православного канонічного права

21 12 2018   Пантелеімон (Родопулос), митрополит Тіролейський і Серентіонський Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Територіальні юрисдикції відповідно до православного канонічного права

Стаття грецького каноніста митрополита Пантелеімона (Родопулоса) перегукується з нещодавно опублікованою на нашому порталі статтею архім. Григорія (Папатомаса). Автор детально розглядає православне канонічне право стосовно еклезіології і зокрема територіальних юрисдикцій. У статті також обговорюється єресь філетизму, на який нині страждають мало не всі Помісні Церкви, а також неканонічні юрисдикції.

Наша пост-экклезиологическая эпоха

21 12 2018   Архимандрит Григорий (Папатомас) Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Наша пост-экклезиологическая эпоха

Архимандрит Григорий Папатомас является профессором канонического права и деканом Свято-Сергиевского богословского института в Париже. В своей статье, впервые опубликованной Православной Церковью Эстонии, он доказывает, что мы живем в пост-экклезиологическую эпоху, ввиду утраты нами чувства поместной церкви, принадлежащей определенной территории. Он также анализирует способы, с помощью которых территориально накладывающиеся церкви идентифицируют себя посредством определенных обрядов (католическая), конфессионально (протестанты), либо по этническому признаку (православные). Статья переведена по публикации на сайте епископского викариатства Великобритании и Ирландии экзархата приходов русской традиции в Западной Европе Константинопольского Патриархата.

«Липківство» як духовна, канонічна та еклезіологічна проблема Українських Церков

13 12 2018   Сергій Шумило, директор Міжнародного інституту афонської спадщини Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

«Липківство» як духовна, канонічна та еклезіологічна проблема Українських Церков

«Липківство, — цебто церковна анархія, церковний революціонізм, — глибоко охопило українські маси, особливо соціялістичну інтелігенцію, охопило й наше духовенство. І хоч з Церкви Липківського на зовні фактично нічого й нікого вже не позосталося, але воно чорним вороном літає над нашою Церквою й до основ розкладає її з середини й донині... І це власне липківство сильно вдарило по чистоті українського православя й позбавило слави нашу Церкву», – застерігав ще в 1950 р. колишній архієпископ Холмський і Підляський, а згодом першоієрарх Української Греко-Православної Церкви в Канаді митрополит Іларіон (проф. І. Огієнко) [1].

Реформация окраин. Евангельское движение в Грузии и Украине

20 08 2018   Михаил Черенков Публікації, Аналітика, Історія

Реформация окраин. Евангельское движение в Грузии и Украине

Европейская Реформация XVI века и евангельское движение в Российской империи века XIX (наша “евангельская Реформация”) обладали огромной освобождающей силой. Этот импульс освобождения сохраняет свою силу до сих пор, но в нашем случае почти не используется. Чтобы эта освобождающая сила могла действовать сегодня, необходимо ее высвободить из той дискурсивной рамки, в которой она удерживается и нейтрализуется. Я говорю о дискурсе власти и насилия, применяя к нашей ситуации тот аналитический подход, что на другом материале смогли блестяще отработать Мишель Фуко, Эдвард Саид, Ева Томпсон и многие другие мастера постколониальной перспективы.

Новий Заповіт та книга Буття жестовою мовою. Досвід Свідків Єгови

3 08 2018 Публікації, Історія

Новий Заповіт та книга Буття жестовою мовою. Досвід Свідків Єгови

17 липня 2018 року світ побачив перший на пострадянському просторі переклад книги Буття мовою жестів для глухих людей. Трохи раніше був опублікований повний переклад Нового Заповіту. Це перша робота такого  масштабу для глухих людей у пострадянських державах. Над перекладом вісім років працювали Свідки Єгови з декількох країн, які вивчили жестову мову або знають її з дитинства, бо виховувалися нечуючими батьками. Переклад Біблії у форматі відео можна дивитися онлайн безкоштовно.

Брак, развод и повторный брак на страницах Нового Завета и в жизни Церкви

11 07 2018   Архимандрит Феогност (Пушков), кандидат богословия Публікації, Історія

Брак, развод и повторный брак на страницах Нового Завета и в жизни Церкви

Едва ли найдется православный или католик, который бы не знал, что на страницах Нового Завета развод строжайшим образом осужден, а брак, построенный после развода, осуждается как прелюбодеяние. Драма Иоанна Крестителя с роковым участием Иродиады вошла в классику литературы и театра. И когда мы читаем евангельский текст о трагической судьбе Иоанна Крестителя (Мк 6:17-29 / Мф 14:1-12 / Лк 3:19), мы понимаем: этот величайший из пророков отдал свою жизнь за то, что обличал грех, который в современном даже христианском обществе уже и грехом не считается. Но ведь, вроде бы, и Сам Иисус высказался вполне однозначно: брак нерасторжим в принципе! Вроде бы…

Православний піст – як вижити?

19 06 2018   Денис Таргонський Публікації, Богослов'я, Історія

Православний піст – як вижити?

Багато православних християн «останніх часів», які нині живуть в Україні, з острахом очікують не стільки з’явлення антихриста у грядущому році, скільки наближення чергового посту. Посудіть самі.

О «брёвнах» и «рёбрах»: особенности церковной статистики в Украине

31 05 2018   Владимир Мельник Публікації, Аналітика, Історія

О «брёвнах» и «рёбрах»: особенности церковной статистики в Украине

Когда речь заходит о церковной ситуации в Украине, то обращают на себя внимание некоторые странности её статистики. С одной стороны, УПЦ в единстве с Московским Патриархатом (УПЦ) лидирует по количеству храмов, имея в 2,5 раза больше храмов, чем у Киевского Патриархата (УПЦ КП). С другой стороны, УПЦ КП имеет в 2 раза больше людей (чем у УПЦ), которые идентифицируют себя с этой церковью; ей же доверяют в 3 раза больше жителей Украины. Разумеется, каждая церковь акцентирует на том, что ей выгодно. Но откуда же такое несоответствие? И где же правда? И какая же церковь «больше»?

Ересь этнофилетизма: контекст и реалии

29 05 2018   Игорь Савва, протоиерей Публікації, Богослов'я, Історія

Ересь этнофилетизма: контекст и реалии

Размышляя о возможности автокефалии Украинской Церкви мы часто сталкиваемся с понятием ереси этнофилетизма. Причем, представители разных лагерей ухитряются обвинять в ней друг друга с диаметрально противоположной направленностью. Интересно разобраться, как возникло это понятие и что оно означает.

Анонсована Помісна Українська церква – чи можлива нова ідентичність?

23 04 2018   Протоієрей Богдан Огульчанський Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Анонсована Помісна Українська церква – чи можлива нова ідентичність?

Вагомі кроки керівництва України, підтримане парламентом Звернення президента до Константинополя можуть означати, що в Україні виникне нова, незвична конфігурація православних конфесій із підвищенням статусу канонічності тої спільноти, яка цього статусу не мала.

Трещина в предании о «схождении Благодатного огня»

19 04 2018   Протоиерей Олег Скнарь Публікації, Аналітика, Історія

Трещина в предании о «схождении Благодатного огня»

В связи с новым витком обсуждения вопроса о «схождении Благодатного огня» в храме Гроба Господня в Иерусалиме нередко в качестве свидетельства чуда приводят «рассеченную огнем» колонну у входа в этот храм. На запрос редакции портала «Религия в Украине» ситуацию комментирует доцент кафедры библеистики Киевской духовной академии УПЦ, кандидат богословия протоиерей Олег Скнарь, который уже не первый год занимается исследованием эпиграфических памятников Израиля.

Скасування взаємної анафеми Константинополем і Римом: Спільна католицько-православна заява папи римського Павла VI і вселенського патріарха Атенаґора (Афінагора)

6 04 2018   Переклав Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Офіційно, Історія

Скасування взаємної анафеми Константинополем і Римом: Спільна католицько-православна заява папи римського Павла VI і вселенського патріарха Атенаґора (Афінагора)

Цією публікацією портал «Релігія в Україні» розпочинає оприлюднення українською мовою найважливіших документів католицько-православного богословського діалогу. З англійської та німецької мов переклад здійснив Микола Крокош, доктор богослов’я, вірянин Української Греко-Католицької Церкви.

Проблема ставлення до «іншого» у християнстві Заходу та Сходу і виклики українського суспільства. Частина 2. «Інший» в українському суспільстві і українській Церкві. Історичний погляд і насущні питання

6 02 2018   Протоієрей Богдан Огульчанський Публікації, Історія

Проблема ставлення до «іншого» у християнстві Заходу та Сходу і виклики українського суспільства. Частина 2. «Інший» в українському суспільстві і українській Церкві. Історичний погляд і насущні питання

Проблема ставлення до «іншого» є у християнстві однією з основних та повсякчас актуальних, і тому має обговорюватися. Адже основна місія християн – свідчити про свою віру, благовістити, тобто спілкуватися, взаємодіяти з «іншими». Таке спілкування в різні епохи мало вельми різні форми. Для нас зараз важливо проаналізувати, чи є можливість конструктивної відповіді на наявну тенденцію до зростання релігійного напруження в Україні.

Классификация и обзор евангельских богословских ВУЗов Украины

24 01 2018   Виталий Гура Публікації, Аналітика, Історія

Классификация и обзор евангельских богословских ВУЗов Украины

Основатели украинских евангельских братств всегда прилагали старания к изысканию возможностей организации библейско-богословских курсов по подготовке проповедников и служителей церквей.

Проблема ставлення до «іншого» у християнстві Заходу та Сходу і виклики українського суспільства. Частина 1. Европейські тренди і московські звичаї

15 01 2018   Протоієрей Богдан Огульчанський Публікації, Історія

Проблема ставлення до «іншого» у християнстві Заходу та Сходу і виклики українського суспільства. Частина 1. Европейські тренди і московські звичаї

Цей текст не претендує на теологічний формат (що вимагає ретельнішого дослідження джерел). Але, міркую, проблема ставлення до «іншого» є у християнстві однією з основних та повсякчас актуальних, і тому має обговорюватися. Адже основна місія християн – свідчити про свою віру, благовістити, тобто спілкуватися, взаємодіяти з «іншими». Таке спілкування в різні епохи мало вельми різні форми – і конструктивні, і деструктивні, аж до кровопролиття. Для нас зараз важливо проаналізувати, як формувалося ставлення до «іншого» зокрема у східному, православному християнстві та як відповідні традиції впливають на сучасне релігійне напруження в Україні.

Отлучить нельзя отпеть… Что говорят каноны о признании/непризнании крещения и других таинств у раскольников и еретиков?

11 01 2018   Василий Погребняк Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Отлучить нельзя отпеть… Что говорят каноны о признании/непризнании крещения и других таинств у раскольников и еретиков?

Произошедший в Запорожье накануне Рождества Христова скандал с отказом со стороны представителей Запорожской епархии УПЦ (Московского Патриархата) отпеть погибшего младенца, крещенного в УПЦ-Киевского Патриархата, вызвал не только общественный резонанс, но и оголил серьезные проблемы канонического, экклесиологического, богословского и в целом мировозренческого характера внутри УПЦ (МП).

Несвятая история святой Церкви Христовой

2 01 2018   Денис Таргонский Публікації, Історія

Несвятая история святой Церкви Христовой

500-летию Реформации посвящается

Стара пісня на старий лад. На єпархіальних зборах Київської єпархії УПЦ говорили, як «не зійти з правильної дороги»

26 12 2017   Записали Сергій Штейніков, Сергій Нагорний Публікації, Історія

Стара пісня на старий лад. На єпархіальних зборах Київської єпархії УПЦ говорили, як «не зійти з правильної дороги»

25 грудня 2017 р. у Трапезному храмі Києво-Печерської лаври відбулися єпархіальні збори Київської єпархії УПЦ (МП) під головуванням митрополита Онуфрія (Березовського). Ці збори не стали сенсацією, але кілька речей варті уваги. Кореспонденти порталу «Релігія в Україні» поспілкувались з декількома учасниками зборів, які погодилися говорити на умовах анонімності.

«Отче наш». Трудности перевода

14 12 2017   Протоиерей Олег Скнарь Публікації, Богослов'я, Історія

«Отче наш». Трудности перевода

Европейские, а следом за ними и отечественные СМИ, всю неделю елозили высказывание папы Римского Франциска о качестве перевода знаменитой христианской молитвы «Отче наш». И хотя обновленный перевод этой молитвы уже используется в украинском православии, многим непонятно, в чем суть вопроса. За пояснением мы обратились к руководителю миссии «Церковь и культура» Киевской епархии УПЦ, доценту кафедры библеистики Киевской духовной академии протоиерею Олегу Скнарю. Публикуем его ответ.

Почути голос «німого свідка». Про «Спомини» митрополита Йосифа Сліпого

19 10 2017   Михайло Черенков Публікації, Рецензії, Історія

Почути голос «німого свідка». Про «Спомини» митрополита Йосифа Сліпого

Йосиф Сліпий. Спомини / Ред. Іван Дацькo, Марія Горяча, вид. 2-ге. Львів-Рим: Видавництво УКУ, 2014. – 608 с. + 40 іл.

Історія перекладів Біблії українською мовою. Частина ІІ

21 07 2017   Протоієрей Андрій Ухтомський Публікації, Історія

Історія перекладів Біблії українською мовою. Частина ІІ

Продовження. Початок див. тут

Перший повний переклад Біблії українською мовою був виданий у 1903 р. у Відні накладом Англійського Біблійного Товариства й отримав неофіційну назву «Біблія Куліша». Повна назва перекладу — «Святе Письмо Старого й Нового Завіту». Роботу над перекладом розпочав Пантелеймон Куліш (1819–1897 рр.) разом з Іваном Пулюєм (24-річний галицький українець, вихованець Віденського університету, греко-католик, за фахом фізик та богослов). Через смерть Пантелеймона Куліша робота була припинена. У 1897 р. переклад завершив письменник Іван Нечуй-Левицький (літературний класик та вихованець Київської духовної академії).

Історія перекладів Біблії українською мовою

17 07 2017   Протоієрей Андрій Ухтомський Публікації, Історія

Історія перекладів Біблії українською мовою

Перші свідоцтва українізації Святого Письма беруть початок ще в ХIII ст. Це були т. зв. «Учительні Євангелія», «Мета їхньої появи — наблизити Святе Письмо до простого народу»1, а також використання у виховних цілях.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Причастие с коронавирусом. Кому повезет больше - правос...

Філософ

Філософ написал:

Взагалі то ПЦУ на період карантину змінила форму причастя і подає його в руки. Чому пані Щоткіна про це не згадує, а цитує приватну думку митрополита Димитрія Рудюка?

Глава УПЦ (МП) виступив проти «ложного геройства» під ч...

dima222

dima222 написал:

Точно відомо що в Почаївській лаврі минулого тижня швидка забрала до лікарні у Київ головного духівника (сповідальник всієї братії, третя людина в лаврі після намісника та благочинного) лаври архімандрита Іполита (Липчея)... Позавчора його терміново постригли у схиму - обряд який проводять над монахами перед смертю. Як відомо у архімандрита Іполита був туберкульоз легенів, від якого він страждав вже декілька років. За останні двадцять років на туберкульоз у Почаївській лаврі перехворіли багато насельників. Свого часу від туберкульозу тут помер архімандрит Антоній, а також туберкульозом хворів минулорічний духівник лаври, який помер рік тому архімандрит Георгій (Стець). Ще не менше декількох десятків насельників є носіми туберкульозу. Можливо що саме ця хвороба послабила імунітет архімандрита Іполіта який заразився коронавірусом. І якщо вчора він перебував ще у палаті в стаціонарі, то сьогодні його стан погіршився і він терміново був переведений у реанімацію.
Також є інформація з переписки заступника голови Відділу зовнішніх церковних звязків прот. Миколи Данилевича та відповідального за міжконфесійні конфлікти у Тернопільскій області, за кличкою "Шумахер", прот. Георгія Прокопчука (служиь у В. Млинівцях Кременецького району), в якій останній говорить про багато хворих в лаврі. А він, Георгій, є близькою людиною до намісника лаври митрополита Володимира і Тернопільського митрополита Сергія. Тому інформацією володіє достовірною. 
Про Шумахера тут є додаткова інформація https://zz.te.ua/moskovskyj-batyushka-z-ternopilschyny-zustricha
vsya-z-heneralom-fsb/
Також відомо, але це вже з усного повідомлення, що на Свято-Духівському скиту при Почаївській лаврі багато хворих - кашляють, хриплять, лікуються розтиранням ніг у соляній воді, прокапуються протизастудними засобами, приймають теплі ванни і парять у парілках, але всі на ногах. Хто має симптоми важкої хвороби, відправляють додому.
Також відомо, що братія лаври закликає людей ходити на служби і останнім часом в лаврі людей значно побільшало.
Сьогодні прийшла інформація що всі працівниці в лаврі, так звані "матушки", які працювали на коровнику, на митті бутилок для вина, прибирали у храмах і жили в Антоніївській церкві, у лаврському готелі і в підвалі під корпусом № 7 були розпущені по домах. А це бабушки і жінки з різних регіонів України, Булорусі, Росії і Молдови. Хоча також відомо що частина їх переховується у ідземних храмах лаври, оскільки є жителями далеких регілнів Росії, наприклад з Пермі є послушниці які таємно живуть у готелі лаври. 

«Липківство» як духовна, канонічна та еклезіологічна пр...

dima222

dima222 написал:

Шумило ще три-чотири роки тому ревно писав про руских катакомбників і зарубіжників і всячеськи плюндрував РПЦ не вважаючи її навіть канонічною церквою. Тепер так же ряно пише за РПЦ і плюндрує все українське. При цьому гарно маскуться під любител української старовини і знавця українського Афону. Така собі куропатка в клітинку - сьогодні рябоє, а завтра сідоє. низько, ницо так робити - жити в Україні і так її паплюжити. Для СБУ тут є гарне джерело для роботи...

Київська громада УПЦ (МП) перейшла в РПЦЗ

dima222

dima222 написал:

Ось так - відкрились у людей очі і втікають від Московської церкви подалі... нема там ні віри в людей, ні моралі, ні співчуття, ні духу Божого.
А мене особисто вразило те як самий крутий юриста УПЦМП витіснив православного батюшку з храму. Вот для чего нужны оказывается юристы в митрополии...
Онуфрий же просто продолжает хлопать ушами )))) 
А свщенника и людей очень жалко. Веру так можно всю расплескать.
ПС: как вариант можно переходить в ПЦУ. Там чище... В РПЦЗ счас прихожане тоже прозреют от всех этих кодов и паспортов и экуменизмов... Та же политическая будет подоплевка что и в МП. Корабль вышел в плавание, а куда приплывет, то Бог один знает. Если вообще приплывет... Топят ведь...

Битва за три буквы. Действительно ли УПЦ МП уже не заст...

dutchak1

dutchak1 написал:

