Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Історія
Память как поле состязания и/или взаимопонимания: Украина, Польша, Россия

28 10 2010   Андрей Портнов Публікації, Аналітика, Історія

Память как поле состязания и/или взаимопонимания: Украина, Польша, Россия

Так сложилось, что автор этих строк неожиданно для самого себя уже несколько лет тому назад начал заниматься проблемами исторической памяти и политик памяти. И обнаружил, что в дискуссиях о украинско-польских, польско-российских или российско-украинских проблемах очень часто (да, собственно, почти всегда) ощутимо не хватает третьей стороны нашего треугольника...

Іудаїзм в Україні

26 10 2010   Ігор Туров Публікації, Аналітика, Історія

Іудаїзм в Україні

В якій би країні не перебував релігійний єврей, він відтворює навколо себе сакральний простір, в якому усе помірковано і впорядковано приписами Мойсеєвого Закону...

Черниговская духовная семинария в воспоминаниях о. Матвея Полонского. Ч. II

19 10 2010 Публікації, Історія

Черниговская духовная семинария в воспоминаниях о. Матвея Полонского. Ч. II

Вместо занятий уроками целые вечера проходили в рассуждениях и в горячих спорах, в страстных отстаиваниях до потери сознания своих излюбленных мечтаний о будущей деятельности, наступающей за окончанием семинарии в общественной жизни. Сочинения Хомякова, братьев Аксаковых переходили из рук в руки... То и дело слышались излюбленные выкрики окончаний “фил”, а иногда сопутствовали ему и “фоб”. А тут еще явилась на сцену жизни и украинская труппа во главе с Кропивницким; фамилии Садовского, Тобилевича, Саксаганского не сходили с уст украинофилов.

Черниговская духовная семинария в воспоминаниях о. Матвея Полонского

15 10 2010 Публікації, Історія

Черниговская духовная семинария в воспоминаниях о. Матвея Полонского

В 5-м классе семинарии дана была нам для внеклассного сочинения тема по гомилетике такая: “Причины нерасположенности современного общества к духовенству”. Из всех товарищей, я написал как думал: виновниками сего нерасположения я считал, прежде всего, правительство, высшее духовенство, низшее духовенство и, наконец, само общество...

Особливості іконоборства в Київській Русі

7 10 2010   Тетяна Котлярова Публікації, Історія

Особливості іконоборства в Київській Русі

У дослідницькій літературі цей феномен викликав неоднозначні, подекуди суперечливі міркування і оцінки, а наукові дискусії стосовно його суті, витоків та розвитку тривають й нині. Відтак нашою метою є з’ясування особливостей функціонування явища іконоборства у духовному житті Київської Русі...

Китай очима українського місіонера

1 10 2010   Іраїда Сергійчук Публікації, Історія

Китай очима українського місіонера

Відновлюються духовні святині Сумщини, повертаються із забуття імена пов’язаних з ними діячів. У Софронієвському Молчанському монастирі під Путивлем розпочинався шлях служіння Богові й державі архімандрита Софронія (Грибовського), який в 1793-1807 рр. очолював Російську православну духовну місію в Пекіні. Він першим в Російській імперії почав писати аналітичні твори про Китай. Крім релігійної діяльності духівництво та учні збирали й узагальнювали різноманітну інформацію про цю країну, в тому числі й секретну, за дорученням тодішніх спецслужб. Російська православна місія залишалась єдиною європейською установою, яка мала змогу надати Росії та світові достовірні дані про події в Цінській імперії...

Екзарх і гетьман

29 09 2010   Олександр Астаф’єв, Марія Астаф’єва Публікації, Історія

Екзарх і гетьман

Хіба ж не іронія долі: другою за величиною фігурою у битві під Полтавою після Карла XII був Іван Мазепа, той самий гетьман, якому С.Яворський присвячував свої панегірики і який, як свідчать дослідники, теж будував “п’ятибанні собори у Ніжині”. Оскільки п’ятибанних храмів у Ніжині було лише три – Миколаївський собор, зведений козаками Ніжинського пілку у 1658 році, коли Мазепі було лише 18 років і коли він проживав у Європі, і Успенська церква (1762), споруджена вже після смерті гетьмана, то найімовірніше, що Іван Мазепа причетний саме до будівництва (разом із С. Яворським) третього храму – Благовіщенського собору...

Церковно-громадський рух України і цензурна політика Романових

24 09 2010   Володимир Савчинський Публікації, Історія

Церковно-громадський рух України і цензурна політика Романових

Активізація українофільського руху, його активна видавнича діяльність та пов’язана з нею підготовка до видання Біблії українською мовою на початку 60-х років ХІХ ст. змушували російську владу жорстко реагувати щодо тієї періодики та тих книговидань, які б сприяли поширенню сепаратистських настроїв серед українства...

Пример отца и терпение матери

21 09 2010   Влад Головин Публікації, Історія

Пример отца и терпение матери

В житиях святых мало примеров святых семей или просто людей, спасавшихся не в монашестве. Но это не значит, что семейная жизнь мешает благочестию. Есть много примеров праведной жизни в мирских условиях.  Один из таких примеров - священник Семен  и матушка Серафима: благочестивые родители митрополита Евлогия (Георгиевского)...

"Я слагаю с себя звание и профессию служителя религиозного культа…"

9 09 2010 Публікації, Історія

"Я слагаю с себя звание и профессию служителя религиозного культа…"

Иеросхимонах Сампсон (Сиверс), почитаемый в Русской Православной Церкви, особенно в консервативной ее части, как старец и духовный подвижник, по-своему уникален. Он был духовником советских академиков И. Павлова и В. Филатова, Патриарха Алексия I, в конце 50-х годов XX века нес послушание духовника в Полтавском Крестовоздвиженском монастыре. Предлагаем читателям малоизвестные страницы жизни иеросхимонаха Сампсона по документам российских архивов. Они дополняют жизнеописание иеросхимонаха новыми фактами, о которых не сообщили составители житийных сказаний.

В поисках золотого города

18 08 2010   Влад Головин Публікації, Історія

В поисках золотого города

В этой неясности и состоит главный парадокс. Как же религия, которая давала такую  размытую и вроде бы не прагматичную  мотивацию для своих адептов, умудрилась не только просуществовать почти 2000 лет, но и распространить свое влияние на всю планету? Действительно, рай невозможно описать словами, вернее, все слова о нем будут лишь намеками или метафорами.

РПЦЗ: уроки прошлого и варианты для будущего

11 08 2010   Свящ. Андрей Дудченко Публікації, Історія

РПЦЗ: уроки прошлого и варианты для будущего

Участники заседания решили обратиться к Константинопольскому Патриархату для «выяснения канонического взаимоотношения». Ответную грамоту Синод Вселенского Патриархата направил уже 2 декабря: русским иерархам позволялось «исполнять все, что требуется Церковью и религией для утешения и ободрения». Константинополь позволил «образовать для пастырского служения временную церковную комиссию (Эпитропию)".

Молдавия, Румыния и интересы РПЦ

6 08 2010   Владимир Бурега Публікації, Історія

Молдавия, Румыния и интересы РПЦ

На протяжении более чем двухсот лет на территории современных Румынии и Молдовы можно наблюдать тенденцию к усилению политического фактора в решении, казалось бы, сугубо церковных вопросов. И вряд ли эта тенденция изменится в обозримом будущем. Само геополитическое положение Республики Молдова, находящейся на границе Евросоюза и «русского мирам», существенно обостряет здесь церковные конфликты.

Коллизия одной иконы и двух монастырей

30 07 2010   Владимир Боровенко Публікації, Історія

Коллизия одной иконы и двух монастырей

И празднование этих икон происходит в один день, хотя история их появления и начала культа почитания во временном промежутке, разнесена лет так на 300-400лет, в пользу Свято-Успенского Святогорского мужского монастыря (Псковская область). Да и у верующих нет прежней уверенности, где же находятся Святые горы: на Псковщине или в Украине?

Собиратель Украинской церкви

29 07 2010   Свящ. Сергий Голованов Публікації, Історія

Собиратель Украинской церкви

Обращаясь к украинской православной интеллигенции, митрополит снял свою кандидатуру на Всеукраинский престол. "Киевский митрополит должен быть выбран из православных или автокефальных архиереев или священников. Когда бы он был в единении со Вселенской церковью, мы все подчинялись бы ему, и я первый радостно подчинился бы его верховной власти".

«Бессарабское православие» между Румынией и Россией

13 07 2010   Владимир Бурега Публікації, Історія

«Бессарабское православие» между Румынией и Россией

Фактически Румынская Церковь инициировала раскол в бессарабском обществе. Одна часть местного населения влилась в русло «румынизации», другая отстаивала этническую самобытность молдаван, их культурное и языковое отличие от румын, а третья фактически придерживалась «русофильской» ориентации, стремясь сохранить в регионе доминирование русской культуры.

Евангелие свободы

26 06 2010   Илья Шелехов Публікації, Історія

Евангелие свободы

Реформаторы настаивали только на пресечении злоупотреблений и отмене того, что они считали ошибочными истолкованиями учений и канонов церкви. К злоупотреблениям и заблуждениям они относили причащение мирян только под одним видом; обязательность целибата (безбрачия) для священников; обязательность исповеди и существующую практику ее проведения...

Искушение Победой

22 06 2010   Анна Иванкова Публікації, Історія

Искушение Победой


Окончательное "инкорпорирование" Русской Православной Церкви в советское государство произошло в 1943 году. 4 сентября Сталин на своей ближней даче в Кунцево провел совещание с Маленковым, Берией и полковником НКГБ Карповым, обсуждая вопросы положения Русской Православной Церкви. Решено было создать совет по делам РПЦ.

Культ отсутствующей личности

11 06 2010   Сергей Фурсов Публікації, Історія

Культ отсутствующей личности

Он начал свой путь как молодой ученый, а закончил то ли растворением в своем собственном мифе, то ли сумасшествием. Все знают о нем, но никто не знает его самого. Его книгам можно отказать в фактической достоверности, его самого можно упрекнуть в опошлении собственных же идеалов, можно обвинить его во лжи, но нельзя отнять того, что написанные им «сказки о Силе» остаются великолепным выражением поэзии и сущности духовного поиска.

Автокефальна церква на межі тисячоліть

6 06 2010   Архієпископ Харківський УАПЦ (о) Ігор (Ісіченко) Публікації, Історія

Автокефальна церква на межі тисячоліть

Патріярх Мстислав не вважав головною проблемою УАПЦ чужинецьке визнання. Він часто повторював: «Визнаймо самі себе, тоді й інші нас визнають». Але штучна ізоляція УАПЦ могла обмежити її апостольське служіння в Україні, викликати підозри й недовіру частини малооосвічених священиків і мирян, применшувала світову місію давньої Української Церкви

Кто более православный?

3 06 2010   Влад Головин, «Фома» в Украине Публікації, Історія

Кто более православный?

Для Достоевского окончательное нахождение истины в  православной церкви  - результат  длительных душевных мучений и размышлений. Но ведь можно прийти в церковь и по-другому. Церковность Лескова  легка и непринужденна. Чувствуется, что знает храм с детства. Это не объясняется тем, что дед писателя был священником, ведь дед Булгакова тоже служил в храме.

«Благодаря Митрополиту Владимиру мы сохранили православие"

27 05 2010   Олесь Бузина Публікації, Історія

«Благодаря Митрополиту Владимиру мы сохранили православие"

"Мы должны работать плечом к плечу, строить наше государство и возрождать соборы человеческих душ. Сегодня, как и всегда, церковь вместе со своим народом. Она никогда не делила и не будет делить людей по происхождению, социальному статусу, национальности, языку или политическим симпатиям. Для церкви нет «оранжевых» или «бело-голубых», а все являются детьми Божьими, нашими братьями во Христе"

"Релігійні конверсії": міфи та реалії

21 05 2010   Наталя Яковенко Публікації, Історія

"Релігійні конверсії": міфи та реалії

Ми знаємо, хто з'єднаний, хто не з'єднаний, тільки коли вчепляться один в одного два попи і починають з’ясовувати: «Справжніші ми, ні, справжніші ми. Більше прав називатися церквою Володимира Хрестителя у нас». – «Ні, у нас». І так до нескінченності. Звичайні люди цьому значення не надавали. А якщо йдеться про воїнів, які на полі бою уславились, вони взагалі жили в площині так званої жовнірської віри, яка, по суті, була абсолютним екуменізмом.

Европейская наука у колыбели теологии

15 05 2010   Виктор Ирхов Публікації, Історія

Европейская наука у колыбели теологии

Главным обвинением против Джордано Бруно был не спор о вращении Земли, а его воззрения о таинстве евхаристии (пресуществления). Этой темы, возможно невольно, коснулся и Галилей своими атомистическими теориями. По словам Галилея, религия учит нас тому, как взойти на небо, а не тому, как небо вращается. Свои научные теории он строил путем наблюдений – чтения “книги природы” (выражение, встречающееся уже у отцов Церкви).

Гетман Мазепа: рецепция украинского духовенства и российской власти

13 05 2010   Елена Погосян Публікації, Історія

Гетман Мазепа: рецепция украинского духовенства и российской власти

Украинское духовенство в целом обходит антипротестантскую тематику, вероотступничество Мазепы и тот круг идеологем, которые были заявлены в переводе письма Мазепы Лещинскому. Вполне вероятно, что, находясь географически ближе к царю, Феофан Прокопович, а за ним и Иоанн Максимович, могли более чутко реагировать на изменение настроений Петра.

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!

Циркулярний лист Тюченської єпархії. Про духовні критер...

Onufriy

Onufriy написал:

1. Вибір 2019 дійсно пісний... recourse 
2. Пророцтво п. Лепехи збулося:
"аполітичні" москвовіри агітують за ЗЕро-кандидата
Всеволод Чаплін: "надо достигать договоренностей с лидером гонки (Зеленским), требуя письменных гарантий прекращения гонений на каноническую Церковь, возвращения политэмигрантов и критиков «европейского выбора» в политику... назначения министром культуры (он курирует религию) Юрия Бойко, Виктора Медведчука, Вадима Новинского или Василия Анисимова..."
"Порошенко – абсолютное зло"
love
https://credo.press/223778/

Всеукраїнська Рада Церков закликає робити вибір президе...

Onufriy

Onufriy написал:

мусимо усвідомити: якою повинна бути наша держава?

Яке питання, така і відповідь. feel Для терезої відповіді доречніше усвідомити, чого ми хочемо від майбутнього президента?
1. Особистого багатства?
2. Подолання людської продажності "в окремо взятій країні"?
3. Припинення глобального міжнародного конфлікту?
Твереза відповідь можлива лише у тому випадку, якщо ми чекаємо чогось іншого. Бо ніякий президент не зробить вас багатим, не "подолає корупції" і не "припинить війни"

Це якщо він не "чарівник з голубого вертольота" recourse


27 березня — 01 квітня сайт "Релігія в Україні" зупин...

Onufriy

Onufriy написал:

Це дуже прикро. Той випадок, коли сюрприз неприємний angry 

Як відбувається перехід з УПЦ МП в ПЦУ

dutchak1

dutchak1 написал:

Пасхавер десь писав, що «Когда-то один из руководителей Европейского союза неофициально сказал: «Если бы русские не были белыми, у нас бы к ним претензий не было. А так ведь белые, вроде бы свои, но не как мы». То же самое можно сказать и про нас». І там, далі, Пасхавер писав що у нас цінності інші. Добавимо – не тільки інші але і з тими цінностями, які ми переносимо від цивілізації і від Європи до нас, проходять дивні метаморфози.

Ми дикунський, варварський народ і це особливо видно в нашому дикунському, варварському релігійному законодавстві.  Причому це якесь небачене і неописане варварство. Ми користуємось речами і благами цивілізації і одночасно реконструюємо суспільні відносини, схожі на описи з шкільних історичних підручників про давні часи. Наші відносини це якась амальгама з давнього, застиглого в часі ординства, на яке додатково наклалась катастрофа 1917 року.  Для прикладу -  всі ці ламентації про захист автономії громади, про захист права свободи вибору підпорядкування, про свободу переходу громади – це все для придурків і убогих. Так, автономія релігійної громади є одним з основних положень міжнародного права, міжнародних угод, які підписала Україна. Але в них це означає що громада самостійно визначає себе автономною, самостійно проводить свої межі в яких живе і порядкую по своїх власних установах і правилах. Визнання державою цієї автономії є похідне від волі самої громади. У нас же, незважаючи на те, що всі християнські церкви в Україні визнають автономною всю церкву, держава приймає закон яким фактично нищить церкву, робить самостійними і незалежними парафії. Далі держава проголошує ту свободу «підпорядкування» і береться її захищати. Тут можна  звернути увагу, що послідні зміни в ст.8 релігійного закону, якими намагаються регулювати і захищати те «підпорядкування», в рівній мірі відносяться до зареєстрованих громад і до громад, які навіть не повідомляють державні органи про своє утворення. Який зміст має тоді та детальна регламентація прописана в ст.8 для тих громад? Що законодавець збирається «захищати» в цьому випадку? Здоровий глузд тут підказує, що парафія при діючому законі може міняти підпорядкування хоч кожної години і 24 рази на добу. Це право декларативне і його неможливо ні порушити ні захистити. Проблеми виникають тільки у парафій-юросіб і це є проблеми не «захисту» якоїсь свободи громади а проблеми майна. І тут вже видна друга придуркуватість і щоб її побачити, треба читати Цивільний кодекс, читати на рівні першого курсу юрфаку. Все, що відбувається з юрособою, абсолютно все описано цивільним правом і хто може пояснити, використовуючи цивільне право – що таке зміна підпорядкування юрособою? Що таке канонічне підпорядкування з точки зору ЦК? Що відбувається з юрособою при такій зміні підпорядкування чи з тою особою, якій стають підпорядковані? Абсолютно нічого і це є повна дурня, яку придуркуватий український законодавець і на пару з ним такий же придуркуватий український релігієзнавець взялись захищати світським правом. Термін «зміна підпорядкування» в цивільному праві має інший зміст чим той, який вкладають у нього віруючі і в реальності це означає зміну віри частиною віруючих чи ще якісь канонічні нюанси в цій вірі.  Але саме цивільне право не в змозі описати і навіть не існує таких правових термінів які б описали це «підпорядкування» чи цю зміну віри чи якісь зміни у вірі. Цивільному праву байдуже до цих змін і громада може міняти «підпорядкування» у всьому діапазоні світових релігій і культів, залишаючись згідно положень нашого релігійного закону одною і тією ж юридичною особою(!). Звучить це безглуздо як і безглузді наші намагання цивільним правом «захищати» чи «регулювати» такі переходи юридичної особи. Зміст це би мало тільки в тому випадку, як би ми  доказували всім і переконували всіх в тому, що юридична особа може вірити в Бога.

Ну і повна дурня вже по майну. Для розуміння примітивно можна виділити три рівня розвитку права власності. Перший, дикунський або нульовий. Якщо дикуну сказати що ця річ є власністю Джона чи Івана, він порахує тебе за божевільного. Річ може бути тверда, м’яка, кольорова, кругла, квадратна але як вона може мати признаки Джона, як це знайти, де в ній той Джон. Другий рівень, варварський, це коли власністю є те, до чого можеш дотягнутись і що можеш захистити. Третій рівень це вже цивілізовані, складні і абстрактні правові терміни, за якими навіть річ Джона, яку він передав тимчасово комусь чи загубив – все одно залишається його. І от на другому рівні вже видно шляхи до цивілізованої власності, її початки. Початок йде від того, що власністю стає те, що ти сам визнаєш своїм. Наприклад – йдеш по вулиці в штанях і ці штані є твої не тому, що вони нумеровані і по номеру держава указом визначила їх твоїми а тому що ти їх сам визнав своїми. Після цього самостійного визнання держава починає ці штані захищати як твої. Так і тут. В 1991 році, коли держава почала ліпити відносини з церквами, вона в діалозі з ними повинна була бачити, що вони визнають своєю власністю і як нею розпоряджаються. А вони, всі християнські церкви України, визнають власниками церковного майна не громади а всю церкву. Незважаючи на те, держава, в порушення конституційного відділення, влізла в церкви і сама «призначила» власниками парафії, зробила з церкви збіговисько незалежних юридичних осіб з гібридними статутами, зі статутами в яких поєднала бульдога з носорогом – світське і канонічне право. І от вже і ПЦУ, підтанцьовуючи Порошенку, приводить свій статут у відповідність до дикунського закону, записує церкву як зібрання незалежних юросіб, утворених по ЦК України. А на початках, в першому варіанті Статуту, писалось про церкву як особу, яка сама будує відносини з державою. І тут буде цікаво поспостерігати, як ПЦУ буде далі творити свої документи, особливо парафіяльні. Як визначить власність.

Тобто, ми не то що залишаємось на дикунському рівні, ми навіть заблокували його можливий розвиток. Можна подивитись на конфлікт у Львові, де громада УГКЦ намагається залишити за собою костел. Скільки там в обговоренні позбігалось буйних, дикунів, клянуть поляків, Мокшицького, розкопують старі могили! Врешті УГКЦ, яка претендує на цивілізованість, ліквідовує буйну парафію. Наслідок – новий припадок в мереживному обговоренні. Ще приклад. Можна почитати фантастичний матеріал на «Релігія в Україні», як в позаминулому столітті у Львові цивілізовано вирішували долю покинутого румунського храму. Фантастичний матеріал в порівнянні з нашим дикунством. Ми не то що стоїмо на місці, ми навіть вдаємо якось рухатись реверсом в минулі часи і при цьому приймаємо законодавство, яке захищає мародерство. Закон №4128 – це Закон Мародерів. У всі часи мародерство було ознакою військових конфліктів, при яких військові загони або банди найманців грабували беззахисне населення на територіях, статус яких тимчасово був не встановлений. Так і у нас. Використовуючи реальну війну, політики і законодавці «організували» законоподібний грабунок одних громад громадян другими громадами громадян, розділених релігійними переконаннями. І це особливо вражає, оскільки мародерами стають християни і їх спільноти. Адже ж саме в християнському середовищі в давні часи виникло розділення церковного і світського права, при якому християнське середовище залишилось ізольованим місцем де панували моральні основи керування церковним майном. Збереження цього середовища здійснено радикальним відділенням від світського права і оскільки  суть керування церковним майном не у застосуванні правових конструкцій, а в здійсненні місії церкви, то і успіх цієї місії став критерієм правильності прийняття рішень і здійснення тих чи інших дій з церковним майном. У нас же безглузді спільноти заполітизованих громадян, які вважають християнство просто громадським рухом з формальним моральним законодавством, притягнули в християнське середовище світське право, причому у гіршому його варіанті. Адже навіть світські юридичні особи, при виникненні конфліктів і суперечок між засновниками громади про використання майна, дають право тим громадянам, які кінцево не погодились з рішеннями громади, вийти з громади разом з тим майном, яке вони вклали. Тобто, якщо в християнській громаді не існує християнських відносин з іншими членами громади, які могли б керувати ними при залагодженні майнових питань, якщо громада «голосуванням» позбавляє участі у вирішенні майнових питань меншу кількість громади то, за відсутності християнських відносин, необхідно би мінімально зберегти хоч якусь справедливість до своїх земляків і сусідів і виключити мародерство. Якщо християнська справедливість і моральні відносини тут відсутні то тоді необхідно зберегти цивілізовану, світську справедливість.  Тобто тоді, в продовження світського правила про фіксоване членство в громаді, це членство необхідно доповнити таким же світським обліком внесків і пожертв кожного фіксованого члена громади. І при виключенні любого члена громади, громада повертає йому ті внески або компенсує їх.

 

Який порядок проведення перевірок релігійних організаці...

dutchak1

dutchak1 написал:

Добре було б якби юрист пояснив собі, і нам всім в тому числі, як він з'єднав релігійну організацію з господарською діяльністю у її законодавчому визначенні?  Наведем визначення -

Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)

Страдания за Москву, это не страдания за Христа ‒...

Onufriy

Onufriy написал:

"головний мЬсЬонер РПЦ" з азартом доводить, що 1+1=2 love
Очевидна актуальність кураєвського просвітництва для святоросичів РПЦ є найкращим доведенням смерті "російського православ'я"

Те що сьогодні животіє на москві - не православ'я, а зла і погибельна єресь 
в духе своей готтентотской этики

Не «нас ради, человек», а «ее ради, епархиальной собственности, сшедшаго с небес»


Вікарій Київської митрополії УПЦ (МП) — власник двох ав...

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

ну и правильно.Чего терятся. Жизнь дается только один раз.Поэтому нужно брать от неевсе что можна...Многая Вам лета, дорогой владыка. Притом, наиканоничнейший...

Старый дуб рухнул. И тут, началось…

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

Воистину христианство уже давно умерло!   Вместо тяжелой борьбы с пристрастиями и грехами в себе для перерождения и преображения человека( ества) , мы (не все ли?),  говорим  и призываем только(!)  к внешнему исполнению обрядов..Где же эти совершенные ПОСЛЕДОВАТЕЛИ ХРИСТА??? О, как хотелось бы хотя бы посмотреть на них...А они должны были бы сами  спастись и СПАСТИ ВЕСЬ МИР!!! Кто же и куда нас и весь мир ведет???

Депутат Денис Бородюк: «Ни один олигарх столько не укра...

Onufriy

Onufriy написал:

люди, которые не боятся Бога, не доверяют и другим людям

Ни один олигарх столько не украдет, сколько крадут все украинцы понемножку

мы живём просто-напросто не по средствам

Толковий єретик адвентист. Добряче сказав +5!

10 відповідей про автокефалію Православної Церкви Украї...

Onufriy

Onufriy написал:

Слабкість статті у тому, що вона викриває воканонічнених брехунів, але не викриває єресі

Базікати отаку похабщину може лише проклятий святоросійський єретик: 
не варто приєднуватись до ПЦУ, бо це буде зрада нашій православній вірі

таїнства в ПЦУ є недійсними

ПЦУ — це легалізований розкол

10 відповідей про автокефалію Православної Церкви Украї...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dima222
авторами говориться про умовність або неправдивість факту вбивства

Ви не праві - розпусники говорять лише про те, що загиблі не були безвинно убитими...  what (...):
помолилися за упокій душ «невинно убієнних на Майдані»

10 відповідей про автокефалію Православної Церкви Украї...

dima222

dima222 написал:

Та про що там говорити. Ось сайт Володимир-Волинської єпархії дає новину про участь представників єпархії у вшануванні убієнних на Майдані. Останні слова у лапках - тобто авторами говориться про умовність або неправдивість факту вбивства. Для мене цього достатньо щоб переконатися, що МП - це ворожа Україні структура. 
http://xn--80a3aeu4czas.xn--j1amh/m-volodymyr-volynskyi-predstavnyky-ieparkhii-d
oluchylysia-do-vshanunnia-ubiiennykh-na-maidani/