Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Історія
Різдвяні ігри: вертеп, презепіо, шопка

6 01 2011   Олександр Клековкін Публікації, Історія

Різдвяні ігри: вертеп, презепіо, шопка

Про український вертеп (шопку, яселка, бетлейку, бетлегем, бетлем тощо) — здавалося б, відомо майже все. Деякі дослідники вважають, що у вертепі відбулася десакралізація містерійних мотивів. Насправді справедливіше було б говорити про трансформацію сакрального символу...

Новорічно-різдвяні обряди на стику культур і вірувань

3 01 2011   Тетяна Ведмідь Публікації, Історія

Новорічно-різдвяні обряди на стику культур і вірувань

На Путивльській землі (Сумська область) переплелася культура двох народів – російського та українського. Мета цієї статті – висвітлити характерні для Путивльщини обряди Новорічно-Різдвяного циклу…

Україна потребує повернення Хреста

27 12 2010   Сергій Шумило Публікації, Історія

Україна потребує повернення Хреста

Всі ми добре знаємо, що найдавнішим символом Русі-України був двозуб та тризуб. Цей символ був державним знаком князівської династії Рюриковичів. Проте призабули, що коли київський князь Володимир Великий прийняв християнство, посередині двозуба він додав Хреста, як символ посвяти Русі Христу, долучення її до сім”ї європейських християнських народів...

Аналитический отчет состояния межконфессиональных отношений в Западной Украине на рубеже 1980-90 годов

17 12 2010 Публікації, Аналітика, Історія

Аналитический отчет состояния межконфессиональных отношений в Западной Украине на рубеже 1980-90 годов

Портал "Религия в Украине" продолжает знакомить читателей с малоизвестными документами, опубликованными в ведомственном журнале «Религия в СССР» Комитета по делам религий при Совете Министров СССР. На материалах исследований советских социологов издание обнародовало в конце 1990 года "Аналитический отчет состояния межконфессиональных отношений на территории Западных областей Украинской ССР".

 

Сеятели слова Божия. Судьба людей одной фамилии

14 12 2010   Ирина Севбо-Белецкая Публікації, Історія

Сеятели слова Божия. Судьба людей одной фамилии

На болотистых землях юго-восточной Белоруссии, на границе с Украиной, в деревеньках и малых городах проживали люди с фамилией, которая именовала их род занятий: сеятели – Севбо – Севба. Только сеяли они не рожь и пшеницу, а Хлеб Жизни: духовное просвещение и веру Православную. Все эти Севбо не были роднёй по крови (или были очень дальними родственниками), но были они братьями по вере и духу, их роднит жертвенное служение и одинаковая Севбова Голгофа...

Освещение миссионерской деятельности апостола Андрея Первозванного в российской церковно-исторической науке

13 12 2010   Владимир Бурега Публікації, Аналітика, Історія

Освещение миссионерской деятельности апостола Андрея Первозванного в российской церковно-исторической науке

Миссионерские труды святого апостола Андрея Первозванного традиционно привлекали пристальное внимание российских историков. И это вполне понятно. Ведь, по крайней мере, с конца XI века на Руси существует предание о посещении ее святым Андреем, благословившим Киевские горы... Мы попытаемся представить краткий обзор суждений по этому вопросу, высказывавшихся в российской церковной науке.

Зв

8 12 2010 Публікації, Історія

Зв'язковий між Римом і Руссю

8 грудня відзначається пам'ять одного з найдавніших та шанованих на Русі святих - священомученика Климента, єпископа Римського. Пропонуємо читачам «Релігії в Україні» житіє святого Климента, написане сучасним агіографом ієромонахом Макарієм з монастиря Симонопетра на Афоні. Отець Макарій - автор шеститомного Синаксаря, де у стислій та придатній до повсякденного читання формі зібрано житія усіх шанованих Православною Церквою святих...

Российско-украинский учебник истории. Новый раздел старой войны?

8 12 2010   Андрей Портнов Публікації, Аналітика, Історія

Российско-украинский учебник истории. Новый раздел старой войны?

Дискуссии об учебниках в Украине сейчас ведутся вокруг вопроса о том, что написано в книге. Вместе с тем, вопрос о том, как это написано, практически не поднимается. То есть, мы и дальше не готовы обсуждать, какой способ описания и видения мира формирует учебник, какие стереотипы восприятия навязывают внешние формы, наполненные каждый раз новой (или старой) идеологией...

Вшанування Богородиці в літературі й мистецтві України X - XVIII ст.

2 12 2010   Галина Могильницька Публікації, Історія

Вшанування Богородиці в літературі й мистецтві України X - XVIII ст.

Своєрідність українського християнства, на відміну від візантійського чи пізніше - російського, якраз і полягала в тому, що воно не проводило різкої демаркаційної лінії між земним і небесним, а поєднувало їх у народній душі і бутті...

Духовенство в оцінці Івана Франка

1 12 2010   Микола Шульський Публікації, Аналітика, Історія

Духовенство в оцінці Івана Франка

Франко написав багато творів на різноманітні теми суспільних відносин, важливе місце серед яких належить погляду на функціонування духовенства. Саме цей напрямок його творчої діяльності, на наше переконання, найменш вивчений дослідниками...

«Религия в СССР»: социология взаимоотношений греко-католиков и православных

1 12 2010 Публікації, Аналітика, Історія

«Религия в СССР»: социология взаимоотношений греко-католиков и православных

В 1990 году журнал «Религия в СССР», издававшийся Комитетом по делам религий при Совете Министров СССР, опубликовал результаты исследований, посвященных межконфессиональному конфликту на Западной Украине. Портал "Религия в Украине" извлек советский журнал из спецхрана и предлагает вниманию читателей эти материалы -  в свое время к ним имел доступ лишь небольшой круг профессионалов.

Міф про Аскольда як приклад конструювання «історичної пам’яті»

4 11 2010   Василь Яковлів Публікації, Історія, Рецензії

Міф про Аскольда як приклад конструювання «історичної пам’яті»

Сергій Шумило ретельно згадує джерела, що повідомляють про хрещення русів у ІХ ст., серед яких і твори сучасників тих давніх подій, і пізні історичні тексти XVI-XVIII ст. Однак власне бачення подій він вибудовує більше спираючись саме на тексти пізнішого часу. Через брак достовірних джерел інколи важко підтвердити або спростувати зв'язок між певними постатями і подіями...

Іудаїзм в Україні. Ч.II

2 11 2010   Ігор Туров Публікації, Аналітика, Історія

Іудаїзм в Україні. Ч.II

На відміну від Литви і Білорусії, переважна більшість євреїв України ставилася до хасидизму з повагою. Звичай відвідувати цадиків під час свят або у випадку тяжких проблем в особистому житті був вельми поширеним. Цадики охоче допомагали порадою та молитвою не лише євреям, а також і місцевому слов’янському населенню, про що в українському фольклорі лишилося чимало згадок...

Память как поле состязания и/или взаимопонимания: Украина, Польша, Россия

28 10 2010   Андрей Портнов Публікації, Аналітика, Історія

Память как поле состязания и/или взаимопонимания: Украина, Польша, Россия

Так сложилось, что автор этих строк неожиданно для самого себя уже несколько лет тому назад начал заниматься проблемами исторической памяти и политик памяти. И обнаружил, что в дискуссиях о украинско-польских, польско-российских или российско-украинских проблемах очень часто (да, собственно, почти всегда) ощутимо не хватает третьей стороны нашего треугольника...

Іудаїзм в Україні

26 10 2010   Ігор Туров Публікації, Аналітика, Історія

Іудаїзм в Україні

В якій би країні не перебував релігійний єврей, він відтворює навколо себе сакральний простір, в якому усе помірковано і впорядковано приписами Мойсеєвого Закону...

Черниговская духовная семинария в воспоминаниях о. Матвея Полонского. Ч. II

19 10 2010 Публікації, Історія

Черниговская духовная семинария в воспоминаниях о. Матвея Полонского. Ч. II

Вместо занятий уроками целые вечера проходили в рассуждениях и в горячих спорах, в страстных отстаиваниях до потери сознания своих излюбленных мечтаний о будущей деятельности, наступающей за окончанием семинарии в общественной жизни. Сочинения Хомякова, братьев Аксаковых переходили из рук в руки... То и дело слышались излюбленные выкрики окончаний “фил”, а иногда сопутствовали ему и “фоб”. А тут еще явилась на сцену жизни и украинская труппа во главе с Кропивницким; фамилии Садовского, Тобилевича, Саксаганского не сходили с уст украинофилов.

Черниговская духовная семинария в воспоминаниях о. Матвея Полонского

15 10 2010 Публікації, Історія

Черниговская духовная семинария в воспоминаниях о. Матвея Полонского

В 5-м классе семинарии дана была нам для внеклассного сочинения тема по гомилетике такая: “Причины нерасположенности современного общества к духовенству”. Из всех товарищей, я написал как думал: виновниками сего нерасположения я считал, прежде всего, правительство, высшее духовенство, низшее духовенство и, наконец, само общество...

Особливості іконоборства в Київській Русі

7 10 2010   Тетяна Котлярова Публікації, Історія

Особливості іконоборства в Київській Русі

У дослідницькій літературі цей феномен викликав неоднозначні, подекуди суперечливі міркування і оцінки, а наукові дискусії стосовно його суті, витоків та розвитку тривають й нині. Відтак нашою метою є з’ясування особливостей функціонування явища іконоборства у духовному житті Київської Русі...

Китай очима українського місіонера

1 10 2010   Іраїда Сергійчук Публікації, Історія

Китай очима українського місіонера

Відновлюються духовні святині Сумщини, повертаються із забуття імена пов’язаних з ними діячів. У Софронієвському Молчанському монастирі під Путивлем розпочинався шлях служіння Богові й державі архімандрита Софронія (Грибовського), який в 1793-1807 рр. очолював Російську православну духовну місію в Пекіні. Він першим в Російській імперії почав писати аналітичні твори про Китай. Крім релігійної діяльності духівництво та учні збирали й узагальнювали різноманітну інформацію про цю країну, в тому числі й секретну, за дорученням тодішніх спецслужб. Російська православна місія залишалась єдиною європейською установою, яка мала змогу надати Росії та світові достовірні дані про події в Цінській імперії...

Екзарх і гетьман

29 09 2010   Олександр Астаф’єв, Марія Астаф’єва Публікації, Історія

Екзарх і гетьман

Хіба ж не іронія долі: другою за величиною фігурою у битві під Полтавою після Карла XII був Іван Мазепа, той самий гетьман, якому С.Яворський присвячував свої панегірики і який, як свідчать дослідники, теж будував “п’ятибанні собори у Ніжині”. Оскільки п’ятибанних храмів у Ніжині було лише три – Миколаївський собор, зведений козаками Ніжинського пілку у 1658 році, коли Мазепі було лише 18 років і коли він проживав у Європі, і Успенська церква (1762), споруджена вже після смерті гетьмана, то найімовірніше, що Іван Мазепа причетний саме до будівництва (разом із С. Яворським) третього храму – Благовіщенського собору...

Церковно-громадський рух України і цензурна політика Романових

24 09 2010   Володимир Савчинський Публікації, Історія

Церковно-громадський рух України і цензурна політика Романових

Активізація українофільського руху, його активна видавнича діяльність та пов’язана з нею підготовка до видання Біблії українською мовою на початку 60-х років ХІХ ст. змушували російську владу жорстко реагувати щодо тієї періодики та тих книговидань, які б сприяли поширенню сепаратистських настроїв серед українства...

Пример отца и терпение матери

21 09 2010   Влад Головин Публікації, Історія

Пример отца и терпение матери

В житиях святых мало примеров святых семей или просто людей, спасавшихся не в монашестве. Но это не значит, что семейная жизнь мешает благочестию. Есть много примеров праведной жизни в мирских условиях.  Один из таких примеров - священник Семен  и матушка Серафима: благочестивые родители митрополита Евлогия (Георгиевского)...

"Я слагаю с себя звание и профессию служителя религиозного культа…"

9 09 2010 Публікації, Історія

"Я слагаю с себя звание и профессию служителя религиозного культа…"

Иеросхимонах Сампсон (Сиверс), почитаемый в Русской Православной Церкви, особенно в консервативной ее части, как старец и духовный подвижник, по-своему уникален. Он был духовником советских академиков И. Павлова и В. Филатова, Патриарха Алексия I, в конце 50-х годов XX века нес послушание духовника в Полтавском Крестовоздвиженском монастыре. Предлагаем читателям малоизвестные страницы жизни иеросхимонаха Сампсона по документам российских архивов. Они дополняют жизнеописание иеросхимонаха новыми фактами, о которых не сообщили составители житийных сказаний.

В поисках золотого города

18 08 2010   Влад Головин Публікації, Історія

В поисках золотого города

В этой неясности и состоит главный парадокс. Как же религия, которая давала такую  размытую и вроде бы не прагматичную  мотивацию для своих адептов, умудрилась не только просуществовать почти 2000 лет, но и распространить свое влияние на всю планету? Действительно, рай невозможно описать словами, вернее, все слова о нем будут лишь намеками или метафорами.

РПЦЗ: уроки прошлого и варианты для будущего

11 08 2010   Свящ. Андрей Дудченко Публікації, Історія

РПЦЗ: уроки прошлого и варианты для будущего

Участники заседания решили обратиться к Константинопольскому Патриархату для «выяснения канонического взаимоотношения». Ответную грамоту Синод Вселенского Патриархата направил уже 2 декабря: русским иерархам позволялось «исполнять все, что требуется Церковью и религией для утешения и ободрения». Константинополь позволил «образовать для пастырского служения временную церковную комиссию (Эпитропию)".

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Битва за три буквы. Действительно ли УПЦ МП уже не заст...

dutchak1

dutchak1 написал:

Весь этот словесный хоровод имеет отношение к особого “сорта” людям, с которыми мы живем в одной стране и которые называют себя “верующими”, которые придумали себе “Бога”. Ну, в общем, малахольные такие, как несовершеннолетние дети, недееспособные. Е. Щеткина еще называет их “потребители”. В силу этой недееспособности и по примеру других государств им выделили конституционную песочницу. Правда в других государствах еще и запрет для государства влазить в песочницу...Но что не сделаешь для любимого дитя! А тут еще часть этих неразумных деток начали делить Бога и своего Бога опрометчиво прописали в соседнем государстве. С таким же успехом могли прописать на Марсе или на Венере. Игра то ведь. Но суръезные дяди начали играть в ту же игру, начали делить недееспособных на законно рожденных от правильного Бога и не совсем по закону, требуют документального подтверждения прописки Бога, нотариально подтвержденную подпись Бога...Иногда кажется что часть этих взрослых дядей и теток надо дополнительно изолировать, создать новое конституционное отделение или использовать их же методику и строить для них новую песочницу. Назовём ее Страна Д. Ну как в той детской сказке, про деревянного мальчика...

К противостоянию с Константинополем подключилась РПЦвУ:...

dima222

dima222 написал:

Почему для русскоязычной паствы открывает храм группа людей, называющая себя "Украинской Православной Церковью"? wink 

УПЦ (МП) продолжает негласно рукополагать епископов Кры...

dima222

dima222 написал:

Рукоположение сепаратиста Каллиника стало возможным как следствие новой политики команды Зеленского - безразличие к церковным вопросам и компас на сближение с русским благословили Онуфрию и Паканичу поставить еще одного русского человека в МП. Кстати ничем не лучше и новоизбранные епископы. Чем можно объяснить избрание Никодима Пустовгара как не позицией по поддержке русского мира на Черниговщине. Других заслуг у него нету...

Архієпископ-ректор Почаївської семінарії послав «сосати...

dima222

dima222 написал:

Вітання владиці Іову з Івано_Франківської єпархії УПЦ МП: спаси, Господи, владико за Ваші компліменти у нашу адресу! Знаєте, образливо до глибини душі. При скорій зустрічі у Почаєві обовязково зустрінусь з Вами і подивлюся прямо в очі... 

Чи дійде до церковного майдану?

dima222

dima222 написал:

Цікаво що офіційний сайт УПЦ МП має таку собі розлогу колонку де дублює новини із офіційного сайту РПЦ - тут і про Путіна новини і про Медведєва і про російську армію якій РПЦ будє храми... Відкриваєш сайт УПЦ а там новини про Путіна... ото радость із Patriarchia.ru 

Віряни ПЦУ відстояли у Верховному суді право на перехід...

dutchak1

dutchak1 написал:

Ну і що, хтось читав те судове рішення? З чим вітали парафіян і настоятеля храму?

25.          Тому, суд доходить висновку, що в даному випадку спір виник між засновниками та членами релігійної організації - Хустської єпархії УПЦ та релігійної громади - Релігійної громади УПЦ КП, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін до статуту, що свідчить про приватно-правовий характер спірних правовідносин.

26.          У зв`язку з цим, судами попередніх інстанцій було помилково віднесено даний спір до       юрисдикції адміністративних судів, оскільки позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільних прав позивача і з огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

wink 

До недавнего времени можно было со снисходительной ирон...

dima222

dima222 написал:

Реально, перечитував іноді біографії наших архієреїв, ужасає те, що більшість немає навіть очної семінарї, і серед них найнайвищі чини архіреїв, даже предстоятелів!... ті що роками мучили свої голови і животи поклали у семінаріях, академіях і єпархіальних послушаніях - в тіні Церкви, а пронирливі і дерзновенні - керують єпархіями... парадоксіс ))) 

Тут священники УПЦ (РПЦ) говорят, мол, что признание ПЦ...

dima222

dima222 написал:

Стаття відмінна. Молодець

Отець Микола Данилевич закрив для мене можливість комен...

dima222

dima222 написал:

Многая лета, отец Андрей

УПЦ МП вже не називає ПЦУ "розкольниками"...

dima222

dima222 написал:

Дякую. Дуже вичерпно і тепер маю багато аргументів на захист ПЦУ перед знайомими з МП. Варто радіти! 

И снова перлы известного запорожского религиозно-полити...

dima222

dima222 написал:

Страшно от таких слов Луки - неужели здоровый человек может такое глаголати? 

Чи має Церква моральне право судити содомітів?

Олександр

Олександр написал:

Короткий зміст матеріалу: Свій хвалить своїх.

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dutchak1
церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці

А слухаючи Гундяєва, так і не скажеш... fellow

Дякую Вам за визнання того, що МП веде антидержавну діяльність wink (звісно трішечки, ну саму крихітку):
Цитата: dutchak1
Позиція організації (МП) стала ворожою окремим проявам держави

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

dutchak1

dutchak1 написал:

Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.

Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.

Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом  суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.

 

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"