Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Історія
Отлучить нельзя отпеть… Что говорят каноны о признании/непризнании крещения и других таинств у раскольников и еретиков?

11 01 2018   Василий Погребняк Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Отлучить нельзя отпеть… Что говорят каноны о признании/непризнании крещения и других таинств у раскольников и еретиков?

Произошедший в Запорожье накануне Рождества Христова скандал с отказом со стороны представителей Запорожской епархии УПЦ (Московского Патриархата) отпеть погибшего младенца, крещенного в УПЦ-Киевского Патриархата, вызвал не только общественный резонанс, но и оголил серьезные проблемы канонического, экклесиологического, богословского и в целом мировозренческого характера внутри УПЦ (МП).

Несвятая история святой Церкви Христовой

2 01 2018   Денис Таргонский Публікації, Історія

Несвятая история святой Церкви Христовой

500-летию Реформации посвящается

Стара пісня на старий лад. На єпархіальних зборах Київської єпархії УПЦ говорили, як «не зійти з правильної дороги»

26 12 2017   Записали Сергій Штейніков, Сергій Нагорний Публікації, Історія

Стара пісня на старий лад. На єпархіальних зборах Київської єпархії УПЦ говорили, як «не зійти з правильної дороги»

25 грудня 2017 р. у Трапезному храмі Києво-Печерської лаври відбулися єпархіальні збори Київської єпархії УПЦ (МП) під головуванням митрополита Онуфрія (Березовського). Ці збори не стали сенсацією, але кілька речей варті уваги. Кореспонденти порталу «Релігія в Україні» поспілкувались з декількома учасниками зборів, які погодилися говорити на умовах анонімності.

«Отче наш». Трудности перевода

14 12 2017   Протоиерей Олег Скнарь Публікації, Богослов'я, Історія

«Отче наш». Трудности перевода

Европейские, а следом за ними и отечественные СМИ, всю неделю елозили высказывание папы Римского Франциска о качестве перевода знаменитой христианской молитвы «Отче наш». И хотя обновленный перевод этой молитвы уже используется в украинском православии, многим непонятно, в чем суть вопроса. За пояснением мы обратились к руководителю миссии «Церковь и культура» Киевской епархии УПЦ, доценту кафедры библеистики Киевской духовной академии протоиерею Олегу Скнарю. Публикуем его ответ.

Почути голос «німого свідка». Про «Спомини» митрополита Йосифа Сліпого

19 10 2017   Михайло Черенков Публікації, Рецензії, Історія

Почути голос «німого свідка». Про «Спомини» митрополита Йосифа Сліпого

Йосиф Сліпий. Спомини / Ред. Іван Дацькo, Марія Горяча, вид. 2-ге. Львів-Рим: Видавництво УКУ, 2014. – 608 с. + 40 іл.

Історія перекладів Біблії українською мовою. Частина ІІ

21 07 2017   Протоієрей Андрій Ухтомський Публікації, Історія

Історія перекладів Біблії українською мовою. Частина ІІ

Продовження. Початок див. тут

Перший повний переклад Біблії українською мовою був виданий у 1903 р. у Відні накладом Англійського Біблійного Товариства й отримав неофіційну назву «Біблія Куліша». Повна назва перекладу — «Святе Письмо Старого й Нового Завіту». Роботу над перекладом розпочав Пантелеймон Куліш (1819–1897 рр.) разом з Іваном Пулюєм (24-річний галицький українець, вихованець Віденського університету, греко-католик, за фахом фізик та богослов). Через смерть Пантелеймона Куліша робота була припинена. У 1897 р. переклад завершив письменник Іван Нечуй-Левицький (літературний класик та вихованець Київської духовної академії).

Історія перекладів Біблії українською мовою

17 07 2017   Протоієрей Андрій Ухтомський Публікації, Історія

Історія перекладів Біблії українською мовою

Перші свідоцтва українізації Святого Письма беруть початок ще в ХIII ст. Це були т. зв. «Учительні Євангелія», «Мета їхньої появи — наблизити Святе Письмо до простого народу»1, а також використання у виховних цілях.

Священник-семитолог Олег Скнарь: «Археологические раскопки дали нам поразительную информацию!»

8 06 2017   Беседовал Сергей Штейников Публікації, Інтерв'ю, Історія

Священник-семитолог Олег Скнарь: «Археологические раскопки дали нам поразительную информацию!»

Только что в издательстве «АДЕФ-Украина» увидел свет второй том исследования эпиграфических памятников Израиля и Иудеи «Каменные странницы библейской истории». Сегодня мы беседуем с автором этого цикла — клириком Киевской епархии УПЦ, настоятелем Свято-Покровского храма в столичном военном госпитале, доцентом кафедры библеистики Киевской духовной академии протоиереем Олегом Скнарём.

Роль Реформації в утвердженні міжнародно-правового ідеалу особистої автономії

8 06 2017   Юрій Шеляженко, Тетяна Француз-Яковець Публікації, Аналітика, Історія

Роль Реформації в утвердженні міжнародно-правового ідеалу особистої автономії

Розглядаючи Україну в контексті Європейського простору, маємо зрозуміти рушійні сили розвитку західної та глобальної цивілізації, серед яких найбільш помітним є прагнення людей до духовної, політичної і економічної свободи та соціальної рівності, реалізації інтересів (покликання, потреб) кожної людини у добровільній праці та в умовах вільного ринку – основи раціональної організації суспільного життя, описані Максом Вебером у класичній праці «Протестантська етика і дух капіталізму» [1].

Украина и украинцы в негласной переписке Константинопольского и Московского Патриархов — 1995 год

5 05 2017 Публікації, Офіційно, Історія

Украина и украинцы в негласной переписке Константинопольского и Московского Патриархов — 1995 год

В распоряжении редакции портала "Религия в Украине" оказалась фотокопия перевода на русский язык ответного письма Патриарха Константинопольского Варфоломея от 12 июля 1995 года Патриарху Московскому Алексию II, в котором излагается позиция Константинопольской Церкви в отношении духовного окормления украинцев диаспоры и Украины.

Православные индульгенции

7 04 2017   Кирилл (Говорун), архимандрит Публікації, Богослов'я, Історія

Православные индульгенции

Обычно считается, что индульгенции – специальные грамоты об отпущении грехов – были явлением западного христианства. Как известно, торговля ими стала одной из главных причин Реформации в начале XVI века.

Чи можлива візантійська «симфонія» у наш час?

28 12 2016   Кирило Говорун Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Чи можлива візантійська «симфонія» у наш час?

Цей аналіз підводить до висновку, що жодна модель симфонії минулого не задовольнила б сьогоднішні церкви, які вже здобули досвід відокремлення церкви та держави...

Філософія права Саїда Нурсі та Памфіла Юркевича: порівняння християнської І мусульманської доктрини особистої автономії

22 12 2016   Юрія Шеляженко, Тетяна Француз-Яковець Публікації, Богослов'я, Історія

Філософія права Саїда Нурсі та Памфіла Юркевича: порівняння християнської І мусульманської доктрини особистої автономії

Автор обрав вчення С. Нурсі та П. Юркевича для порівняння православних та ісламських коренів філософії права через феномен поєднання ними духовного і світського авторитету в національній правосвідомості (українській та турецькій)...

Православная церковная юрисдикция на территории Украины согласно канонически значимым документам

6 12 2016   Василий Лурье, доктор философских наук Публікації, Аналітика, Історія

Православная церковная юрисдикция на территории Украины согласно канонически значимым документам

К православным церковным делам на территориях, входящих в состав международно признанных границ Украины, в разное время имели отношение четыре митрополии Константинопольского патриархата...

Праздник как мидраш

5 12 2016   Архимандрит Феогност (Пушков) Публікації, Історія

Праздник как мидраш

Исторической сомнительностью «грешат» некоторые наши праздники, к примеру, Введение Пресвятой Богородицы во Храм. Как и в случае с мидрашем, в основе лежит нечто из реально бывшего или сказанного в Писании...

Московська травма Русі та її наслідки

25 11 2016   Ігор Немчинов, доктор філософських наук Публікації, Історія

Московська травма Русі та її наслідки

Саме під час встановлення Москвою контролю над руськими республіками міфічна свідомість та ідеологія поєднуються у єдиний світоглядний масив. На перетині міфу та ідеології створюється колективна культура певного типу, встановлюються межі «свого» та «чужого». На цій межі формується своєрідна «травма спілкування»...

Митрополит Иларион Киевский: «святой раскольник»?

1 11 2016   Архимандрит Феогност (Пушков) Публікації, Історія

Митрополит Иларион Киевский: «святой раскольник»?

Все те православные христиане, которые оказались за границей нашей канонической УПЦ действительно лишены спасительных Таинств и находятся в безблагодатном сообществе?..

Был ли апостол Иоанн Богослов «заживо зарыт в землю»? Еще об одном агиографическом мифе

11 10 2016   Архимандрит Феогност Пушков Публікації, Богослов'я, Історія

Был ли апостол Иоанн Богослов «заживо зарыт в землю»? Еще об одном агиографическом мифе

Помещенная в наших Минеях басня представляет собою «народное богословие», фольклор. К Священному Преданию Древней Церкви этот миф не имеет ни малейшего отношения...

Архієпископ Ігор Ісіченко: “Маємо ціле ґроно представників протестантських визнань, які формували українську культуру”

20 09 2016   Запитання ставив Максим Балаклицький Публікації, Інтерв'ю, Історія

Архієпископ Ігор Ісіченко: “Маємо ціле ґроно представників протестантських визнань, які формували українську культуру”

Ігор Ісіченко — архієпископ Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ, що зареєстрована як ХПЄ УАПЦ (оновлена), історик Церкви, літературознавець — аналізує роль протестантів у ранньомодерній та сучасній Україні.

«Передача» Киевской митрополии Московскому патриархату в 1686 году: канонический анализ

13 09 2016   Константин Ветошников Публікації, Аналітика, Історія

«Передача» Киевской митрополии Московскому патриархату в 1686 году: канонический анализ

Перевод доклада, представленного 24 августа 2016 года на Международном конгрессе византийских исследований в Белграде Константином Ветошниковым, Византийская библиотека (Коллеж де Франс) / Национальный центр научных исследований, UMR 8167, Париж (оригинальный текст: https://www.academia.edu/... или https://byz2016.rs/...pdf, стр. 37-41).

Митрополит Сурожский Антоний (Блум) и «украинский вопрос»

15 07 2016   Сергей Епик Публікації, Історія

Митрополит Сурожский Антоний (Блум) и «украинский вопрос»

Попробуем посмотреть на проблемы украинского «сьогодення» через призму взглядов выдающегося миссионера ХХ века – митрополита Сурожского Антония (Блума), который был в составе РПЦ, пожалуй, максимально независимым иерархом.

Алексей Хомяков. К 155-летию со дня кончины религиозного философа

15 10 2015   Архимандрит Феогност (Пушков) Публікації, Богослов'я, Історія

Алексей Хомяков. К 155-летию со дня кончины религиозного философа

В свое время его труды были «глотком свежего воздуха» среди застоя синодальной эпохи в Российской Церкви. Но сегодня лучшим подарком самому Хомякову будет последовательное преодоление его наследия...

Про канонічність і благодатність УАПЦ

21 09 2015   Єпископ Віктор (Бедь) Публікації, Історія

Про канонічність і благодатність УАПЦ

До 95-річчя відродження Української Автокефальної Православної Церкви єпископ Мукачівський і Карпатський Віктор (Бедь), ректор Карпатського університету імені Августина Волошина та Української богословської академії в Ужгороді, пропонує свою парадигму зародження і розвитку цієї православної Церкви...

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво п. Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/

Всеукраїнська Рада Церков закликає робити вибір президе...

Onufriy

Onufriy написал:

мусимо усвідомити: якою повинна бути наша держава?

Яке питання, така і відповідь. feel Для терезої відповіді доречніше усвідомити, чого ми хочемо від майбутнього президента?
1. Особистого багатства?
2. Подолання людської продажності "в окремо взятій країні"?
3. Припинення глобального міжнародного конфлікту?
Твереза відповідь можлива лише у тому випадку, якщо ми чекаємо чогось іншого. Бо ніякий президент не зробить вас багатим, не "подолає корупції" і не "припинить війни"

Це якщо він не "чарівник з голубого вертольота" recourse


27 березня — 01 квітня сайт "Релігія в Україні" зупин...

Onufriy

Onufriy написал:

Це дуже прикро. Той випадок, коли сюрприз неприємний angry 

Як відбувається перехід з УПЦ МП в ПЦУ

dutchak1

dutchak1 написал:

Пасхавер десь писав, що «Когда-то один из руководителей Европейского союза неофициально сказал: «Если бы русские не были белыми, у нас бы к ним претензий не было. А так ведь белые, вроде бы свои, но не как мы». То же самое можно сказать и про нас». І там, далі, Пасхавер писав що у нас цінності інші. Добавимо – не тільки інші але і з тими цінностями, які ми переносимо від цивілізації і від Європи до нас, проходять дивні метаморфози.

Ми дикунський, варварський народ і це особливо видно в нашому дикунському, варварському релігійному законодавстві.  Причому це якесь небачене і неописане варварство. Ми користуємось речами і благами цивілізації і одночасно реконструюємо суспільні відносини, схожі на описи з шкільних історичних підручників про давні часи. Наші відносини це якась амальгама з давнього, застиглого в часі ординства, на яке додатково наклалась катастрофа 1917 року.  Для прикладу -  всі ці ламентації про захист автономії громади, про захист права свободи вибору підпорядкування, про свободу переходу громади – це все для придурків і убогих. Так, автономія релігійної громади є одним з основних положень міжнародного права, міжнародних угод, які підписала Україна. Але в них це означає що громада самостійно визначає себе автономною, самостійно проводить свої межі в яких живе і порядкую по своїх власних установах і правилах. Визнання державою цієї автономії є похідне від волі самої громади. У нас же, незважаючи на те, що всі християнські церкви в Україні визнають автономною всю церкву, держава приймає закон яким фактично нищить церкву, робить самостійними і незалежними парафії. Далі держава проголошує ту свободу «підпорядкування» і береться її захищати. Тут можна  звернути увагу, що послідні зміни в ст.8 релігійного закону, якими намагаються регулювати і захищати те «підпорядкування», в рівній мірі відносяться до зареєстрованих громад і до громад, які навіть не повідомляють державні органи про своє утворення. Який зміст має тоді та детальна регламентація прописана в ст.8 для тих громад? Що законодавець збирається «захищати» в цьому випадку? Здоровий глузд тут підказує, що парафія при діючому законі може міняти підпорядкування хоч кожної години і 24 рази на добу. Це право декларативне і його неможливо ні порушити ні захистити. Проблеми виникають тільки у парафій-юросіб і це є проблеми не «захисту» якоїсь свободи громади а проблеми майна. І тут вже видна друга придуркуватість і щоб її побачити, треба читати Цивільний кодекс, читати на рівні першого курсу юрфаку. Все, що відбувається з юрособою, абсолютно все описано цивільним правом і хто може пояснити, використовуючи цивільне право – що таке зміна підпорядкування юрособою? Що таке канонічне підпорядкування з точки зору ЦК? Що відбувається з юрособою при такій зміні підпорядкування чи з тою особою, якій стають підпорядковані? Абсолютно нічого і це є повна дурня, яку придуркуватий український законодавець і на пару з ним такий же придуркуватий український релігієзнавець взялись захищати світським правом. Термін «зміна підпорядкування» в цивільному праві має інший зміст чим той, який вкладають у нього віруючі і в реальності це означає зміну віри частиною віруючих чи ще якісь канонічні нюанси в цій вірі.  Але саме цивільне право не в змозі описати і навіть не існує таких правових термінів які б описали це «підпорядкування» чи цю зміну віри чи якісь зміни у вірі. Цивільному праву байдуже до цих змін і громада може міняти «підпорядкування» у всьому діапазоні світових релігій і культів, залишаючись згідно положень нашого релігійного закону одною і тією ж юридичною особою(!). Звучить це безглуздо як і безглузді наші намагання цивільним правом «захищати» чи «регулювати» такі переходи юридичної особи. Зміст це би мало тільки в тому випадку, як би ми  доказували всім і переконували всіх в тому, що юридична особа може вірити в Бога.

Ну і повна дурня вже по майну. Для розуміння примітивно можна виділити три рівня розвитку права власності. Перший, дикунський або нульовий. Якщо дикуну сказати що ця річ є власністю Джона чи Івана, він порахує тебе за божевільного. Річ може бути тверда, м’яка, кольорова, кругла, квадратна але як вона може мати признаки Джона, як це знайти, де в ній той Джон. Другий рівень, варварський, це коли власністю є те, до чого можеш дотягнутись і що можеш захистити. Третій рівень це вже цивілізовані, складні і абстрактні правові терміни, за якими навіть річ Джона, яку він передав тимчасово комусь чи загубив – все одно залишається його. І от на другому рівні вже видно шляхи до цивілізованої власності, її початки. Початок йде від того, що власністю стає те, що ти сам визнаєш своїм. Наприклад – йдеш по вулиці в штанях і ці штані є твої не тому, що вони нумеровані і по номеру держава указом визначила їх твоїми а тому що ти їх сам визнав своїми. Після цього самостійного визнання держава починає ці штані захищати як твої. Так і тут. В 1991 році, коли держава почала ліпити відносини з церквами, вона в діалозі з ними повинна була бачити, що вони визнають своєю власністю і як нею розпоряджаються. А вони, всі християнські церкви України, визнають власниками церковного майна не громади а всю церкву. Незважаючи на те, держава, в порушення конституційного відділення, влізла в церкви і сама «призначила» власниками парафії, зробила з церкви збіговисько незалежних юридичних осіб з гібридними статутами, зі статутами в яких поєднала бульдога з носорогом – світське і канонічне право. І от вже і ПЦУ, підтанцьовуючи Порошенку, приводить свій статут у відповідність до дикунського закону, записує церкву як зібрання незалежних юросіб, утворених по ЦК України. А на початках, в першому варіанті Статуту, писалось про церкву як особу, яка сама будує відносини з державою. І тут буде цікаво поспостерігати, як ПЦУ буде далі творити свої документи, особливо парафіяльні. Як визначить власність.

Тобто, ми не то що залишаємось на дикунському рівні, ми навіть заблокували його можливий розвиток. Можна подивитись на конфлікт у Львові, де громада УГКЦ намагається залишити за собою костел. Скільки там в обговоренні позбігалось буйних, дикунів, клянуть поляків, Мокшицького, розкопують старі могили! Врешті УГКЦ, яка претендує на цивілізованість, ліквідовує буйну парафію. Наслідок – новий припадок в мереживному обговоренні. Ще приклад. Можна почитати фантастичний матеріал на «Релігія в Україні», як в позаминулому столітті у Львові цивілізовано вирішували долю покинутого румунського храму. Фантастичний матеріал в порівнянні з нашим дикунством. Ми не то що стоїмо на місці, ми навіть вдаємо якось рухатись реверсом в минулі часи і при цьому приймаємо законодавство, яке захищає мародерство. Закон №4128 – це Закон Мародерів. У всі часи мародерство було ознакою військових конфліктів, при яких військові загони або банди найманців грабували беззахисне населення на територіях, статус яких тимчасово був не встановлений. Так і у нас. Використовуючи реальну війну, політики і законодавці «організували» законоподібний грабунок одних громад громадян другими громадами громадян, розділених релігійними переконаннями. І це особливо вражає, оскільки мародерами стають християни і їх спільноти. Адже ж саме в християнському середовищі в давні часи виникло розділення церковного і світського права, при якому християнське середовище залишилось ізольованим місцем де панували моральні основи керування церковним майном. Збереження цього середовища здійснено радикальним відділенням від світського права і оскільки  суть керування церковним майном не у застосуванні правових конструкцій, а в здійсненні місії церкви, то і успіх цієї місії став критерієм правильності прийняття рішень і здійснення тих чи інших дій з церковним майном. У нас же безглузді спільноти заполітизованих громадян, які вважають християнство просто громадським рухом з формальним моральним законодавством, притягнули в християнське середовище світське право, причому у гіршому його варіанті. Адже навіть світські юридичні особи, при виникненні конфліктів і суперечок між засновниками громади про використання майна, дають право тим громадянам, які кінцево не погодились з рішеннями громади, вийти з громади разом з тим майном, яке вони вклали. Тобто, якщо в християнській громаді не існує християнських відносин з іншими членами громади, які могли б керувати ними при залагодженні майнових питань, якщо громада «голосуванням» позбавляє участі у вирішенні майнових питань меншу кількість громади то, за відсутності християнських відносин, необхідно би мінімально зберегти хоч якусь справедливість до своїх земляків і сусідів і виключити мародерство. Якщо християнська справедливість і моральні відносини тут відсутні то тоді необхідно зберегти цивілізовану, світську справедливість.  Тобто тоді, в продовження світського правила про фіксоване членство в громаді, це членство необхідно доповнити таким же світським обліком внесків і пожертв кожного фіксованого члена громади. І при виключенні любого члена громади, громада повертає йому ті внески або компенсує їх.

 

Який порядок проведення перевірок релігійних організаці...

dutchak1

dutchak1 написал:

Добре було б якби юрист пояснив собі, і нам всім в тому числі, як він з'єднав релігійну організацію з господарською діяльністю у її законодавчому визначенні?  Наведем визначення -

Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)

Страдания за Москву, это не страдания за Христа ‒...

Onufriy

Onufriy написал:

"головний мЬсЬонер РПЦ" з азартом доводить, що 1+1=2 love
Очевидна актуальність кураєвського просвітництва для святоросичів РПЦ є найкращим доведенням смерті "російського православ'я"

Те що сьогодні животіє на москві - не православ'я, а зла і погибельна єресь 
в духе своей готтентотской этики

Не «нас ради, человек», а «ее ради, епархиальной собственности, сшедшаго с небес»


Вікарій Київської митрополії УПЦ (МП) — власник двох ав...

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

ну и правильно.Чего терятся. Жизнь дается только один раз.Поэтому нужно брать от неевсе что можна...Многая Вам лета, дорогой владыка. Притом, наиканоничнейший...

Старый дуб рухнул. И тут, началось…

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

Воистину христианство уже давно умерло!   Вместо тяжелой борьбы с пристрастиями и грехами в себе для перерождения и преображения человека( ества) , мы (не все ли?),  говорим  и призываем только(!)  к внешнему исполнению обрядов..Где же эти совершенные ПОСЛЕДОВАТЕЛИ ХРИСТА??? О, как хотелось бы хотя бы посмотреть на них...А они должны были бы сами  спастись и СПАСТИ ВЕСЬ МИР!!! Кто же и куда нас и весь мир ведет???

Депутат Денис Бородюк: «Ни один олигарх столько не укра...

Onufriy

Onufriy написал:

люди, которые не боятся Бога, не доверяют и другим людям

Ни один олигарх столько не украдет, сколько крадут все украинцы понемножку

мы живём просто-напросто не по средствам

Толковий єретик адвентист. Добряче сказав +5!

10 відповідей про автокефалію Православної Церкви Украї...

Onufriy

Onufriy написал:

Слабкість статті у тому, що вона викриває воканонічнених брехунів, але не викриває єресі

Базікати отаку похабщину може лише проклятий святоросійський єретик: 
не варто приєднуватись до ПЦУ, бо це буде зрада нашій православній вірі

таїнства в ПЦУ є недійсними

ПЦУ — це легалізований розкол

10 відповідей про автокефалію Православної Церкви Украї...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dima222
авторами говориться про умовність або неправдивість факту вбивства

Ви не праві - розпусники говорять лише про те, що загиблі не були безвинно убитими...  what (...):
помолилися за упокій душ «невинно убієнних на Майдані»

10 відповідей про автокефалію Православної Церкви Украї...

dima222

dima222 написал:

Та про що там говорити. Ось сайт Володимир-Волинської єпархії дає новину про участь представників єпархії у вшануванні убієнних на Майдані. Останні слова у лапках - тобто авторами говориться про умовність або неправдивість факту вбивства. Для мене цього достатньо щоб переконатися, що МП - це ворожа Україні структура. 
http://xn--80a3aeu4czas.xn--j1amh/m-volodymyr-volynskyi-predstavnyky-ieparkhii-d
oluchylysia-do-vshanunnia-ubiiennykh-na-maidani/