У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
26 06 2010 Илья Шелехов
Реформаторы настаивали только на пресечении злоупотреблений и отмене того, что они считали ошибочными истолкованиями учений и канонов церкви. К злоупотреблениям и заблуждениям они относили причащение мирян только под одним видом; обязательность целибата (безбрачия) для священников; обязательность исповеди и существующую практику ее проведения...
22 06 2010 Анна Иванкова
Окончательное "инкорпорирование" Русской Православной Церкви в советское государство произошло в 1943 году. 4 сентября Сталин на своей ближней даче в Кунцево провел совещание с Маленковым, Берией и полковником НКГБ Карповым, обсуждая вопросы положения Русской Православной Церкви. Решено было создать совет по делам РПЦ.
11 06 2010 Сергей Фурсов
Он начал свой путь как молодой ученый, а закончил то ли растворением в своем собственном мифе, то ли сумасшествием. Все знают о нем, но никто не знает его самого. Его книгам можно отказать в фактической достоверности, его самого можно упрекнуть в опошлении собственных же идеалов, можно обвинить его во лжи, но нельзя отнять того, что написанные им «сказки о Силе» остаются великолепным выражением поэзии и сущности духовного поиска.
6 06 2010 Архієпископ Харківський УАПЦ (о) Ігор (Ісіченко)
Патріярх Мстислав не вважав головною проблемою УАПЦ чужинецьке визнання. Він часто повторював: «Визнаймо самі себе, тоді й інші нас визнають». Але штучна ізоляція УАПЦ могла обмежити її апостольське служіння в Україні, викликати підозри й недовіру частини малооосвічених священиків і мирян, применшувала світову місію давньої Української Церкви
3 06 2010 Влад Головин, «Фома» в Украине
Для Достоевского окончательное нахождение истины в православной церкви - результат длительных душевных мучений и размышлений. Но ведь можно прийти в церковь и по-другому. Церковность Лескова легка и непринужденна. Чувствуется, что знает храм с детства. Это не объясняется тем, что дед писателя был священником, ведь дед Булгакова тоже служил в храме.
27 05 2010 Олесь Бузина
"Мы должны работать плечом к плечу, строить наше государство и возрождать соборы человеческих душ. Сегодня, как и всегда, церковь вместе со своим народом. Она никогда не делила и не будет делить людей по происхождению, социальному статусу, национальности, языку или политическим симпатиям. Для церкви нет «оранжевых» или «бело-голубых», а все являются детьми Божьими, нашими братьями во Христе"
21 05 2010 Наталя Яковенко
Ми знаємо, хто з'єднаний, хто не з'єднаний, тільки коли вчепляться один в одного два попи і починають з’ясовувати: «Справжніші ми, ні, справжніші ми. Більше прав називатися церквою Володимира Хрестителя у нас». – «Ні, у нас». І так до нескінченності. Звичайні люди цьому значення не надавали. А якщо йдеться про воїнів, які на полі бою уславились, вони взагалі жили в площині так званої жовнірської віри, яка, по суті, була абсолютним екуменізмом.
15 05 2010 Виктор Ирхов
Главным обвинением против Джордано Бруно был не спор о вращении Земли, а его воззрения о таинстве евхаристии (пресуществления). Этой темы, возможно невольно, коснулся и Галилей своими атомистическими теориями. По словам Галилея, религия учит нас тому, как взойти на небо, а не тому, как небо вращается. Свои научные теории он строил путем наблюдений – чтения “книги природы” (выражение, встречающееся уже у отцов Церкви).
13 05 2010 Елена Погосян
Украинское духовенство в целом обходит антипротестантскую тематику, вероотступничество Мазепы и тот круг идеологем, которые были заявлены в переводе письма Мазепы Лещинскому. Вполне вероятно, что, находясь географически ближе к царю, Феофан Прокопович, а за ним и Иоанн Максимович, могли более чутко реагировать на изменение настроений Петра.
8 05 2010 Олег Покальчук, соціальний психолог
Ярицлейв не мав для продовження експансії масштабного бачення світу, він став достатньо провінційним володарем. Анексія Галичини–Червоної Русі – не його заслуга, а результат зусиль його батька. Але в рамках своєї провінції, усунувши конкурентів, він заходився пропагувати нову систему суспільних відносин. Державна релігія потребувала й інших гілок влади – судочинства і законодавства.
3 05 2010 Илья Шелехов
Сверхразумность Божественного действия (примат апофатической мистической теологии), духовная и языковая свобода поместных церквей (восходящая к глассолалиям апостолов в день Пятидесятницы) и учение о сакральной роли Империи и императоров (теория православной симфонии) — вот основные моменты, определяющие специфику Православия
28 04 2010 Володимир Бурега, доцент Київської Духовної Академії
Державне управління церковних справ повідомило митрополита Єлевферія, що «вважає постанову собору від 28 квітня про ліквідацію унії й повернення колишніх уніатів у православ'я повністю законним рішенням, … у силу якого Православна Церква прийняла усі права, майно й установи колишньої Греко-Католицької Церкви»
21 04 2010 Елена Тимошина
Филофей отвергает претензии Священной Римской империи называться «Ромейским царством». Он отрицает западный вектор translatio imperii, на чем настаивали идеологии Западной империи и, в свою очередь, отказывались признавать за византийскими императорами право на римский титул, называя их «imperator Grecorum», «imperator Constantinopolitanus».
10 04 2010 Олег Покальчук, соціальний психолог
5 04 2010 Виталий Хромец, канд. фил. наук
3 04 2010 Александр Линник
Не только Евангелия позволяют сделать вывод о проводившемся "оправдании" Пилата. Во-первых, развиваться и распространяться христианству приходилось всё-таки на территории Римской империи - и с этим нельзя было не считаться. Во-вторых, косвенно об этом говорят и такие факты, как то, что уже при Константине Великом, например, был издан эдикт, запрещавший браки христиан с иудеями.
28 03 2010 Алиса Донченко
"Академические шествия через весь город отменил в конце XVIII века митрополит Самуил, тщательно следивший за соблюдением "единообразия" православной обрядности в Киеве... Однако искоренить старый городской обычай ему не удалось. В XIX веке студенты хоть и шли по укороченному маршруту (от семинарии до академии), но сам обряд не потерял еще своей прежней величавой пышности".
16 03 2010 Елена Тимошина
Концепция Филофея современна планам императоров Максимилиана I и Карла V создать универсальную христианскую монархию, а также попыткам папского престола возродить Флорентийскую унию и добиться соединения церквей. Теория «Третьего Рима» обосновывала право Москвы использовать авторитет Византии, этой «бледной тени Римской империи», «для доказательства веры в бессмертие своего универсального государства — прежде всего в политических целях».
12 03 2010 Іоанн Хріссавгіс
Характер патріарха сповнений контрастів. З одного боку - тендітний, доброзичливий, товариський, тактовний, з іншого - активний і та заповзятливий. Невибагливий, майже сором'язливий - але, коли потрібно, він уміє бути владним і несхитним. Дотепний, проте в питаннях своєї місії незмінно тверезий і серйозний.
4 03 2010 Володимир Бурега
Згадка про Київ вказує на кафедральне місто митрополитів, а згадка про Русь (або Росію) вказує на досить розлогу «канонічну територію» Київських митрополитів. До їх юрисдикції входили усі князівства, що складали Київську Русь. Для Києва митрополити були безпосередніми правлячими архієреями, а для всієї Русі — першоієрархами.
1 03 2010 Денис Брилев
Мухаммад – это и пророк (наби), и посланник (расул) Бога. В исламе существует подобное разделение, и очень мало было людей, которые совмещали в себе обе эти ипостаси. Общим между пророком и посланником является то, что каждый из них получает откровение, а также каждый обязан призывать к соблюдению того, что ему передано. Отличие заключается в том, что посланником может быть и ангел, и человек, тогда как пророком – только человек.
24 02 2010 Борис Успенский
Свидетельство это относится к представителям Литовской (Юго-Западной) Руси. Можно допустить, что троеперстие приходит в Великую Россию не из Константинополя, а из Киева. Мы знаем, что никоновские реформы, субъективно ориентированные на греческую церковь, объективно испытывали влияние церковной традиции Юго-Западной Руси.
8 02 2010 Светлана Бородина
По своему обычаю, церковь "назначила" на место языческого праздника свой. После этого Масленица воспринималась христианской церковью фактически как религиозный праздник и получила название Сырной, или Сыропустной недели, но это не изменило ее внутренней сути. Этнограф 19 века И. М. Снегирев считал, что Масленица в языческие времена сопровождала празднования в честь языческого бога Велеса.
5 02 2010 Світлана Лозова
Однiєю з найдавнiших i найбiльш цiнних рукописних книг є Крехiвський Апостол, автор якого не встановлений, але є всi пiдстави вважати його високоосвiченою людиною, яка добре володiла не лише церковнослов'янською, але й iншими мовами. Книга складається з Дiянь апостолiв, Послань, Одкровення Іоанна Богослова та апокрифiчного "Послання Павла Святого до лаодiкiйцiв". Останнє є найцiкавiшим, оскiльки свiдчить про близькiсть до кальвiнiзму.
3 02 2010 Олег Покальчук
Враховуючи сучасний вплив контрабанди на реальну економіку України і її масштаби, сміливо можна говорити про певну “готичність” українського психологічного спадку ... Еліти наших племен займаються одним і тим самим. Рекрутують собі в наймити спритніших і менш сором’язливих «полян»... Звичайні люди, як завжди, тут ні до чого. Вони лишень обирають собі таку еліту.
Синод ПЦУ створив нові комісії та скликає розширений Архієрейський Собор
Одеська єпархія УПЦ (МП) збирає допомогу постраждалим від пожежі в економічному коледжі
На Харківщині відкрили нову мечеть
Римо-католики проводять всеукраїнську благодійну медичну акцію
Урядовці зафіксували 10-15 громад, що хочуть бути з Філаретом
Греко-католики розпочали святковий проєкт, розрахований на підтримку тисяч військових
Епіфаній: невдовзі ще кілька церков визнають ПЦУ
Британський професор прочитає у Києві лекцію "Соціальні мережі та богослів'я"
Рада Церков обговорила з президентом Зеленським перелік питань, які її турбують
Молодих п'ятидесятників Полтавщини навчали інтернет-благовістю
Воїни-реабілітанти АТО/ООС встановлюють хрести на Горі хрестів у Литві
Організатори католицьких дитячих садочків і шкіл в Україні провели конференцію
Кукольный театр адвентистов посетил детский реабцентр на Сумщине
Крістіна Штьокль
Про людину, яка надихала інших
Анатолій Хільченко, священик
Чи дійде до церковного майдану?
dima222
dima222 написал:
Віряни ПЦУ відстояли у Верховному суді право на перехід...
dutchak1
dutchak1 написал:
25. Тому, суд доходить висновку, що в даному випадку спір виник між засновниками та членами релігійної організації - Хустської єпархії УПЦ та релігійної громади - Релігійної громади УПЦ КП, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін до статуту, що свідчить про приватно-правовий характер спірних правовідносин.
26. У зв`язку з цим, судами попередніх інстанцій було помилково віднесено даний спір до юрисдикції адміністративних судів, оскільки позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільних прав позивача і з огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.
До недавнего времени можно было со снисходительной ирон...
dima222
dima222 написал:
Тут священники УПЦ (РПЦ) говорят, мол, что признание ПЦ...
dima222
dima222 написал:
Отець Микола Данилевич закрив для мене можливість комен...
dima222
dima222 написал:
УПЦ МП вже не називає ПЦУ "розкольниками"...
dima222
dima222 написал:
И снова перлы известного запорожского религиозно-полити...
dima222
dima222 написал:
Чи має Церква моральне право судити содомітів?
Олександр
Олександр написал:
Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...
Onufriy
Onufriy написал:
(звісно трішечки, ну саму крихітку):Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...
dutchak1
dutchak1 написал:
Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.
Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.
Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.
Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...
Onufriy
Onufriy написал:
Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...
Onufriy
Onufriy написал:
Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ
dima222
dima222 написал:
Чем Зеленский страшен для православия
Onufriy
Onufriy написал:
в УПЦ МП тепер усе інакше...
dima222 написал: