У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
9 09 2009 Мирослав Попович, інтерв'ю
Немає рубежів, які б навпіл розділили Україну. Цей рубіж, який є, – не стільки культурний, скільки економічний. І він дійсно розділяє людей. Але він виділяє людей материкової, наддніпрянської України тим, що для людей зі східних регіонів нашої держави мало що говорить слово «Україна», їх воно не так зачіпає, не несе всіх отих культурних, історичних та ментальних смислів, як для мешканців центральних і західних регіонів.
8 09 2009 диакон Андрей Глущенко
Абсолютно невероятными представляются "униатские" проекты, первоначально приписанные Мазепе Петром I, как только последний узнал о его измене. Мазепа никогда в своей жизни не проявлял никаких униатских симпатий. И поэтому как в анафемах 12 ноября, так и в позднем "полном" тексте анафемы обвинения в желании подчинить Украину униатству отсутствуют — очевидно, они звучали слишком нелепо.
7 09 2009 Патріарх Київський Філарет, інтерв'ю
Не може бути такого, щоб уся повнота вселенського православ’я була під однією особою. Але ж саме цим марить патріарх Кирил – очолити все Православ’я, стати «православним папою». І тому прагне нав’язати православним оці католицькі ідеї. Але варто нагадати РПЦ: якщо ви хочете мати одного главу, то сміливо можете підпорядковуватись Вселенському патріарху Константинопольському. Він – перший серед рівних, це визнано усім світовим православ’ям. Але ж ви боретесь проти Константинопольського патріарха з потаємним бажанням посісти його місце та мати його потужність і вплив!
4 09 2009 Василь Стодоля, інтерв'ю
«Задобрити» Росію можна лише шляхом діаметральної зміни стратегії національного розвитку України, що неможливо й безперспективно. А зупинити – лише відчутною політичною консолідацією всього суспільства. У будь-якому разі життєво необхідні системні й продумані дії. Бездіяльність подібна смерті. Тим більше, що Росії і не потрібно спеціально вводити війська на територію України. Ці війська вже присутні тут
2 09 2009 Владимир Алифанов
Мнения по поводу безобидных и вполне милых картинок разделились. Кто-то кричит: «Кощунство!», кто-то возражает: «Во-первых, написано с любовью, а не с издевкой. Во-вторых – отличный способ заинтересовать молодежь житиями святых. А уж если заинтересуется – так и все остальное приложится…»
1 09 2009 Владимир Бурега
Архиепископ Серафим получил право общего надзора за церковной жизнью в Генерал-губернаторстве, но при этом за Польской православной Церковью был сохранен автокефальный статус. Было признано, что польская автокефалия является важным инструментом внешней политики Третьего рейха. При этом подчеркивалось, что в Польше должны быть разделены сферы интересов русского и украинского православия. «Было бы идеальным, если бы в Польше могла возникнуть автокефальная Украинская Церковь», — говорилось в документе, датированном январем 1940 года.
28 08 2009 Алекс Дундич
Письмена гетманов Многогрешного и Самойловича 1670 г. и 1672 г. свидетельствуют о праве Успенской церкви собирать подати за продажу зерна на территории Киева. В письменных источниках XVI в. Пирогоща известна под названием Успенская церковь. Церковь упоминается в «Слове о полку Игореве» в связи с возвращением в Киев из половецкого плена князя Игоря Святославовича.
28 08 2009 Тарас Борозенец, Алексей Дмитров
Так, в коптском календаре VII в. 16 января, т. е. вскоре после отдания Богоявления, празднуется «рождение Госпожи Марии», а в календаре IX в. в то же число — «смерть и воскресение Богородицы» (в памятниках коптской и абиссинской Церквей XIV–XV вв., сохранявших вследствие своей изолированности древнюю литургическую практику, 16 января положено воспоминание Успения, а 16 августа — Вознесения Богоматери на небо).
27 08 2009
Ми прагнемо здобуття повноти церковності, прагнемо, щоб об’єднана Церква була виявленням християнської свободи та універсалізму. Тому ми не можемо взяти за основу об’єднання запропоновані нам ідеї відновлення російської православної цивілізації або інші секулярні цінності. Ваше Всесвятосте! Сьогодні ми звертаємося до Вас із проханням не лише молитися за улікування розколу в Україні, але й надати нам ліки, що зможуть зцілити рани на тілі Української Церкви.
26 08 2009 Василь Стодоля, інтерв'ю
Але Кіріл не був би Кірілом, коли б він не вніс до цього путінського плану своєї корективи. Його креативною ідеєю стало перетворення Києва на другий після Москви патріарший центр РПЦ. Проекти Кіріла дуже легко визначити. У нього своєрідний спосіб мислення – свої думки-маркери. Одна з головних таких думок – це думка про себе. Що б не робив Кіріл, який би проект не започатковував – це обов’язково персональні проекти. Створення у Києві другої патріяршої резиденції – це саме такий персональний проект...
24 08 2009 Олег Покальчук, спеціально для "Релігія в Україні"
До дня Незалежності України.
Ілюзія відносної «недавності» подій Київської Русі і, головне, історичної тяглості, низка документальних свідчень (байдуже, що написаних на триста років пізніше) дала психологічні підстави для такої своєрідної генеалогії
20 08 2009 Владимир Мельник
Болезненным вопрос перекрещивания является также и для наших братьев, с которыми мы разделены, которым непонятна та откровенная вражда, встречаемая ими с нашей стороны; нет, увы, не христианская любовь, не боль разлуки, а именно искренняя и живая вражда. Оправдания в стиле «а они тоже!» заводят любой диалог, любую беседу в тупик...
18 08 2009 Сергей Бортник
Мольтман пишет: «Кризис Церкви в современном обществе – это не только кризис ее приспособленности или ее вытеснения в гетто, но и кризис ее собственного существования как Церкви распятого Христа. Каждая действительно существенная критика со стороны является лишь указанием на ее внутренний христологический кризис. Церковный вопрос, каким бы неприятным для консервативно и прогрессивно настроенных он ни казался, является лишь небольшим примером ее внутреннего кризиса".
18 08 2009 Василь Стодоля, інтерв'ю
Коли Київський патріярхат буде канонічно визнано Константинополем та іншими помісними церквами, Москва лишиться «голим королем», тобто Євразією, країною, яка походить не від Києва та київських князів, а від Золотої Орди та татарських ханів… Але це – правдива історія Росії. Можна впродовж тисячоліть вважати себе нащадком Візантії або Київської Русі. Але така саморефлексія не змінить національний генокод або менталітет нації.
17 08 2009 Игорь Лосев
Для российской власти искусственное насаждение ксенофобии всегда было главным способом консолидации весьма разношерстной российской нации, которая, кстати, подобную приманку охотно заглатывала. И сейчас заборно-эпистолярный шедевр Медведева среди большинства россиян вызовет восторг... Российская политика по отношению к Украине основывается на устоявшемся и уже поросшем мхом “украинском” мифе русского сознания.
17 08 2009 Алла Дмитрук
Жильцы дома, ставшего «яблоком раздора» между монахами и мирянами, надеются на то, что суд вынесет справедливое решение. Они уже обратились к Президенту Украины В.Ющенко с требованием защитить их право на жилье, гарантированное Основным Законом. Кроме того, они обратились с просьбой на имя Премьер-министра Украины Ю.Тимошенко о создании соответствующей правительственной комиссии.
15 08 2009 Георгий Будкевич
Любое учение о необходимости отдельной церковной или духовной замкнутости в рамках одного или нескольких народов осуждено и не может быть оправдываемо. Единство национальное или единство цивилизационное не только не имеет отношения к заповеданному Господом единству церковному и общечеловеческому. Замыкание в единстве национальном или цивилизационном – греховно, и является прямым нарушением заповеди Господа о единстве.
14 08 2009 Василь Стодоля, інтерв'ю
Кірілу очевидно імпонує радикальна ісламська політична модель, коли духовний лідер користується необмеженою владою. Бути таким лідером набагато вигідніше, ніж президентом або прем’єром. Адже ані президент, ані прем’єр-міністр не обираються пожиттєво. А посада патріярха забезпечує носію цього сану повноту владу до смерті. Крім того, ми маємо розуміти, що «геополітичний проект» Кіріла – це не «православна Росія», а відродження так званої «слов’янської цивілізації».
13 08 2009 Олег Покальчук, спеціально для "Релігія в Україні"
Мімікою і стилем мови він намагається копіювати справжнього президента Росії – Владіміра Путіна, і тому подеколи справді схожий на таємного агента. Але ще більше Медведєв схожий на актора Уіла Сміта, який грає таємного агента. Пронизливість погляду, легка втома від відповідальності за долю Всесвіту, героїчне визнання неминучих драматичних явищ – все витримано в найкращих традиціях маскування “людей у чорному”
11 08 2009 Ігор Лосєв, спеціально для "РвУ"
Як дивувався англійський мандрівник Джайлс Флетчер, коли на прийнятті у московського царя спостерігав, як російська еліта рачки повзла до царського трону (суто монгольський звичай), коли в Європі короля вітали зняттям капелюха і легким схилянням голови. Адже європейський монарх був не володарем Всесвіту і живим богом, а тільки першим серед рівних у колі аристократії. Навіть у такій не найбільш демократичній країні того часу, як Іспанія, король мав розпочинати засідання кортесів (іспанського парламенту), стаючи навколішки і виголошуючи ритуальну фразу: “Ми, що дорівнюємося вам”.
10 08 2009 Георгий Будкевич
Патриарх подчеркивает, что православие не представляет собой какую-то особую цивилизацию, отличную от «Европы» или от «Запада». Православие не является и особой восточно-христианской цивилизацией в рамках единой Европы. Поэтому всякая критика православными правомерна, если она не строится на противопоставлении Западу и Европе некой реально не существующей сегодня восточно-христианской цивилизации.
8 08 2009 Виталий Портников, специально для "Религия в Украине"
И как человек совершенно иного масштаба, не может не задаваться вопросом о собственном предназначении и предназначении церкви в новых обстоятельствах. Патриарх Кирилл – это новый Никон, но Никон не на фоне монарха, а Никон на фоне пустоты.
(на фото - куколь Патриарха Никона)
7 08 2009
Патріарх Кирил багато говорив про єдність. Але церковна єдність розуміється Патріархом Кирилом виключно у адміністративному аспекті: як юрисдикційна єдність Московського Патріархату. Більш того, сама по собі канонічна єдність Української Церкви з Московським Патріархатом для Патріарха Кирила є недостатньою.
7 08 2009 Андрій Єрмолаєв, спеціально для "Релігія в Україні"
Нині варто розглядати системні зміни, запропоновані патріархом Кирилом, як окремий проект. Тому цей візит – не лише виклик для інших конфесій, але й головний біль для самої РПЦ. Оскільки шоу скінчилося, а потреба працювати потужно й наполегливо загострилася, як ніколи раніше.
5 08 2009 Юрій Решетніков, голова Держкомнацірелігій
Досягнути такої єдності адміністративним шляхом навряд чи вдасться. Це тільки Сталіну вдалося після війни об’єднати православних з греко-католиками, а баптистів з п’ятидесятниками. Вочевидь, що реалії зараз дещо інші, і навряд чи, проголошуючи відданість демократичним цінностям, варто в церковному житті виявляти себе прибічником сталінських адміністративних методів. Так само очевидно, що і проголошення в наших наявних реаліях будь-якої із складових українського Православ’я «Єдиною Помісною Церквою» не зробить відповідну церкву дійсно єдиною.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: