Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Історія
Сеятели слова Божия. Судьба людей одной фамилии

14 12 2010   Ирина Севбо-Белецкая Публікації, Історія

Сеятели слова Божия. Судьба людей одной фамилии

На болотистых землях юго-восточной Белоруссии, на границе с Украиной, в деревеньках и малых городах проживали люди с фамилией, которая именовала их род занятий: сеятели – Севбо – Севба. Только сеяли они не рожь и пшеницу, а Хлеб Жизни: духовное просвещение и веру Православную. Все эти Севбо не были роднёй по крови (или были очень дальними родственниками), но были они братьями по вере и духу, их роднит жертвенное служение и одинаковая Севбова Голгофа...

Освещение миссионерской деятельности апостола Андрея Первозванного в российской церковно-исторической науке

13 12 2010   Владимир Бурега Публікації, Аналітика, Історія

Освещение миссионерской деятельности апостола Андрея Первозванного в российской церковно-исторической науке

Миссионерские труды святого апостола Андрея Первозванного традиционно привлекали пристальное внимание российских историков. И это вполне понятно. Ведь, по крайней мере, с конца XI века на Руси существует предание о посещении ее святым Андреем, благословившим Киевские горы... Мы попытаемся представить краткий обзор суждений по этому вопросу, высказывавшихся в российской церковной науке.

Зв

8 12 2010 Публікації, Історія

Зв'язковий між Римом і Руссю

8 грудня відзначається пам'ять одного з найдавніших та шанованих на Русі святих - священомученика Климента, єпископа Римського. Пропонуємо читачам «Релігії в Україні» житіє святого Климента, написане сучасним агіографом ієромонахом Макарієм з монастиря Симонопетра на Афоні. Отець Макарій - автор шеститомного Синаксаря, де у стислій та придатній до повсякденного читання формі зібрано житія усіх шанованих Православною Церквою святих...

Российско-украинский учебник истории. Новый раздел старой войны?

8 12 2010   Андрей Портнов Публікації, Аналітика, Історія

Российско-украинский учебник истории. Новый раздел старой войны?

Дискуссии об учебниках в Украине сейчас ведутся вокруг вопроса о том, что написано в книге. Вместе с тем, вопрос о том, как это написано, практически не поднимается. То есть, мы и дальше не готовы обсуждать, какой способ описания и видения мира формирует учебник, какие стереотипы восприятия навязывают внешние формы, наполненные каждый раз новой (или старой) идеологией...

Вшанування Богородиці в літературі й мистецтві України X - XVIII ст.

2 12 2010   Галина Могильницька Публікації, Історія

Вшанування Богородиці в літературі й мистецтві України X - XVIII ст.

Своєрідність українського християнства, на відміну від візантійського чи пізніше - російського, якраз і полягала в тому, що воно не проводило різкої демаркаційної лінії між земним і небесним, а поєднувало їх у народній душі і бутті...

Духовенство в оцінці Івана Франка

1 12 2010   Микола Шульський Публікації, Аналітика, Історія

Духовенство в оцінці Івана Франка

Франко написав багато творів на різноманітні теми суспільних відносин, важливе місце серед яких належить погляду на функціонування духовенства. Саме цей напрямок його творчої діяльності, на наше переконання, найменш вивчений дослідниками...

«Религия в СССР»: социология взаимоотношений греко-католиков и православных

1 12 2010 Публікації, Аналітика, Історія

«Религия в СССР»: социология взаимоотношений греко-католиков и православных

В 1990 году журнал «Религия в СССР», издававшийся Комитетом по делам религий при Совете Министров СССР, опубликовал результаты исследований, посвященных межконфессиональному конфликту на Западной Украине. Портал "Религия в Украине" извлек советский журнал из спецхрана и предлагает вниманию читателей эти материалы -  в свое время к ним имел доступ лишь небольшой круг профессионалов.

Міф про Аскольда як приклад конструювання «історичної пам’яті»

4 11 2010   Василь Яковлів Публікації, Історія, Рецензії

Міф про Аскольда як приклад конструювання «історичної пам’яті»

Сергій Шумило ретельно згадує джерела, що повідомляють про хрещення русів у ІХ ст., серед яких і твори сучасників тих давніх подій, і пізні історичні тексти XVI-XVIII ст. Однак власне бачення подій він вибудовує більше спираючись саме на тексти пізнішого часу. Через брак достовірних джерел інколи важко підтвердити або спростувати зв'язок між певними постатями і подіями...

Іудаїзм в Україні. Ч.II

2 11 2010   Ігор Туров Публікації, Аналітика, Історія

Іудаїзм в Україні. Ч.II

На відміну від Литви і Білорусії, переважна більшість євреїв України ставилася до хасидизму з повагою. Звичай відвідувати цадиків під час свят або у випадку тяжких проблем в особистому житті був вельми поширеним. Цадики охоче допомагали порадою та молитвою не лише євреям, а також і місцевому слов’янському населенню, про що в українському фольклорі лишилося чимало згадок...

Память как поле состязания и/или взаимопонимания: Украина, Польша, Россия

28 10 2010   Андрей Портнов Публікації, Аналітика, Історія

Память как поле состязания и/или взаимопонимания: Украина, Польша, Россия

Так сложилось, что автор этих строк неожиданно для самого себя уже несколько лет тому назад начал заниматься проблемами исторической памяти и политик памяти. И обнаружил, что в дискуссиях о украинско-польских, польско-российских или российско-украинских проблемах очень часто (да, собственно, почти всегда) ощутимо не хватает третьей стороны нашего треугольника...

Іудаїзм в Україні

26 10 2010   Ігор Туров Публікації, Аналітика, Історія

Іудаїзм в Україні

В якій би країні не перебував релігійний єврей, він відтворює навколо себе сакральний простір, в якому усе помірковано і впорядковано приписами Мойсеєвого Закону...

Черниговская духовная семинария в воспоминаниях о. Матвея Полонского. Ч. II

19 10 2010 Публікації, Історія

Черниговская духовная семинария в воспоминаниях о. Матвея Полонского. Ч. II

Вместо занятий уроками целые вечера проходили в рассуждениях и в горячих спорах, в страстных отстаиваниях до потери сознания своих излюбленных мечтаний о будущей деятельности, наступающей за окончанием семинарии в общественной жизни. Сочинения Хомякова, братьев Аксаковых переходили из рук в руки... То и дело слышались излюбленные выкрики окончаний “фил”, а иногда сопутствовали ему и “фоб”. А тут еще явилась на сцену жизни и украинская труппа во главе с Кропивницким; фамилии Садовского, Тобилевича, Саксаганского не сходили с уст украинофилов.

Черниговская духовная семинария в воспоминаниях о. Матвея Полонского

15 10 2010 Публікації, Історія

Черниговская духовная семинария в воспоминаниях о. Матвея Полонского

В 5-м классе семинарии дана была нам для внеклассного сочинения тема по гомилетике такая: “Причины нерасположенности современного общества к духовенству”. Из всех товарищей, я написал как думал: виновниками сего нерасположения я считал, прежде всего, правительство, высшее духовенство, низшее духовенство и, наконец, само общество...

Особливості іконоборства в Київській Русі

7 10 2010   Тетяна Котлярова Публікації, Історія

Особливості іконоборства в Київській Русі

У дослідницькій літературі цей феномен викликав неоднозначні, подекуди суперечливі міркування і оцінки, а наукові дискусії стосовно його суті, витоків та розвитку тривають й нині. Відтак нашою метою є з’ясування особливостей функціонування явища іконоборства у духовному житті Київської Русі...

Китай очима українського місіонера

1 10 2010   Іраїда Сергійчук Публікації, Історія

Китай очима українського місіонера

Відновлюються духовні святині Сумщини, повертаються із забуття імена пов’язаних з ними діячів. У Софронієвському Молчанському монастирі під Путивлем розпочинався шлях служіння Богові й державі архімандрита Софронія (Грибовського), який в 1793-1807 рр. очолював Російську православну духовну місію в Пекіні. Він першим в Російській імперії почав писати аналітичні твори про Китай. Крім релігійної діяльності духівництво та учні збирали й узагальнювали різноманітну інформацію про цю країну, в тому числі й секретну, за дорученням тодішніх спецслужб. Російська православна місія залишалась єдиною європейською установою, яка мала змогу надати Росії та світові достовірні дані про події в Цінській імперії...

Екзарх і гетьман

29 09 2010   Олександр Астаф’єв, Марія Астаф’єва Публікації, Історія

Екзарх і гетьман

Хіба ж не іронія долі: другою за величиною фігурою у битві під Полтавою після Карла XII був Іван Мазепа, той самий гетьман, якому С.Яворський присвячував свої панегірики і який, як свідчать дослідники, теж будував “п’ятибанні собори у Ніжині”. Оскільки п’ятибанних храмів у Ніжині було лише три – Миколаївський собор, зведений козаками Ніжинського пілку у 1658 році, коли Мазепі було лише 18 років і коли він проживав у Європі, і Успенська церква (1762), споруджена вже після смерті гетьмана, то найімовірніше, що Іван Мазепа причетний саме до будівництва (разом із С. Яворським) третього храму – Благовіщенського собору...

Церковно-громадський рух України і цензурна політика Романових

24 09 2010   Володимир Савчинський Публікації, Історія

Церковно-громадський рух України і цензурна політика Романових

Активізація українофільського руху, його активна видавнича діяльність та пов’язана з нею підготовка до видання Біблії українською мовою на початку 60-х років ХІХ ст. змушували російську владу жорстко реагувати щодо тієї періодики та тих книговидань, які б сприяли поширенню сепаратистських настроїв серед українства...

Пример отца и терпение матери

21 09 2010   Влад Головин Публікації, Історія

Пример отца и терпение матери

В житиях святых мало примеров святых семей или просто людей, спасавшихся не в монашестве. Но это не значит, что семейная жизнь мешает благочестию. Есть много примеров праведной жизни в мирских условиях.  Один из таких примеров - священник Семен  и матушка Серафима: благочестивые родители митрополита Евлогия (Георгиевского)...

"Я слагаю с себя звание и профессию служителя религиозного культа…"

9 09 2010 Публікації, Історія

"Я слагаю с себя звание и профессию служителя религиозного культа…"

Иеросхимонах Сампсон (Сиверс), почитаемый в Русской Православной Церкви, особенно в консервативной ее части, как старец и духовный подвижник, по-своему уникален. Он был духовником советских академиков И. Павлова и В. Филатова, Патриарха Алексия I, в конце 50-х годов XX века нес послушание духовника в Полтавском Крестовоздвиженском монастыре. Предлагаем читателям малоизвестные страницы жизни иеросхимонаха Сампсона по документам российских архивов. Они дополняют жизнеописание иеросхимонаха новыми фактами, о которых не сообщили составители житийных сказаний.

В поисках золотого города

18 08 2010   Влад Головин Публікації, Історія

В поисках золотого города

В этой неясности и состоит главный парадокс. Как же религия, которая давала такую  размытую и вроде бы не прагматичную  мотивацию для своих адептов, умудрилась не только просуществовать почти 2000 лет, но и распространить свое влияние на всю планету? Действительно, рай невозможно описать словами, вернее, все слова о нем будут лишь намеками или метафорами.

РПЦЗ: уроки прошлого и варианты для будущего

11 08 2010   Свящ. Андрей Дудченко Публікації, Історія

РПЦЗ: уроки прошлого и варианты для будущего

Участники заседания решили обратиться к Константинопольскому Патриархату для «выяснения канонического взаимоотношения». Ответную грамоту Синод Вселенского Патриархата направил уже 2 декабря: русским иерархам позволялось «исполнять все, что требуется Церковью и религией для утешения и ободрения». Константинополь позволил «образовать для пастырского служения временную церковную комиссию (Эпитропию)".

Молдавия, Румыния и интересы РПЦ

6 08 2010   Владимир Бурега Публікації, Історія

Молдавия, Румыния и интересы РПЦ

На протяжении более чем двухсот лет на территории современных Румынии и Молдовы можно наблюдать тенденцию к усилению политического фактора в решении, казалось бы, сугубо церковных вопросов. И вряд ли эта тенденция изменится в обозримом будущем. Само геополитическое положение Республики Молдова, находящейся на границе Евросоюза и «русского мирам», существенно обостряет здесь церковные конфликты.

Коллизия одной иконы и двух монастырей

30 07 2010   Владимир Боровенко Публікації, Історія

Коллизия одной иконы и двух монастырей

И празднование этих икон происходит в один день, хотя история их появления и начала культа почитания во временном промежутке, разнесена лет так на 300-400лет, в пользу Свято-Успенского Святогорского мужского монастыря (Псковская область). Да и у верующих нет прежней уверенности, где же находятся Святые горы: на Псковщине или в Украине?

Собиратель Украинской церкви

29 07 2010   Свящ. Сергий Голованов Публікації, Історія

Собиратель Украинской церкви

Обращаясь к украинской православной интеллигенции, митрополит снял свою кандидатуру на Всеукраинский престол. "Киевский митрополит должен быть выбран из православных или автокефальных архиереев или священников. Когда бы он был в единении со Вселенской церковью, мы все подчинялись бы ему, и я первый радостно подчинился бы его верховной власти".

«Бессарабское православие» между Румынией и Россией

13 07 2010   Владимир Бурега Публікації, Історія

«Бессарабское православие» между Румынией и Россией

Фактически Румынская Церковь инициировала раскол в бессарабском обществе. Одна часть местного населения влилась в русло «румынизации», другая отстаивала этническую самобытность молдаван, их культурное и языковое отличие от румын, а третья фактически придерживалась «русофильской» ориентации, стремясь сохранить в регионе доминирование русской культуры.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

До недавнего времени можно было со снисходительной ирон...

dima222

dima222 написал:

Реально, перечитував іноді біографії наших архієреїв, ужасає те, що більшість немає навіть очної семінарї, і серед них найнайвищі чини архіреїв, даже предстоятелів!... ті що роками мучили свої голови і животи поклали у семінаріях, академіях і єпархіальних послушаніях - в тіні Церкви, а пронирливі і дерзновенні - керують єпархіями... парадоксіс ))) 

Тут священники УПЦ (РПЦ) говорят, мол, что признание ПЦ...

dima222

dima222 написал:

Стаття відмінна. Молодець

Отець Микола Данилевич закрив для мене можливість комен...

dima222

dima222 написал:

Многая лета, отец Андрей

УПЦ МП вже не називає ПЦУ "розкольниками"...

dima222

dima222 написал:

Дякую. Дуже вичерпно і тепер маю багато аргументів на захист ПЦУ перед знайомими з МП. Варто радіти! 

И снова перлы известного запорожского религиозно-полити...

dima222

dima222 написал:

Страшно от таких слов Луки - неужели здоровый человек может такое глаголати? 

Чи має Церква моральне право судити содомітів?

Олександр

Олександр написал:

Короткий зміст матеріалу: Свій хвалить своїх.

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dutchak1
церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці

А слухаючи Гундяєва, так і не скажеш... fellow

Дякую Вам за визнання того, що МП веде антидержавну діяльність wink (звісно трішечки, ну саму крихітку):
Цитата: dutchak1
Позиція організації (МП) стала ворожою окремим проявам держави

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

dutchak1

dutchak1 написал:

Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.

Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.

Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом  суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.

 

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"

Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...

Onufriy

Onufriy написал:

порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» в Харкові давно набули системного характеру

Прокляті воцерковлені дикуни! what
Але ще більше гріха - на місцевих адміністративних беззаконниках і фарисеях

Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ

dima222

dima222 написал:

Митрополита Лазаря давно треба було оголосити персоною нон грата в Україні - а тим часом його рідним брат Дмитро у Дунаєві біля Почаєва в селі, яке приєдналося до ПЦУ, намагається будувати нову церкву. І точно за гроші Лазаря, бо всі племінники Лазаря - сини та родичі Дмитра, служать священиками у Криму. 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/