Весь этот словесный хоровод имеет отношение к особого “сорта” людям, с которыми мы живем в одной стране и которые называют себя “верующими”, которые придумали себе “Бога”. Ну, в общем, малахольные такие, как несовершеннолетние дети, недееспособные. Е. Щеткина еще называет их “потребители”. В силу этой недееспособности и по примеру других государств им выделили конституционную песочницу. Правда в других государствах еще и запрет для государства влазить в песочницу...Но что не сделаешь для любимого дитя! А тут еще часть этих неразумных деток начали делить Бога и своего Бога опрометчиво прописали в соседнем государстве. С таким же успехом могли прописать на Марсе или на Венере. Игра то ведь. Но суръезные дяди начали играть в ту же игру, начали делить недееспособных на законно рожденных от правильного Бога и не совсем по закону, требуют документального подтверждения прописки Бога, нотариально подтвержденную подпись Бога...Иногда кажется что часть этих взрослых дядей и теток надо дополнительно изолировать, создать новое конституционное отделение или использовать их же методику и строить для них новую песочницу. Назовём ее Страна Д. Ну как в той детской сказке, про деревянного мальчика...

К противостоянию с Константинополем подключилась РПЦвУ:...

dima222

dima222 написал:

Почему для русскоязычной паствы открывает храм группа людей, называющая себя "Украинской Православной Церковью"? wink 

УПЦ (МП) продолжает негласно рукополагать епископов Кры...

dima222

dima222 написал:

Рукоположение сепаратиста Каллиника стало возможным как следствие новой политики команды Зеленского - безразличие к церковным вопросам и компас на сближение с русским благословили Онуфрию и Паканичу поставить еще одного русского человека в МП. Кстати ничем не лучше и новоизбранные епископы. Чем можно объяснить избрание Никодима Пустовгара как не позицией по поддержке русского мира на Черниговщине. Других заслуг у него нету...

Архієпископ-ректор Почаївської семінарії послав «сосати...

dima222

dima222 написал:

Вітання владиці Іову з Івано_Франківської єпархії УПЦ МП: спаси, Господи, владико за Ваші компліменти у нашу адресу! Знаєте, образливо до глибини душі. При скорій зустрічі у Почаєві обовязково зустрінусь з Вами і подивлюся прямо в очі... 

Чи дійде до церковного майдану?

dima222

dima222 написал:

Цікаво що офіційний сайт УПЦ МП має таку собі розлогу колонку де дублює новини із офіційного сайту РПЦ - тут і про Путіна новини і про Медведєва і про російську армію якій РПЦ будє храми... Відкриваєш сайт УПЦ а там новини про Путіна... ото радость із Patriarchia.ru 

Віряни ПЦУ відстояли у Верховному суді право на перехід...

dutchak1

dutchak1 написал:

Ну і що, хтось читав те судове рішення? З чим вітали парафіян і настоятеля храму?

25.          Тому, суд доходить висновку, що в даному випадку спір виник між засновниками та членами релігійної організації - Хустської єпархії УПЦ та релігійної громади - Релігійної громади УПЦ КП, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін до статуту, що свідчить про приватно-правовий характер спірних правовідносин.

26.          У зв`язку з цим, судами попередніх інстанцій було помилково віднесено даний спір до       юрисдикції адміністративних судів, оскільки позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільних прав позивача і з огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

wink 

До недавнего времени можно было со снисходительной ирон...

dima222

dima222 написал:

Реально, перечитував іноді біографії наших архієреїв, ужасає те, що більшість немає навіть очної семінарї, і серед них найнайвищі чини архіреїв, даже предстоятелів!... ті що роками мучили свої голови і животи поклали у семінаріях, академіях і єпархіальних послушаніях - в тіні Церкви, а пронирливі і дерзновенні - керують єпархіями... парадоксіс ))) 

Тут священники УПЦ (РПЦ) говорят, мол, что признание ПЦ...

dima222

dima222 написал:

Стаття відмінна. Молодець

Отець Микола Данилевич закрив для мене можливість комен...

dima222

dima222 написал:

Многая лета, отец Андрей

УПЦ МП вже не називає ПЦУ "розкольниками"...

dima222

dima222 написал:

Дякую. Дуже вичерпно і тепер маю багато аргументів на захист ПЦУ перед знайомими з МП. Варто радіти! 

И снова перлы известного запорожского религиозно-полити...

dima222

dima222 написал:

Страшно от таких слов Луки - неужели здоровый человек может такое глаголати?