Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Історія
Язык богослужения в Библии и у святых отцов

10 06 2011   Игумен Феогност (Пушков) Публікації, Аналітика, Історія

Язык богослужения в Библии и у святых отцов

«Религия в Украине» уже поднимала вопрос понимания православного богослужения. Свой взгляд на наиболее распространенные ошибки в восприятии церковнославянского текста предлагал диакон Андрей Глущенко. Сегодня в продолжение темы мы публикуем статью клирика Северодонецкой епархии УПЦ иеромонаха Феогноста (Пушкова).

«Sublimus Dei» у боротьбі з рабством

1 06 2011   Тетяна Шевченко Публікації, Історія

«Sublimus Dei» у боротьбі з рабством

2 червня відзначаються дві дати, пов’язані з темними сторінками історії людства. У цей день 1537 р. папа Павло III оприлюднив буллу «Sublimus Dei», яка заборонила поневолення тубільного населення Америки та всіх інших народів. У цей же день 1924 р. Конгес США надав громадянство всім корінним американцям, які до того дня займали на соціальній драбині тамтешнього суспільства місце нижче від нащадків колишніх рабів...

Жанна Д’Арк: очима медиків, Церкви та істориків

30 05 2011   Тетяна Шевченко Публікації, Історія

Жанна Д’Арк: очима медиків, Церкви та істориків

Рівно 580 років від сьогоднішнього дня, 30 травня 1431 р., Жанна Д’Арк була спалена англійцями в Руані «за єресь, відьомство і носіння чоловічого одягу». Одразу ж після її смерті з волі короля Франції та за наказом Папи Римського розпочався реабілітаційний процес, який відновив добре ім’я Орлеанської діви. Беатифікація Жанни відбулася майже за чотириста п’ятдесят років, 18 квітня 1909 р. У 1920 р. Римо-Католицька Церква оголосила Жанну Д’Арк святою. З того часу Жанна Д’Арк вшановується як покровителька Франції, мучеників, бранців, вояків, жінок, та людей, над побожністю яких насміхаються...

Отец Георгий Митрофанов: О вине Церкви в гонениях ХХ века и народе, который так и не стал победителем

18 05 2011   Беседовал протоиерей Андрей Дудченко Публікації, Інтерв'ю, Історія

Отец Георгий Митрофанов: О вине Церкви в гонениях ХХ века и народе, который так и не стал победителем

На прошлой неделе Киевскую духовную академию посетил церковный историк и публицист, преподаватель Питерских духовных школ и член Синодальной комиссии РПЦ по канонизации святых протоиерей Георгий Митрофанов. Встретившись с о.Георгием вскоре после нашумевших в прессе столкновений во Львове на почве празднования дня Победы, мы не могли не воспользоваться возможностью расспросить столь интересного собеседника, служившего панихиды по деятелям власовского движения и называвшего празднование дня Победы в Российской Федерации - «победобесием властей».

Про Перемогу, яку ми не знаємо

17 05 2011   Священик Віталій Ейсмонт Публікації, Історія

Про Перемогу, яку ми не знаємо

Є свято Перемоги. 9 Травня, незабутній день. Була ще одна Перемога, пов’язана з цією ж війною. Вона ніколи не мала свого особливого дня. Вона не згадується, про неї не мовлять. Те, про що так багато говорилося ще декілька десятків років тому, сьогодні покрилося мороком забуття…

Соціальний католицизм: “Rerum novarum” і пошуки соціальної справедливості

16 05 2011   Тетяна Шевченко Публікації, Богослов'я, Історія

Соціальний католицизм: “Rerum novarum” і пошуки соціальної справедливості

15 травня виповнюється 120 років від оголошення папою Львом ХІІІ енцикліки “Rerum novarum”, яка стала відповіддю Католицької Церкви на радикально нову соціальну ситуацію — стрімкий розвиток капіталізму, експлуатацію робітників та поширення соціалістичних впливів у робітничому середовищі. Короткий огляд концепцій головних представників соціального католицизму та його організацій показує, що підґрунтям «Rerum novarum» стали головні оцінки та концепції соціальних реформ, які уже розробляли католицькі реформатори протягом майже півстоліття...

Асирійці (айсори) у Києві. Етнографічні нотатки

13 05 2011   Ф. Бахтинський (Ф.М. Сенгалевич) Публікації, Історія

Асирійці (айсори) у Києві. Етнографічні нотатки

Портал "Релігія в Україні" пропонує читачам рідкісне дослідження українського краєзнавця і письменника Ф.М. Сенгалевича, який працював під псевдонімом Ф. Бахтинський і відомий своїми етнографічними дослідженнями семітів, що мешкали в Україні, зокрема в Києві. Стаття взята нами з видання «Східний Світ» №6 за 1928 рік. Сам автор був розстріляний фашистами під час окупації країни...

Распятие в еврейской традиции

3 05 2011   Юрий Табак Публікації, Історія

Распятие в еврейской традиции

В течение многих веков христианской эры символика распятия была табуирована для евреев. В отличие от христианского мира, где архетипы «Иисус», «распятие», «Голгофа», «крест» получили сотериологическое (спасительное) содержание, в еврейском религиозном сознании, на­оборот, они естественным образом ассоциировались со страхом, гонениями, страданиями и смертью...

Йозеф Ратцінґер vs теологія визволення

27 04 2011   Тетяна Шевченко Публікації, Богослов'я, Історія

Йозеф Ратцінґер vs теологія визволення

Іоанн Павло ІІ казав, що соціальне вчення Церкви не є якимось «третім шляхом» між ліберальним капіталізмом і марксистським колективізмом, ані жодною ідеологією. Він бачив соціальну доктрину Церкви як рефлексію моральної теології, а навчання і поширення соціального вчення Церкви – як складової її євангелізаційної місії. Колишній префект Конгрегації Доктрини Віри Иозеф Ратцінґер, який у 2005 р. став папою, зайняв більш жорстку позицію щодо теології визволення...

Радостное переживание бытия. Пасха в 1980-е и нынешняя церковная жизнь

23 04 2011   Архимандрит Аввакум (Давиденко) Публікації, Історія

Радостное переживание бытия. Пасха в 1980-е и нынешняя церковная жизнь

Рухнула идеология коммунизма и атеизма. Исчез Советский Союз. Недовольны остались почему-то все, как неверующие, так и верующие. Что сказать мне, отмечающему 52-ю Пасху? А сказать уже есть что. Есть.

Крепость Антония или Ворота Ессеев? О месте, где проходил судебный процесс над Спасителем

22 04 2011   Олег Скнарь, протоиерей УПЦ Публікації, Історія

Крепость Антония или Ворота Ессеев? О месте, где проходил судебный процесс над Спасителем

Участвуя в 2009 г. в сезонных археологических раскопках на горе Сион под руководством известного британского археолога Саймона Гибсона, мне посчастливилось из первых уст услышать рассказ об обнаружении монументальных ворот с остатками большого двора... Это означает, что предложенный в XIV в. католическими монахами-францисканцами маршрут Крестного пути с отправной точкой, находящейся в крепости Антония, ставший сегодня традиционным, является неточным...

Понимание Евхаристии в различных христианских конфессиях

21 04 2011   Владимир Бурега Публікації, Богослов'я, Історія

Понимание Евхаристии в различных христианских конфессиях

Учение о Евхаристии было и остается одним из пунктов серьезных расхождений между различными христианскими конфессиями. Особенно важно подчеркнуть, что это учение не является отвлеченной доктриной, не имеющей прямого отношения к повседневной жизни «рядовых» христиан...

Была ли Тайная Вечеря пасхальным седером?

20 04 2011   Юрий Вестель Публікації, Аналітика, Історія

Была ли Тайная Вечеря пасхальным седером?

На этот весьма трудный вопрос, давно волнующий историков и богословов, наука не может дать уверенного ответа — несмотря на огромное количество глубокомысленных, искусных и тончайших исследований, посвященных специально этому предмету. В настоящей статье мне хотелось бы только еще раз кратко изложить саму проблему и обозреть ее, так сказать, с высоты птичьего полета.

Генерал стражденних — Ігнатій Лойола

19 04 2011   Тетяна Шевченко Публікації, Історія

Генерал стражденних — Ігнатій Лойола

19 квітня 1541 року — 470 років тому — у Римі обрали першого Генерала Товариства Ісуса — Ігнатія Лойолу. Саме він надав Товариству універсального характеру, не обмежуючи єзуїтів жодним видом діяльності. Найбільшої слави єзуїти зажили як проповідники і сповідники можновладців, ловці душ «заблудлих» аристократів, викладачі шкіл та інтернатів для хлопців із вищих суспільних верств. При цьому поза увагою широкого загалу залишається постійна душпастирська опіка єзуїтів над людьми із соціальних низів...

„Українська Псалтир” М.О. Максимовича... Частина II

13 04 2011   Сергій Головащенко Публікації, Історія

„Українська Псалтир” М.О. Максимовича... Частина II

Прагнення до української своєрідності, „своенародности” у сприйнятті біблійного слова є у М. Максимовича не лише виявом етнографічно забарвленої інтелігентсько-дворянської поблажливості до „простих людей”, але й ідейно забарвлене, виступає в символічному контексті національного культуротворення...

„Українська Псалтир” М.О. Максимовича як феномен європейської біблеїстики: Кілька запитань до тексту

11 04 2011   Сергій Головащенко Публікації, Історія

„Українська Псалтир” М.О. Максимовича як феномен європейської біблеїстики: Кілька запитань до тексту

Шлях українців до Біблії, а особливо до Біблії рідною мовою, вартий того, щоб стати предметом особливої, тривалої, прискіпливої уваги та ретельного, докладного, ґрунтовного дослідження – в усіх його моментах та сюжетах...

Союз русского народа. Антисемитское движение в Украине, 1905-1917

8 04 2011   Владимир Даниленко Публікації, Історія

Союз русского народа. Антисемитское движение в Украине, 1905-1917

Несомненно, интерес исследователя вызовут документы фонда, содержащие сведения о деятельности Союза Русского Народа на территории Киевской губернии. Как правило, создание Союза проходило в центре населённого пункта при большом стечении народа, ему предшествовал торжественный молебен, а по окончании на имя Государя Императора отправлялась телеграмма с выражением верноподданнических чувств...

Теологія визволення: відповідь на несправедливість капіталізму чи єресь?

6 04 2011   Тетяна Шевченко Публікації, Богослов'я, Історія

Теологія визволення: відповідь на несправедливість капіталізму чи єресь?

40 років тому, 1971 року, у Лімі побачила світ праця отця Ґуставо Ґутієрреса «Teología de la liberación» (англійська назва – «A Theology of Liberation: History, Politics, Salvation»), яка поклала початок теоретичному обґрунтуванню теології визволення. Сучасні історики називають теологію визволення однією з головних причин конфлікту та найбільших зіткнень між Апостольською Столицею та католицизмом Нового Часу та загрозою для правовірності католицької віри в розумінні Риму.

Советское государство и законодательство о культах. Из истории вопроса

4 04 2011   Михаил Одинцов Публікації, Історія

Советское государство и законодательство о культах. Из истории вопроса

Редакция портала «Религия в Украине» продолжает знакомить читателей с малоизвестными документами, опубликованными в ведомственном журнале «Религия в СССР» Комитета по делам религий при Совете Министров СССР. Автор нижеследующей статьи прослеживает эволюцию отношения Советского государства к религиозным культам с 1920-х годов по 1980-е...

Благотворительность в ранней Церкви

1 04 2011   Яна Ермолина Публікації, Історія

Благотворительность в ранней Церкви

В ходе исследования CAF выяснилось, что лишь 5% украинцев жертвуют деньги на благотворительность. Это самый низкий показатель среди всех 153 стран, в которых проводились опросы. Волонтерской деятельностью занимаются 14% граждан Украины, а помогают ближнему — 19%. В чем причина этого? Экономический кризис? Тотальное обеднение населения? Но то же исследование показало, что больше денег жертвуют не состоятельные люди, а счастливые...

Хрещення Великого князя (кагана) київського Оскольда та заснування Київської Митрополії (Української Православної Церкви)

23 03 2011   Віктор (Бедь), архімандрит Публікації, Історія

Хрещення Великого князя (кагана) київського Оскольда та заснування Київської Митрополії (Української Православної Церкви)

Питання першого офіційного хрещення давньоукраїнської держави Київської Русі та створення Київської Митрополії тривалий час перебували під ідеологічним контролем спочатку династії Рюриковичів, а відтак, з поступовим формуванням російської державності та імперії, під контролем династії Романових, що в подальшому було сприйнято і канонізовано радянською імперською історіографією...

Острозькі та єзуїти у році 1596 і після

22 03 2011   Тетяна Шевченко Публікації, Історія

Острозькі та єзуїти у році 1596 і після

Сайт «Релігія в Україні» закінчує публікацію циклу статей Тетяни Шевченко, присвячених проблемі історичної генези Берестейської унії та участі в цьому процесі родини князів Острозьких. У Бересті 1596 р. у засіданнях двох конкуруючих соборів взяли участь як князі Острозькі, так і єзуїти. З одного боку – Костянтин Василь Острозький з синами Янушем та Олександром, які прибули з озброєним почтом, з другого боку – єзуїти Петро Скарга, Юстус Раб, Мартин Латерна...

Культура слова у Візантії

15 03 2011   Ружена Досталова Публікації, Історія

Культура слова у Візантії

Візантійська культура з самого початку тривало розвивалася під прапором дуалізму античних та християнських традицій. Саме це тривале напруження між дома полюсами – між Гомером шкільної традиції та Біблією – було одною з основних причин того, що візантійська освіченість ніколи так і не створила дійсний синтез та важко шукала шлях власного плідного розвитку...

Острозькі: від унії універсальної до унії Берестейської

14 03 2011   Тетяна Шевченко Публікації, Історія

Острозькі: від унії універсальної до унії Берестейської

Сьогодні, коли Українська Греко-Католицька Церква готується до обрання свого нового предстоятеля, в суспільстві спостерігається посилений інтерес до проблеми «уніатства» як явища в українській церковній історії. У зв’язку з цим сайт «Релігія в Україні» пропонує увазі читачів статтю кандидата історичних наук Тетяни Шевченко, присвячену історичній генезисі Берестейської унії. Стаття тематично продовжує попередні публікації авторки «Князі Острозькі – “тверді православні”?» та «”Руський світ” Антоніо Поссевіно з Костянтином Василем Острозьким».

Дискуссия о реформировании богослужения на Руси на рубеже XIX–XX веков

9 03 2011   Кирилл Щеголев, студент Ужгородской богословской академии Публікації, Історія

Дискуссия о реформировании богослужения на Руси на рубеже XIX–XX веков

В статье студента Ужгородской богословской академии описывается в самых общих чертах дискуссия вокруг реформирования богослужения, которая велась на рубеже XIX–XX веков. Сторонниками богослужебных реформ были многие выдающиеся деятели Русской Церкви. Несмотря на это, и сегодня, спустя более чем сто лет, большинство вопросов, поднимавшихся российскими иерархами и просто неравнодушными людьми, еще ожидают своего решения…

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Під Києвом блискавка спалила церкву УПЦ (МП)

Onufriy

Onufriy написал:

Вогонь зійшов з небес і попалив МП winked
Жарти-жартами, але без жартів: "ідеолог господній" БМО вже догледів у цьому промислительну кару МП за "гординю і боговідступництво"?..

Ох, не легка це справа - керувати канонічним Промислом Божим! request
Навіть - для професоналів духовності

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"

Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...

Onufriy

Onufriy написал:

порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» в Харкові давно набули системного характеру

Прокляті воцерковлені дикуни! what
Але ще більше гріха - на місцевих адміністративних беззаконниках і фарисеях

Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ

dima222

dima222 написал:

Митрополита Лазаря давно треба було оголосити персоною нон грата в Україні - а тим часом його рідним брат Дмитро у Дунаєві біля Почаєва в селі, яке приєдналося до ПЦУ, намагається будувати нову церкву. І точно за гроші Лазаря, бо всі племінники Лазаря - сини та родичі Дмитра, служать священиками у Криму. 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/

Всеукраїнська Рада Церков закликає робити вибір президе...

Onufriy

Onufriy написал:

мусимо усвідомити: якою повинна бути наша держава?

Яке питання, така і відповідь. feel Для терезої відповіді доречніше усвідомити, чого ми хочемо від майбутнього президента?
1. Особистого багатства?
2. Подолання людської продажності "в окремо взятій країні"?
3. Припинення глобального міжнародного конфлікту?
Твереза відповідь можлива лише у тому випадку, якщо ми чекаємо чогось іншого. Бо ніякий президент не зробить вас багатим, не "подолає корупції" і не "припинить війни"

Це якщо він не "чарівник з голубого вертольота" recourse


Як відбувається перехід з УПЦ МП в ПЦУ

dutchak1

dutchak1 написал:

Пасхавер десь писав, що «Когда-то один из руководителей Европейского союза неофициально сказал: «Если бы русские не были белыми, у нас бы к ним претензий не было. А так ведь белые, вроде бы свои, но не как мы». То же самое можно сказать и про нас». І там, далі, Пасхавер писав що у нас цінності інші. Добавимо – не тільки інші але і з тими цінностями, які ми переносимо від цивілізації і від Європи до нас, проходять дивні метаморфози.

Ми дикунський, варварський народ і це особливо видно в нашому дикунському, варварському релігійному законодавстві.  Причому це якесь небачене і неописане варварство. Ми користуємось речами і благами цивілізації і одночасно реконструюємо суспільні відносини, схожі на описи з шкільних історичних підручників про давні часи. Наші відносини це якась амальгама з давнього, застиглого в часі ординства, на яке додатково наклалась катастрофа 1917 року.  Для прикладу -  всі ці ламентації про захист автономії громади, про захист права свободи вибору підпорядкування, про свободу переходу громади – це все для придурків і убогих. Так, автономія релігійної громади є одним з основних положень міжнародного права, міжнародних угод, які підписала Україна. Але в них це означає що громада самостійно визначає себе автономною, самостійно проводить свої межі в яких живе і порядкую по своїх власних установах і правилах. Визнання державою цієї автономії є похідне від волі самої громади. У нас же, незважаючи на те, що всі християнські церкви в Україні визнають автономною всю церкву, держава приймає закон яким фактично нищить церкву, робить самостійними і незалежними парафії. Далі держава проголошує ту свободу «підпорядкування» і береться її захищати. Тут можна  звернути увагу, що послідні зміни в ст.8 релігійного закону, якими намагаються регулювати і захищати те «підпорядкування», в рівній мірі відносяться до зареєстрованих громад і до громад, які навіть не повідомляють державні органи про своє утворення. Який зміст має тоді та детальна регламентація прописана в ст.8 для тих громад? Що законодавець збирається «захищати» в цьому випадку? Здоровий глузд тут підказує, що парафія при діючому законі може міняти підпорядкування хоч кожної години і 24 рази на добу. Це право декларативне і його неможливо ні порушити ні захистити. Проблеми виникають тільки у парафій-юросіб і це є проблеми не «захисту» якоїсь свободи громади а проблеми майна. І тут вже видна друга придуркуватість і щоб її побачити, треба читати Цивільний кодекс, читати на рівні першого курсу юрфаку. Все, що відбувається з юрособою, абсолютно все описано цивільним правом і хто може пояснити, використовуючи цивільне право – що таке зміна підпорядкування юрособою? Що таке канонічне підпорядкування з точки зору ЦК? Що відбувається з юрособою при такій зміні підпорядкування чи з тою особою, якій стають підпорядковані? Абсолютно нічого і це є повна дурня, яку придуркуватий український законодавець і на пару з ним такий же придуркуватий український релігієзнавець взялись захищати світським правом. Термін «зміна підпорядкування» в цивільному праві має інший зміст чим той, який вкладають у нього віруючі і в реальності це означає зміну віри частиною віруючих чи ще якісь канонічні нюанси в цій вірі.  Але саме цивільне право не в змозі описати і навіть не існує таких правових термінів які б описали це «підпорядкування» чи цю зміну віри чи якісь зміни у вірі. Цивільному праву байдуже до цих змін і громада може міняти «підпорядкування» у всьому діапазоні світових релігій і культів, залишаючись згідно положень нашого релігійного закону одною і тією ж юридичною особою(!). Звучить це безглуздо як і безглузді наші намагання цивільним правом «захищати» чи «регулювати» такі переходи юридичної особи. Зміст це би мало тільки в тому випадку, як би ми  доказували всім і переконували всіх в тому, що юридична особа може вірити в Бога.

Ну і повна дурня вже по майну. Для розуміння примітивно можна виділити три рівня розвитку права власності. Перший, дикунський або нульовий. Якщо дикуну сказати що ця річ є власністю Джона чи Івана, він порахує тебе за божевільного. Річ може бути тверда, м’яка, кольорова, кругла, квадратна але як вона може мати признаки Джона, як це знайти, де в ній той Джон. Другий рівень, варварський, це коли власністю є те, до чого можеш дотягнутись і що можеш захистити. Третій рівень це вже цивілізовані, складні і абстрактні правові терміни, за якими навіть річ Джона, яку він передав тимчасово комусь чи загубив – все одно залишається його. І от на другому рівні вже видно шляхи до цивілізованої власності, її початки. Початок йде від того, що власністю стає те, що ти сам визнаєш своїм. Наприклад – йдеш по вулиці в штанях і ці штані є твої не тому, що вони нумеровані і по номеру держава указом визначила їх твоїми а тому що ти їх сам визнав своїми. Після цього самостійного визнання держава починає ці штані захищати як твої. Так і тут. В 1991 році, коли держава почала ліпити відносини з церквами, вона в діалозі з ними повинна була бачити, що вони визнають своєю власністю і як нею розпоряджаються. А вони, всі християнські церкви України, визнають власниками церковного майна не громади а всю церкву. Незважаючи на те, держава, в порушення конституційного відділення, влізла в церкви і сама «призначила» власниками парафії, зробила з церкви збіговисько незалежних юридичних осіб з гібридними статутами, зі статутами в яких поєднала бульдога з носорогом – світське і канонічне право. І от вже і ПЦУ, підтанцьовуючи Порошенку, приводить свій статут у відповідність до дикунського закону, записує церкву як зібрання незалежних юросіб, утворених по ЦК України. А на початках, в першому варіанті Статуту, писалось про церкву як особу, яка сама будує відносини з державою. І тут буде цікаво поспостерігати, як ПЦУ буде далі творити свої документи, особливо парафіяльні. Як визначить власність.

Тобто, ми не то що залишаємось на дикунському рівні, ми навіть заблокували його можливий розвиток. Можна подивитись на конфлікт у Львові, де громада УГКЦ намагається залишити за собою костел. Скільки там в обговоренні позбігалось буйних, дикунів, клянуть поляків, Мокшицького, розкопують старі могили! Врешті УГКЦ, яка претендує на цивілізованість, ліквідовує буйну парафію. Наслідок – новий припадок в мереживному обговоренні. Ще приклад. Можна почитати фантастичний матеріал на «Релігія в Україні», як в позаминулому столітті у Львові цивілізовано вирішували долю покинутого румунського храму. Фантастичний матеріал в порівнянні з нашим дикунством. Ми не то що стоїмо на місці, ми навіть вдаємо якось рухатись реверсом в минулі часи і при цьому приймаємо законодавство, яке захищає мародерство. Закон №4128 – це Закон Мародерів. У всі часи мародерство було ознакою військових конфліктів, при яких військові загони або банди найманців грабували беззахисне населення на територіях, статус яких тимчасово був не встановлений. Так і у нас. Використовуючи реальну війну, політики і законодавці «організували» законоподібний грабунок одних громад громадян другими громадами громадян, розділених релігійними переконаннями. І це особливо вражає, оскільки мародерами стають християни і їх спільноти. Адже ж саме в християнському середовищі в давні часи виникло розділення церковного і світського права, при якому християнське середовище залишилось ізольованим місцем де панували моральні основи керування церковним майном. Збереження цього середовища здійснено радикальним відділенням від світського права і оскільки  суть керування церковним майном не у застосуванні правових конструкцій, а в здійсненні місії церкви, то і успіх цієї місії став критерієм правильності прийняття рішень і здійснення тих чи інших дій з церковним майном. У нас же безглузді спільноти заполітизованих громадян, які вважають християнство просто громадським рухом з формальним моральним законодавством, притягнули в християнське середовище світське право, причому у гіршому його варіанті. Адже навіть світські юридичні особи, при виникненні конфліктів і суперечок між засновниками громади про використання майна, дають право тим громадянам, які кінцево не погодились з рішеннями громади, вийти з громади разом з тим майном, яке вони вклали. Тобто, якщо в християнській громаді не існує християнських відносин з іншими членами громади, які могли б керувати ними при залагодженні майнових питань, якщо громада «голосуванням» позбавляє участі у вирішенні майнових питань меншу кількість громади то, за відсутності християнських відносин, необхідно би мінімально зберегти хоч якусь справедливість до своїх земляків і сусідів і виключити мародерство. Якщо християнська справедливість і моральні відносини тут відсутні то тоді необхідно зберегти цивілізовану, світську справедливість.  Тобто тоді, в продовження світського правила про фіксоване членство в громаді, це членство необхідно доповнити таким же світським обліком внесків і пожертв кожного фіксованого члена громади. І при виключенні любого члена громади, громада повертає йому ті внески або компенсує їх.

 

Який порядок проведення перевірок релігійних організаці...

dutchak1

dutchak1 написал:

Добре було б якби юрист пояснив собі, і нам всім в тому числі, як він з'єднав релігійну організацію з господарською діяльністю у її законодавчому визначенні?  Наведем визначення -

Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)

Страдания за Москву, это не страдания за Христа ‒...

Onufriy

Onufriy написал:

"головний місіонер РПЦ" з азартом доводить, що 1+1=2 love
Очевидна актуальність кураєвського просвітництва для святоросичів РПЦ є найкращим доведенням смерті "російського православ'я"

Те що сьогодні животіє на москві - не православ'я, а зла і погибельна єресь 
в духе своей готтентотской этики

Не «нас ради, человек», а «ее ради, епархиальной собственности, сшедшаго с небес»


Вікарій Київської митрополії УПЦ (МП) — власник двох ав...

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

ну и правильно.Чего терятся. Жизнь дается только один раз.Поэтому нужно брать от неевсе что можна...Многая Вам лета, дорогой владыка. Притом, наиканоничнейший...

Старый дуб рухнул. И тут, началось…

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

Воистину христианство уже давно умерло!   Вместо тяжелой борьбы с пристрастиями и грехами в себе для перерождения и преображения человека( ества) , мы (не все ли?),  говорим  и призываем только(!)  к внешнему исполнению обрядов..Где же эти совершенные ПОСЛЕДОВАТЕЛИ ХРИСТА??? О, как хотелось бы хотя бы посмотреть на них...А они должны были бы сами  спастись и СПАСТИ ВЕСЬ МИР!!! Кто же и куда нас и весь мир ведет???

Депутат Денис Бородюк: «Ни один олигарх столько не укра...

Onufriy

Onufriy написал:

люди, которые не боятся Бога, не доверяют и другим людям

Ни один олигарх столько не украдет, сколько крадут все украинцы понемножку

мы живём просто-напросто не по средствам

Толковий єретик адвентист. Добряче сказав +5!