У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
22 10 2009 Юрій Чорноморець
Підручники «Основи християнської етики» мають методологічну особливість: вони виходять з теїстичного об’єктивного ідеалізму. Норми поведінки християнина представлені як об’єктивні, заповідані Богом як ідеальним Об’єктом: Розумом, Законодавцем, Творцем. Як наслідок, втрачається можлива гуманістична перспектива розгляду християнської етики як складової людського світогляду.
21 10 2009
Представляющие Элладскую Церковь в этом диалоге лица должны иметь широкие познания в православном богословии, эклесиологии и церковном предании и направлять свои знания и силы для достижения цели «да будут все едины» «во истине» в необходимых богословских рамках и решениях всеправославных совещаний.
21 10 2009
Кардинал Вальтер Каспер повідомив "За останні роки ми цілком перебороли напруженість". На запитання, чи не став візит Папи в Москву дещо ближчим, він відповів ствердно, але додав: поки що на порядку денному це не стоїть.
20 10 2009 Микола Владзімірський
«Важливо, щоб люди в Севастополі просто залишались християнами, любили ближнього, як себе самого. Ми всі рівні перед Богом – на цьому і мусить базуватись виховання. І кожна церква має давати те, до чого вона є покликана – правдиву інформацію, таку, на якій будувалась первинна церква".
20 10 2009 Митрополит Сардийский МАКСИМ
Всеукраинский Собор с участием епископов, клириков и мирян (Харьков,февраль 1923 г.), занялся устройством Украинской православной Церкви на автокефальных началах. Посланная в начале 1924 года в Москву делегация, состоящая из одного епископа и двух протоиереев, просила на это благословения патриарха Тихона. Однако, его ответ был не таким, как ожидали в Киеве.
19 10 2009 о. Дидье Берте (Франция)
Только тот, кто укоренен в памяти, может смотреть в будущее с надеждой и участвовать в нем, прилагая силы и мудрость. Христиане не имеют монополии на динамизм и ценности; не они одни готовы работать на благо общества, но именно вера должно побуждать их внести особый вклад в достижение общего блага.
19 10 2009 Юрій Чорноморець, Андрій Деркач
Створення спільного для сторін діалогу простору інтелектуальних дискусій повинне при цьому бути звільнене від впливу тієї частини громадськості, для якої національне має бути вищим за християнське. Єднання можливе лише на основі вивіреної шкали цінностей.
17 10 2009 Александр Линник
Иисусова молитва: "Господи Иисусе Христе, Сыне Божий, помилуй меня грешного" входит во всеобщее употребление с ХIV века. Знаменательно, что в это же время к молитве "Радуйся, Мария" присоединяется имя Иисуса... Формирование этих двух молитвенных традиций - на Востоке и на Западе - происходило в рамках схожего богословия имени Иисуса.
16 10 2009 Юрий Найденов
ХХI век пришел. Его предтеча и его летописец, последний гений тысячелетия неистовых исканий и новый подданный вечности, отправившийся в путешествие по памяти о хазарах и неожиданно забредший за пределы дня и ночи, — Милорад Павич. Другая эра европейской культуры началась с “Хазарского словаря”.
16 10 2009 Ярослав Швидченко
Власне логіка історичного розвитку змушувала українських владик іти на зближення із Заходом, що виразилося у відході від вселенського патріарха Сходу до вселенського патріарха Заходу. Проте це був відхід канонічно-юрисдикційний, а не обрядово-літургійний. І в цьому полягала основна суть Берестейської унії, саме в цьому була закладена її історична перспектива.
15 10 2009 Тарас Борозенец
Покров - праздник, всецело исполненный радости, праздник утешительный и обнадеживающий. Его духовный смысл - в том, что на небесах у нас есть Вселюбящая и Всепрощающая мать, которая осеняет всех православных своим благодатным покрывалом, умудряет, укрепляет в скорбях и дает каждому силы нести предназначенный ему крест.
15 10 2009 Олег Покальчук, спеціально для "Релігія в Україні"
Ніцше, не вдаючись у полеміку, вийняв з печі розжарену вуглину і поклав собі на долоню. Тавро від цього опіку залишилося у нього на все життя. Але не це є ключовим, а те, що він навмисне роз'ятрював свою рану, вливаючи в неї розтоплений віск.
15 10 2009 Віктор Єленський, Віталій Портников
На так звану боротьбу за мир, засудження Солженіцина, «дисидентів-пасквілянтів», в’єтнамської війни, НАТО і, взагалі, «знавіснілого імперіалізму» (і обов’язково – «його прислужників»), на проштовхування цілком конкретних інтересів КДБ вдавалося обмінювати саме існування московських, ленінградських і одеської духовних шкіл, єпископські хіротонії й крихітні «вільні зони», де Церкву терпіли з останніх сил.
15 10 2009 Патріарх Київський Філарет, інтерв'ю
Ні тоді, ні тепер. Так, як він працював, не трудився жоден архієрей. Він шість днів сидів у Відділі ЗЦЗ в Москві, до нього приходили не тільки із зовнішніх справ, але й з усіх інших. Фактично центр управління Московської патріархії перемістився з Чистого провулку на вул. Рилєєва.
14 10 2009 Аліса Донченко
За Володимира Великого визволення Богородицею християн Царгороду стало великим святом, а київські князі брали ікону "Покрови" у військові походи. Згодом Богородичні чудеса з'явилися і в нашій історії. Достатньо згадати, як Пречиста Діва врятувала Почаївський монастир від нападу турків. Молитовні звернення русичів до Богородиці стали особливо ревними за князя Ярослава Мудрого, який "віддав Україну під покров Пречистої Діви".
13 10 2009 Проф. Карл Христиан Фельми, интервью
"
Мы не можем говорить, что учение о пресуществлении – это ересь, но я говорю, это учение опасно для православного богословия и неполезно. Наличие разногласий всегда смущало православных богословов. Но разногласия всегда бывали. Например, Василий Болотов писал о филиокве, и ему было ясно, что блаж. Августин учил филиокве. Чтобы объяснить, как возможны разногласия, Болотов предложил различать в святоотеческом наследии богословские высказывания и личные мнения".
12 10 2009 Проф. Антуан Аржаковский, интервью
Ведь Церковь не может быть разделена, поскольку является единым Телом Христовым. Кто может сказать, где заканчиваются границы Православной Церкви? Самый серьезный православный мыслитель, к примеру, тот же отец Георгий Флоровский, не мог дать четкого ответа. Или, если идти вглубь истории, вспомним, что святитель Василий Великий не перекрещивал ариан
5 10 2009 Юрий Черноморец
Надежда Блаженнейшего митрополита Владимира крепка как любовь, то есть крепка абсолютно. Упование его не на достижение компромиссов, не на благоприятные обстоятельства или помощь политиков. Надежда его – на возможность обретения братьями своих братьев. Обретения, ставшего возможным через осознание общего призвания, превышающего горизонт земного, клерикального, церковно-общественного.
2 10 2009 Митрополит Сардийский МАКСИМ
Мы наблюдаем, что вышеизложенные Русской Православной Церковью по украинскому церковному вопросу сведения являются неполными, имеют пропуски, а также несут опасность искажения исторической правды, вследствие чего могут сформироваться ложные впечатления и ошибочные суждения, которые могут вызвать совершенно ненужные для развития братских отношений между Поместными Православными Церквами недоразумения, то мы считаем необходимым приступить к более детальному обзору всего украинского церковного вопроса.
2 10 2009 Олег Покальчук, спеціально для "Релігія в Україні"
Особливості п'яти провідних шкіл індійської філософії, не кажучи про класичний буддизм Хінаяни та Махаяни чи те світосприймання, що зветься «індуїзм» – нестравні для свідомості білої людини з її природним матеріалізмом та прихованою зневагою до рефлексій як ознаки слабкості. Європеєць сприймає індусів як «факірів», штукарів, носіїв непотрібних поза цирковою ареною чудес. Відчайдушна робота думки, аскеза, подвижництво, які мали місце в ранньому християнстві (наприклад, у ісихастів), замістилися в теперішніх часах соціально-політичною складовою.
1 10 2009 Архієпископ Іоан (Модзалевський), Андрій Юраш, Василь Стодоля, Юрій Чорноморець
В.С. "Константинопіль – це європейське православ'я, це Церква ХХI століття. У ситуації, коли Церква вимушена „йти від Москви”, слід рухатися не в канонічну порожнечу, а до європейського православ'я". А.Ю. "Фанар опинився в незручній ситуації «шпагату»: він і не може відмовитись від дипломатичної місії реагування на звернення УАПЦ, але при цьому не може і пожертвувати зближенням з Москвою заради «українського питання»". Ю.Ч. "Константинопольський патріархат свідомий того, що несе особливу відповідальність за стан справ в усій православній Церкві".
1 10 2009 Олег Покальчук, спеціально для "Релігія в Україні"
У наявну симетрію протистояння додається щось асиметричне. Великий Китай, що не має у жодній зі своїх традиційних ідеологій Творця (ні в даосизмі, ні в буддизмі, ні в конфуціанстві). З позиції ісламу китайці – язичники, погани. Але Китаю це тільки на користь. Бо за китайським стандартом мислення, за «Книгою змін», завжди діють зв'язки не двох, а трьох сил. І перший рядок Євангелії від Іоана: «Спершу було Слово ...» в канонічному перекладі китайською мовою звучить як: «Спершу було Дао».
30 09 2009 Архиепископ Иван Юркович, апостольский нунций в Украине, доклад
Вера и надежда - это проявление любви, которая “не ищет своего” (1Кор 13,5), а лишь воли Божьей. Надежда - это на всё согласное, ко всему готовое согласие любви, которая не имеет границ в вечности, зная, что Бог для неё - это самое лучшее; вера - это жертвенное и возвышенное поведение человека, который в любви отдаёт предпочтение не своей собственной правде, а правде Божьей. Если в надежде и вере остаётся открытость в бесконечность, то они являются истинными модусами любви, которая “никогда не перестаёт”
29 09 2009 Проф. Павел Гаврилюк
В обсуждении вопроса об участии Сына в исхождении св. Духа Фома, в противоположность, скажем, такому блестящему восточному «схоласту», как патриарх Фотий (810-895), не бросается в полемическом самозабвении сводить к абсурду позицию своих противников. Обсуждая вопрос об исхождении Св. Духа, он не торопится опровергать так называемый «монопатризм» — полемическую позицию, впервые определенно сформулированную вышеупомянутым патриархом Фотием. Наоборот, Аквинат пытается найти общую почву между восточным и западным богословием в этом вопросе.
29 09 2009 Катерина Новікова
Яким чином на підставі фрагментарних археологічних даних архаїчної неписьменної культури можна стверджувати, що вона становить основу української нації і колиску Європи? Видається, що безперечним фактом є укорінення європейської культури у грецькій філософії та християнстві. Як довести, що трипільці є прямими пращурами сучасних українців? Чи проста наявність на сучасній території України археологічних знахідок має одразу свідчити про якийсь культурний і національний зв’язок цієї цивілізації з сучасними мешканцями даної території?
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: