Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Історія
Евангелие свободы

26 06 2010   Илья Шелехов Публікації, Історія

Евангелие свободы

Реформаторы настаивали только на пресечении злоупотреблений и отмене того, что они считали ошибочными истолкованиями учений и канонов церкви. К злоупотреблениям и заблуждениям они относили причащение мирян только под одним видом; обязательность целибата (безбрачия) для священников; обязательность исповеди и существующую практику ее проведения...

Искушение Победой

22 06 2010   Анна Иванкова Публікації, Історія

Искушение Победой


Окончательное "инкорпорирование" Русской Православной Церкви в советское государство произошло в 1943 году. 4 сентября Сталин на своей ближней даче в Кунцево провел совещание с Маленковым, Берией и полковником НКГБ Карповым, обсуждая вопросы положения Русской Православной Церкви. Решено было создать совет по делам РПЦ.

Культ отсутствующей личности

11 06 2010   Сергей Фурсов Публікації, Історія

Культ отсутствующей личности

Он начал свой путь как молодой ученый, а закончил то ли растворением в своем собственном мифе, то ли сумасшествием. Все знают о нем, но никто не знает его самого. Его книгам можно отказать в фактической достоверности, его самого можно упрекнуть в опошлении собственных же идеалов, можно обвинить его во лжи, но нельзя отнять того, что написанные им «сказки о Силе» остаются великолепным выражением поэзии и сущности духовного поиска.

Автокефальна церква на межі тисячоліть

6 06 2010   Архієпископ Харківський УАПЦ (о) Ігор (Ісіченко) Публікації, Історія

Автокефальна церква на межі тисячоліть

Патріярх Мстислав не вважав головною проблемою УАПЦ чужинецьке визнання. Він часто повторював: «Визнаймо самі себе, тоді й інші нас визнають». Але штучна ізоляція УАПЦ могла обмежити її апостольське служіння в Україні, викликати підозри й недовіру частини малооосвічених священиків і мирян, применшувала світову місію давньої Української Церкви

Кто более православный?

3 06 2010   Влад Головин, «Фома» в Украине Публікації, Історія

Кто более православный?

Для Достоевского окончательное нахождение истины в  православной церкви  - результат  длительных душевных мучений и размышлений. Но ведь можно прийти в церковь и по-другому. Церковность Лескова  легка и непринужденна. Чувствуется, что знает храм с детства. Это не объясняется тем, что дед писателя был священником, ведь дед Булгакова тоже служил в храме.

«Благодаря Митрополиту Владимиру мы сохранили православие"

27 05 2010   Олесь Бузина Публікації, Історія

«Благодаря Митрополиту Владимиру мы сохранили православие"

"Мы должны работать плечом к плечу, строить наше государство и возрождать соборы человеческих душ. Сегодня, как и всегда, церковь вместе со своим народом. Она никогда не делила и не будет делить людей по происхождению, социальному статусу, национальности, языку или политическим симпатиям. Для церкви нет «оранжевых» или «бело-голубых», а все являются детьми Божьими, нашими братьями во Христе"

"Релігійні конверсії": міфи та реалії

21 05 2010   Наталя Яковенко Публікації, Історія

"Релігійні конверсії": міфи та реалії

Ми знаємо, хто з'єднаний, хто не з'єднаний, тільки коли вчепляться один в одного два попи і починають з’ясовувати: «Справжніші ми, ні, справжніші ми. Більше прав називатися церквою Володимира Хрестителя у нас». – «Ні, у нас». І так до нескінченності. Звичайні люди цьому значення не надавали. А якщо йдеться про воїнів, які на полі бою уславились, вони взагалі жили в площині так званої жовнірської віри, яка, по суті, була абсолютним екуменізмом.

Европейская наука у колыбели теологии

15 05 2010   Виктор Ирхов Публікації, Історія

Европейская наука у колыбели теологии

Главным обвинением против Джордано Бруно был не спор о вращении Земли, а его воззрения о таинстве евхаристии (пресуществления). Этой темы, возможно невольно, коснулся и Галилей своими атомистическими теориями. По словам Галилея, религия учит нас тому, как взойти на небо, а не тому, как небо вращается. Свои научные теории он строил путем наблюдений – чтения “книги природы” (выражение, встречающееся уже у отцов Церкви).

Гетман Мазепа: рецепция украинского духовенства и российской власти

13 05 2010   Елена Погосян Публікації, Історія

Гетман Мазепа: рецепция украинского духовенства и российской власти

Украинское духовенство в целом обходит антипротестантскую тематику, вероотступничество Мазепы и тот круг идеологем, которые были заявлены в переводе письма Мазепы Лещинскому. Вполне вероятно, что, находясь географически ближе к царю, Феофан Прокопович, а за ним и Иоанн Максимович, могли более чутко реагировать на изменение настроений Петра.

Архетип інваліда. Із майбутньої книги

8 05 2010   Олег Покальчук, соціальний психолог Публікації, Історія

Архетип інваліда. Із майбутньої книги

Ярицлейв не мав для продовження експансії масштабного бачення світу, він став достатньо провінційним володарем. Анексія Галичини–Червоної Русі – не його заслуга, а результат зусиль його батька. Але в рамках своєї провінції, усунувши конкурентів, він заходився пропагувати нову систему суспільних відносин. Державна релігія потребувала й інших гілок влади – судочинства і законодавства.

Православие в категориях геополитики. Начало

3 05 2010   Илья Шелехов Публікації, Історія

Православие в категориях геополитики. Начало

Сверхразумность Божественного действия (примат апофатической мистической теологии), духовная и языковая свобода поместных церквей (восходящая к глассолалиям апостолов в день Пятидесятницы) и учение о сакральной роли Империи и императоров (теория православной симфонии) — вот основные моменты, определяющие специфику Православия

Ліквідація греко-католицької Церкви: подібне та відмінне

28 04 2010   Володимир Бурега, доцент Київської Духовної Академії Публікації, Історія

Ліквідація греко-католицької Церкви: подібне та відмінне


Державне управління церковних справ повідомило митрополита Єлевферія, що «вважає постанову собору від 28 квітня про ліквідацію унії й повернення колишніх уніатів у православ'я повністю законним рішенням, … у силу якого Православна Церква прийняла усі права, майно й установи колишньої Греко-Католицької Церкви»

"Третий Рим" Филофея и парадигма власти. Ч. ІІ

21 04 2010   Елена Тимошина Публікації, Історія

"Третий Рим" Филофея и парадигма власти. Ч. ІІ

Филофей отвергает претензии Священной Римской империи называться «Ромейским царством». Он отрицает западный вектор translatio imperii, на чем настаивали идеологии Западной империи и, в свою очередь, отказывались признавать за византийскими императорами право на римский титул, называя их «imperator Grecorum», «imperator Constantinopolitanus».

Хрещений батько міфу. Із майбутньої книги

10 04 2010   Олег Покальчук, соціальний психолог Публікації, Історія

Хрещений батько міфу. Із майбутньої книги

"Повстання волхвів", наприклад, у 1024 році в Суздалі – це однаково що «повстання патріархів" чи «повстання архієпископів». Їх повинно бути досить багато, щоб повстати. З розвитком християнства їх ставало фізично менше, але на них проектувався священницький авторитет панівної релігії. Християнам зручно було уявляти собі ідеологічного противника, структурованого, як вони самі,  що вписувалося в доктрину бінарної опозиції християнського світу.

Протестантизм: многоликий протест

5 04 2010   Виталий Хромец, канд. фил. наук Публікації, Історія

Протестантизм: многоликий протест

Каждая из них предложила свои вероучение и культ, но в их основании лежат три принципа, их объединяющие: 1. спасение только верой; 2. авторитет лишь Священного писания; 3. принцип всеобщего священства.

Понтий Пилат. Личность и легенда

3 04 2010   Александр Линник Публікації, Історія

Понтий Пилат. Личность и легенда

Не только Евангелия позволяют сделать вывод о проводившемся "оправдании" Пилата. Во-первых, развиваться и распространяться христианству приходилось всё-таки на территории Римской империи - и с этим нельзя было не считаться. Во-вторых, косвенно об этом говорят и такие факты, как то, что уже при Константине Великом, например, был издан эдикт, запрещавший браки христиан с иудеями.

Вербное воскресенье: Евангельский смысл и киевские традиции

28 03 2010   Алиса Донченко Публікації, Історія

Вербное воскресенье: Евангельский смысл и киевские традиции

"Академические шествия через весь город отменил в конце XVIII века митрополит Самуил, тщательно следивший за соблюдением "единообразия" православной обрядности в Киеве... Однако искоренить старый городской обычай ему не удалось. В XIX веке студенты хоть и шли по укороченному маршруту (от семинарии до академии), но сам обряд не потерял еще своей прежней величавой пышности".

«Третий Рим» Филофея и парадигма власти

16 03 2010   Елена Тимошина Публікації, Історія

«Третий Рим» Филофея и парадигма власти

Концепция Филофея современна планам императоров Максимилиана I и Карла V создать универсальную христианскую монархию, а также попыткам папского престола возродить Флорентийскую унию и добиться соединения церквей. Теория «Третьего Рима» обосновывала право Москвы использовать авторитет Византии, этой «бледной тени Римской империи», «для доказательства веры в бессмертие своего универсального государства — прежде всего в политических целях».

"Між славою та безоднею». До 70-річчя Вселенського патріарха

12 03 2010   Іоанн Хріссавгіс Публікації, Історія

"Між славою та безоднею». До 70-річчя Вселенського патріарха

Характер патріарха сповнений контрастів. З одного боку - тендітний, доброзичливий, товариський, тактовний, з іншого - активний і та заповзятливий. Невибагливий, майже сором'язливий - але, коли потрібно, він уміє бути владним і несхитним. Дотепний, проте в питаннях своєї місії незмінно тверезий і серйозний.

Православні митрополити між Києвом, Царгородом і Москвою

4 03 2010   Володимир Бурега Публікації, Історія

Православні митрополити між Києвом, Царгородом і Москвою

Згадка про Київ вказує на кафедральне місто митрополитів, а згадка про Русь (або Росію) вказує на досить розлогу «канонічну територію» Київських митрополитів. До їх юрисдикції входили усі князівства, що складали Київську Русь. Для Києва митрополити були безпосередніми правлячими архієреями, а для всієї Русі — першоієрархами.

Маулид ан-Наби: рождение для новой жизни

1 03 2010   Денис Брилев Публікації, Історія

Маулид ан-Наби: рождение для новой жизни

Мухаммад – это и пророк (наби), и посланник (расул) Бога. В исламе существует подобное разделение, и очень мало было людей, которые совмещали в себе обе эти ипостаси. Общим между пророком и посланником является то, что каждый из них получает откровение, а также каждый обязан призывать к соблюдению того, что ему передано. Отличие заключается в том, что посланником может быть и ангел, и человек, тогда как пророком – только человек.

Троеперстие: киевский след

24 02 2010   Борис Успенский Публікації, Історія

Троеперстие: киевский след

Свидетельство это относится к представителям Литовской (Юго-Западной) Руси. Можно допустить, что троеперстие приходит в Великую Россию не из Константинополя, а из Киева. Мы знаем, что никоновские реформы, субъективно ориентированные на греческую церковь, объективно испытывали влияние церковной традиции Юго-Западной Руси.

Масленица: от языческого солнцеворота к Прощеному воскресенью

8 02 2010   Светлана Бородина Публікації, Історія

Масленица: от языческого солнцеворота к Прощеному воскресенью

По своему обычаю, церковь "назначила" на место языческого праздника свой. После этого Масленица воспринималась христианской церковью фактически как религиозный праздник и получила название Сырной, или Сыропустной недели, но это не изменило ее внутренней сути. Этнограф 19 века И. М. Снегирев считал, что Масленица в языческие времена сопровождала празднования в честь языческого бога Велеса.

Конфесійні комунікації та богослужбова література

5 02 2010   Світлана Лозова Публікації, Історія

Конфесійні комунікації та богослужбова література

Однiєю з найдавнiших i найбiльш цiнних рукописних книг є Крехiвський Апостол, автор якого не встановлений, але є всi пiдстави вважати його високоосвiченою людиною, яка добре володiла не лише церковнослов'янською, але й iншими мовами. Книга складається з Дiянь апостолiв, Послань, Одкровення Іоанна Богослова та апокрифiчного "Послання Павла Святого до лаодiкiйцiв". Останнє є найцiкавiшим, оскiльки свiдчить про близькiсть до кальвiнiзму.

"Тремтячі еліти". Із майбутньої книги

3 02 2010   Олег Покальчук Публікації, Історія

"Тремтячі еліти". Із майбутньої книги

Враховуючи сучасний вплив контрабанди на реальну економіку України і її масштаби, сміливо можна говорити про певну “готичність” українського психологічного спадку ... Еліти наших племен займаються одним і тим самим. Рекрутують собі в наймити спритніших і менш сором’язливих «полян»... Звичайні люди, як завжди, тут ні до чого. Вони  лишень обирають собі таку еліту.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Архієпископ-ректор Почаївської семінарії послав «сосати...

dima222

dima222 написал:

Вітання владиці Іову з Івано_Франківської єпархії УПЦ МП: спаси, Господи, владико за Ваші компліменти у нашу адресу! Знаєте, образливо до глибини душі. При скорій зустрічі у Почаєві обовязково зустрінусь з Вами і подивлюся прямо в очі... 

Чи дійде до церковного майдану?

dima222

dima222 написал:

Цікаво що офіційний сайт УПЦ МП має таку собі розлогу колонку де дублює новини із офіційного сайту РПЦ - тут і про Путіна новини і про Медведєва і про російську армію якій РПЦ будє храми... Відкриваєш сайт УПЦ а там новини про Путіна... ото радость із Patriarchia.ru 

Віряни ПЦУ відстояли у Верховному суді право на перехід...

dutchak1

dutchak1 написал:

Ну і що, хтось читав те судове рішення? З чим вітали парафіян і настоятеля храму?

25.          Тому, суд доходить висновку, що в даному випадку спір виник між засновниками та членами релігійної організації - Хустської єпархії УПЦ та релігійної громади - Релігійної громади УПЦ КП, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін до статуту, що свідчить про приватно-правовий характер спірних правовідносин.

26.          У зв`язку з цим, судами попередніх інстанцій було помилково віднесено даний спір до       юрисдикції адміністративних судів, оскільки позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільних прав позивача і з огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

wink 

До недавнего времени можно было со снисходительной ирон...

dima222

dima222 написал:

Реально, перечитував іноді біографії наших архієреїв, ужасає те, що більшість немає навіть очної семінарї, і серед них найнайвищі чини архіреїв, даже предстоятелів!... ті що роками мучили свої голови і животи поклали у семінаріях, академіях і єпархіальних послушаніях - в тіні Церкви, а пронирливі і дерзновенні - керують єпархіями... парадоксіс ))) 

Тут священники УПЦ (РПЦ) говорят, мол, что признание ПЦ...

dima222

dima222 написал:

Стаття відмінна. Молодець

Отець Микола Данилевич закрив для мене можливість комен...

dima222

dima222 написал:

Многая лета, отец Андрей

УПЦ МП вже не називає ПЦУ "розкольниками"...

dima222

dima222 написал:

Дякую. Дуже вичерпно і тепер маю багато аргументів на захист ПЦУ перед знайомими з МП. Варто радіти! 

И снова перлы известного запорожского религиозно-полити...

dima222

dima222 написал:

Страшно от таких слов Луки - неужели здоровый человек может такое глаголати? 

Чи має Церква моральне право судити содомітів?

Олександр

Олександр написал:

Короткий зміст матеріалу: Свій хвалить своїх.

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dutchak1
церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці

А слухаючи Гундяєва, так і не скажеш... fellow

Дякую Вам за визнання того, що МП веде антидержавну діяльність wink (звісно трішечки, ну саму крихітку):
Цитата: dutchak1
Позиція організації (МП) стала ворожою окремим проявам держави

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

dutchak1

dutchak1 написал:

Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.

Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.

Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом  суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.

 

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"

Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...

Onufriy

Onufriy написал:

порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» в Харкові давно набули системного характеру

Прокляті воцерковлені дикуни! what
Але ще більше гріха - на місцевих адміністративних беззаконниках і фарисеях

Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ

dima222

dima222 написал:

Митрополита Лазаря давно треба було оголосити персоною нон грата в Україні - а тим часом його рідним брат Дмитро у Дунаєві біля Почаєва в селі, яке приєдналося до ПЦУ, намагається будувати нову церкву. І точно за гроші Лазаря, бо всі племінники Лазаря - сини та родичі Дмитра, служать священиками у Криму. 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked