У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
18 11 2009 Архієпископ Полтавський Філіп, інтерв'ю
Про похибки соціологів, комфорт у храмах, викладання релігійної етики та особливості місіології; про вишкіл семінарістів, соціальні практики Католицької Церкви, культурний і освітній рівень молоді; про діяльність синодальних відділів УПЦ, спілкування в соціальних мережах, співпрацю з державою та сучасні мультики... Все це і ще багато іншого - в цьому інтерв'ю.
18 11 2009
У 2009 році в київському видавництві «Дух і літера» вийшло третє видання «Нарисів з історії та культури євреїв України»
Перший розділ книги складають нариси з історії євреїв України. Ці нариси за стилем є науково-популярним викладом найбільш значимих для історії фактів із життя євреїв України, що переходить у колективну наукову монографію.
18 11 2009
В своїй дисертації «Теологія Володимира Миколайовича Лоського» (1975) Р. Уільямс пише, що «репутацію видатного богослова Лоський здобув в якості лідера непатристичного руху». Р. Уільямс вважає, що «богословську систему Флоровського можливо по праву охарактеризувати як неопатристичний синтез; система Лоського кінець-кінцем являє те саме, але і більше того». Цей додатковий елемент — персоналізм, що виник під впливом російського і французького екзистенціалізму. Флоровський і Лоський, засновуючи неопатристику як різновид «неотрадиціоналізму», намагалися творчо вирішити ті проблеми, які не вдалося вирішити С. Булгакову, Хомякову та іншим російським мислителям. «Неотрадиціоналізм — це реакція на глухий кут російської релігійної філософії, на кричущі протиріччя між волюнтаризмом і детермінізмом, персоналізмом і органічним колективізмом, — реакція, що прийняла форму всебічної відмови від категорій, прийнятих в «класичній» російській філософії; але ця відмова мала звільнити шлях для більш задовільного вирішення тих самих протиріч». За оцінкою Р. Уільямса, неопатристика для таких мислителів як Лоський стала звільненням від метафізики і шляхом до пост-метафізичного мислення. Повністю усвідомлене освоєння новаторського і радикального богословського стиля» дозволило Лоському та іншим представникам неопатристики по новому вирішити ті проблеми, над якими працювала російська релігійна філософія.
17 11 2009 Архімандрит Йов (Геча)
Пристрасті національного або філетичного характеру, які призводять до напруженості й ускладнення відносин між Помісними Церквами й до різних проблем, які виникають сьогодні в Церкві (наприклад, умови дарування автокефалії, православна діаспора й питання диптихів), а також процес глобалізації й технологічного, й біологічного прогресу примушують нас...
17 11 2009 Сергей Худиев
Напряженность между «русским миром», Патриархa и взглядами Юрия Черноморца — не напряженность между русскими и украинцами, это напряженность между позитивной и негативной идентичностью. Позитивная идентичность обращена к своим корням, к своему наследию, к своим святым, негативная — против того, кто провозглашается национальным врагом.
16 11 2009
Сам Коллинз, может быть, не такая суперзвезда, как Стивен Хокинг или тот же Докинс, но также ученый самого высокого класса: генетик, на протяжении многих лет руководивший проектом «Геном человека» — тем самым, в ходе которого всего за полтора десятка лет был расшифрован человеческий геном, то есть совокупность ДНК нашего вида, код, записанный 4-буквенным алфавитом и насчитывающий более 3 миллиардов знаков; мало кто всерьез подвергает сомнению тот факт, что это одно из главных открытий за последние сто лет. По версии самого Коллинза, расшифрованы «божественные чертежи», язык, на котором Бог записал человека.
16 11 2009
Известный английский эволюционист и популяризатор науки Ричард Докинз опубликовал в России свою новую книгу «Бог как иллюзия».
Клинтон Ричард Докинз — один из ведущих британских популяризаторов науки. Начиная с 1976 года, когда он написал ставшую всемирно известной книгу «Эгоистичный ген», он постоянно пропагандирует научные знания и саму науку. В основном его книги касаются эволюции, биологии, креационизма и религии.
16 11 2009
...автор последовательно, очень популярно и понятно дает самые важные основы специальной и общей теории относительности, квантовой механики, а затем и теории струн, которая их объединяет. И, как видно из названия, именно теория струн является основной темой книги и именно ей дается максимально подробное описание.
16 11 2009
Давайте поставим перед собою три вопроса. Вопрос первый: «В чем библейское сознание приемлет мир постмодерна?». Вопрос второй: «В каких областях библейское сознание относится к миру постмодерна многозначно?». Вопрос третий: «В каких областях библейское сознание относится к миру постмодерна отрицательно?». И одновременно мы с вами выявим три основных столпа, на которых если не стоит, то колеблется и раскачивается наш постмодерный мир.
16 11 2009
Иерусалимского профессора Шломо Пинеса коллеги называли последним энциклопедистом и даже «ходячим университетом». Было с чего: ученый свободно говорил на двадцати и читал на сорока шести языках; его научные интересы простирались от иудейских сект эпохи Второго Храма и атомистской теории в исламе (тема докторской диссертации, которую Пинес защитил в Берлинском университете в 1934 году) до философии Ницше, творчества Достоевского и религиозных убеждений Франца Розенцвейга.
16 11 2009
Вопрос, заключенный в заглавии этой книги, вышедшей во Франции в 1991 году, хорошо знаком всем, кто обучался на первых курсах высших учебных заведений в последние годы. Наученные горьким опытом, студенты и выпускники нефилософских вузов вряд ли приобретут эту книжку, и поступят совершенно правильно, поскольку книга обращена в первую очередь к "узкому кругу специалистов", к "преподавателям философии", как и указано в аннотации.
16 11 2009
Во введении к одной из своих центральных книг по теории искусства «Смысл и толкование изобразительного искусства», написанном в 1940 г., Панофский развивает мысль, которую формалисты всех направлений и оттенков выносили за скобки рассуждений о художественном творчестве, ибо она, по их мнению, не имела к искусству прямого отношения. Нельзя сказать, чтобы мысль эта была новой, однако Панофский защищает ее с глубоким внутренним чувством и убежденностью. Даже форма, которую Панофский избрал для выражения своей идеи, отличалась от строгого и беспристрастного стиля, ставшего в немецком и австрийском искусствознании конца ХIХ — начала ХХ в. атрибутом научности и объективности.
16 11 2009
В пяти тысячах дошедших до нас новозаветных рукописей встречаются некоторые разночтения (подробнее об этом мы расскажем в следующем номере журнала), но никакой иной Вести, кроме евангельской, мы в них не увидим. Ни в одной из них не написано, что Иисус не был сыном Божьим или не умирал на Кресте. Если все это – результат деятельности какой-то огромной банды фальсификаторов, работавших по всему Средиземноморью не позднее начала II века н.э., то, очевидно, в этом мире вообще невозможно создать никакую правдоподобную историю.
16 11 2009
Исключительная ценность монографии Шолема состоит в том, что, во-первых, это едва ли не единственный и обзорный, и основательный по содержанию труд по данной теме. Во-вторых, текст лишен какой-либо подчеркнутой конфессиональной направленности. В-третьих, текст сугубо научный, т.е. не содержит пикантных измышлений, грубых передергиваний и популистских "откровений", которыми переполнены, в большинстве своем, тексты о "тайнах Каббалы.
16 11 2009
...будущее неотомизма скрыто в тумане. Есть ли этот туман признаком заката, или нас ждет новое возрождение томизма – еще неизвестно никому.
16 11 2009
Начало жизненного пути Эммануила Сведенборга не предвещало ничего экстраординарного - обычная стезя ученого мужа в бюргерской Швеции.
16 11 2009
Книги Мортона написаны не в том популярном стиле путеводителей, когда советуют, где остановится на ночь, что посмотреть, где поесть; не напичканы датами, цифрами, именами, которые уже с пятой страницы сливаются в одну кашу. Они написаны как художественные произведения, где главным действующим лицом является страна, город, район, с их жителям, проблемами, бытом. Все это искусно оплетено историческими зарисовками, экскурсами в прошлое.
16 11 2009
Сьогоднішня філософія характеризується певною відкритість між раціоналізмом та ірраціоналізмом. Прибічники ідеї, що модерн – це незавершений проект, і раціональність повинна бути основою для світогляду та суспільного життя, стають все більш відкритими до ірраціональної сторони ціннісного мислення. Ірраціоналісти починають цінувати розумність, оскільки виявляють як необхідність мінімальної раціональності взагалі, так і відкриваючи раціональне у власному ірраціональному мисленні. В таких умовах знову актуальним стає поєднання раціоналізму та ірраціоналізму, науки та релігії, логічного мислення та містики, яке знаходимо у Блеза Паскаля.
16 11 2009
Событием для книжного рынка стало появление издания «Античная философия: Энциклопедический словарь». Этот словарь является необходимым пособием для каждого христианина, который интересуется патрологией и историей догматов. Ведь античная философия была использована Отцами Церкви при формулировании христианского догматического учения. Энциклопедический словарь «Античная философия» является незаменимым пособием для православных богословов и философов, изучающих патристику и историю догматического богословия.
16 11 2009 Архиепископ Тульчинский и Брацлавский Иоанафан
16 11 2009 Денис Брилев
В Мекке мусульманин припадает к живительному первоисточнику, который очищает его от всей наносной шелухи тварного мира, оставляя обнаженную душу, ту душу, которая, согласно мусульманскому преданию, еще в начале времени клялась своему Создателю в покорности
13 11 2009 Оксана Шеремета
Своїм вибором томізму як взірцевої філософії Папа Лев XIII і намагався повернутися до «золотої середини» між раціоналізмом та фідеїзмом. Потреба у відродженні томізму постала для католицьких теологів після догмату Першого Ватиканського собору, що природній розум людини здатен пізнавати факт існування Бога та теоретично його довести.
13 11 2009 Прот. Андрей Ткачев, храм преп. Агапита (Киев)
Если Патриарх пугает и удивляет своих непривычной смелостью и энергией, то чужие предпочитают удивляться «русской теме». Сама «русская тема», таким образом, играет роль индикатора и обнаруживает чужих среди тех, кого привычно считали своими.
12 11 2009 Архиепископ Уманский Иоанн (Модзалевский), интервью
Понимая необходимость обретения канонического единства и евхаристического общения с мировым Православием, мы рассматриваем модели, которые устроили бы как УПЦ, так и УАПЦ. Мы стараемся найти компромиссный вариант, который предполагал бы наличие внешнего гаранта самобытности нашей юрисдикции.
12 11 2009 Митрополит Сардийский Максим
Ни отсутствие надлежащих сведений, ни мысли и стремления, чуждые православному духу и каноническому порядку, были не в состоянии повлиять на действия Матери Великой Церкви. Все то, что ею было решено и предпринято, направлено на оказание материнского покровительства и поддержки находящимся в трудном положении украинским православным приходам.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: