17 06 2009 Юрий Вестель
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
17 06 2009 Юрий Вестель
16 06 2009 Геннадій Христокін
15 06 2009
15 06 2009 Віта Титаренко
12 06 2009 by Sandro Magister
11 06 2009 Юрій Чорноморець, Геннадій Христокін
Згоду Олексія Нестерука із гіпотезою Стівена Хокінга про існування ідеального всесвіту до Великого Вибуху не треба вважати нормативною для православної теології. Адже згідно із святими отцями задум Бога про матеріальний світ не є особливим ідеальним світом, а існує лише як задум у Божественному розумові. Ця згода Олексія Нестерука є умовною: якщо наука визнає існування ідеального світу, то це не змусить християн відмовитися від вчення про творіння світу Богом.
10 06 2009 Протоиерей Богдан Огульчанский
Украинская Церковь, сохраняющая единство с Московским патриархатом, как бы по определению должна послушно следовать российским интересам. Однако разве в этом назначение Церкви? Спаситель создал ее не с той целью, чтобы одно государство, нация, тип политического устройства или национальной культуры получили в ней безусловное преимущество. Церковь призвана соединить и преобразить во Христе разные идентичности.
9 06 2009 Віта Титаренко
Для старозавітної людини свято П'ятидесятниці означало прийняття Синайського законодавства за пророка Мойсея. Євреї обіцяли Богу слухняність, а Бог їм – Своє благовоління. Для новозавітної людини П’ятидесятниця – це передусім свято Трійці, ознаменоване зішестям Святого Духа на апостолів. Зішестям Святого Духа утверджується у світі християнська віра і розпочинається існування Церкви. Отже, свято П’ятидесятниці символізує світоглядний злам, коли невблаганна старозавітна теократія, яка почалася від Синаю, змінилася новозавітною.
9 06 2009 Архиепископ Афинский Иероним
Кому-то кажется, что Объединенная Европа – это некая политическая и экономическая зона, где христианство запрещено. Но великие умы новейшего времени, как, например, поэт Томас Элиот, писатель Поль Валери, греческий философ Панайотис Канелопулос считали, что три кита современной Европы – это христианская вера, древнегреческая литература и римское, или, точнее, византийско-римское право.
6 06 2009 Віктор Єленський
Церква відокремлюватиметься від світу не тому, що гидує ним, а для того, щоби його вдосконалювати. А заради цього вона сама прагне повсякчасно вдосконалюватися і оновлюватися. Попри те, що ми всі часом бачимо і чим справедливо обурюємося, Церква дедалі меншою мірою представлятиме себе світові в застиглих формах, вона розстанеться з примусом заради вільного вибору і перейде від теології страху до теології любові. Церква не хоче, щоб людські конфлікти ставали війною “синів світла з дітьми темряви” і тим самим проголошує свою головну політичну мету: за будь-яких умов залишатися Церквою.
4 06 2009 Гай Бехор
Несчастные христиане не сумели создать свое государство, и поэтому у них нет шанса выжить в мусульманских странах, или в таком "мультиконфессиональном" государстве, как Ливан. В прошлом их защитником был арабский национализм, и они были самыми рьяными поборниками панарабизма. Но сегодня, когда главный фактор жизни на Ближнем Востоке - религиозный или политико-религиозный, жизнь христиан существенно усложнилась.
2 06 2009 Foreign Affairs Journal
Государство, используя в процессе формирования турецкой нации мусульманскую религию, одновременно пыталось сформулировать новую, враждебную исламу идеологию. Власть тогда отказалась признать основой национальной идентичности этническую принадлежность, выбрав в качестве стандарта религиозно-территориальный принцип. В тексте Лозаннского соглашения 1923 года подчеркивалось, что турок и курдов объединяет одна религия — ислам. Там же немусульмане были названы «меньшинствами».
2 06 2009 РЕДАКЦИОННАЯ СТАТЬЯ
Для того чтобы создать миф, культивировать его, поддерживать его постулаты, необходим определенный набор инструментов. В условиях нынешнего постинформационного общества одним из ключевых инструментов выступают электронные СМИ. Существует множество веб-ресурсов по религиозной и церковной проблематике с доменным именем ru. Однако наиболее часто тема Украины, внутрицерковной украинской жизни возникает на портале «Интерфакс-Религия».
1 06 2009 Станислав Минин
Народный католицизм в современной Африке – это причудливое сочетание христианских догматов с верой в ведовство и порчу. Католик может каждое воскресенье бывать в церкви, но, случись с ним или его семьей какая-либо хворь, спешит к колдуну, который находит источник порчи. Те, кому доводилось читать этнографические работы Эдварда Эванса-Причарда, хорошо представляют себе алгоритм подобных верований и практик.
30 05 2009 Владимир Бурега
Договор 1929 года отвечал интересам обеих сторон. Ватикан получал государственный суверенитет и далеко идущее признание прав Католической Церкви в Италии, а режим Муссолини, решив «римский вопрос», приобрел моральный авторитет в глазах католиков всего мира. О Муссолини Пий XI отозвался как о человеке, «посланном Провидением» и сделавшем больше, чем его либеральные предшественники, а Конкордат он назвал одним из лучших из всех существующих.
29 05 2009
Костянтин Тищенко: "Європа, зокрема й Україна, у ранні середньовічні часи стала ареною боротьби між носіями трьох великих релігій – християнства, мусульманства і... зороастризму".
27 05 2009 Кшиштоф Занусси
"Без христианства развитие культуры для нас, для нашей части мира невозможно. Мы ничего лучшего не придумаем. Не только культура нужна христианам, но и христиане нужны культуре».
Прославленный режиссер пояснил, в чем заключается его деятельность в Папском совете по культуре, одним из советников которого он является более 10 лет: "Мы пробуем собирать информацию и составлять мнение о том, какие взаимоотношения у современной культуры разных стран и континентов с христианством и его ценностями».
25 05 2009 Геннадій Христокін
Чи є неопатристика розвинутою і впливовою течією в сучасній теології? Якщо порівняти з неотомізмом, то півстолітній історичний розвиток неопатристики породив не таку вже й велику кількість творів. Православна теологія взагалі є більш скромною, ніж католицька і протестантська, оскільки керівництво православних церков не приділяє належної уваги справі розвитку теології. Справді, неопатристика є результатом зусиль окремих богословів-ентузіастів. Це відрізняє її від неотомізму, що був і є результатом зусиль не лише філософів і теологів, але і церковної влади римської церкви.
25 05 2009 Протоієрей Богдан Огульчанський
Церква звеличує християнський подвиг не лише аскетів і самітників, але і людей, говорячи сучасною мовою, з "активною громадянською позицією" — церковних ієрархів, які сміливо опиралися владі, що творила насильство (наприклад, Амвросій Медіоланський, Йоан Златоуст, священномученик митрополит Филип Московський, наш земляк, який відважно протистояв свавіллю цариці Катерини II, митрополит Арсеній Мацієвич та інші), благовірних князів, які були мудрими, зваженими і водночас по-християнськи стриманими і справедливими політиками (Ярослав Мудрий, Всеволод Псковський, Федір Острозький та ін.).
18 05 2009
Константин Грищенко: "Понятно, что фигура Ивана Мазепы в силу веков царской, а затем и советской пропаганды, неоднозначно воспринимается в России. Но так же неоднородны в украинском обществе оценки таких исторических деятелей как Петр І и Екатерина II, которые уничтожили казацкие свободы, ликвидировали автономию украинских земель, закрепостили миллионы украинцев. Однако, - добавил Чрезвычайный и Полномочный посол Украины В РФ, - принципиальная разница заключается в том, что в Украине спокойно относятся к чествованию этих фигур российским государством и обществом и не пытаются навязать свое видение и свою оценку".
14 05 2009 Борис Фаликов
Юдофобские инвективы Златоуста — следствие межрелигиозных распрей в Антиохии IV столетия, где знаменитый проповедник отстаивал чистоту вероучения. Антииудаистские места в литургии также связаны со временем ее создания, когда важно было подчеркнуть разрыв христианства с иудаизмом.
6 05 2009 Валентин Петрик
В Україні неохристиянський рух представлено переважно діяльністю харизматичних церков.
Для їх віровчення є характерним акцентування харизми — особистої благодаті, котрою Бог наділяє обраних. Харизма полягає в дарах одкровення (мудрість, знання), дарах сили (чудотворення, зцілення) та дарах мови (пророцтва, іномовлення та його тлумачення). Носієм харизми є проповідник, оскільки він демонструє (або декларує) володіння дарами аж до здатності зцілення включно.
24 04 2009 Віктор Єленський
Не всі кардинали, які чотири роки тому з'їхалися на конклав, щоб обрати наступника Івана Павла ІІ, були однаковою мірою занепокоєні втратою католицизмом європейської ексклюзивності й занепадом католицької Європи. Однак занепокоєних виявилося достатньо, щоби новим понтифіком став Йосиф Ратцингер. Тільки-но з димаря над Сікстинською капелою повалив білий дим, останній засвідчив, що зрозумів вибір занепокоєних і обрав ім'я Бенедикта - на честь Бенедикта Нурсійського, покровителя Європи. Тим подразником, яким для папи Івана Павла ІІ був комунізм, для Ратцингера є занепад католицької Європи і радикальний іслам.
23 04 2009 Александр Кугай
История человечества отражает не только хронологию кровавого насилия, но и эволюцию отношения культуры к этому явлению. В древних культурах в качестве доминирующего во взаимоотношениях между людьми служил принцип реванша (неадекватного возмездия). В дальнейшем (вплоть до наших дней) в европейской традиции пространство нравственных и правовых отношений конституируется вокруг ветхозаветного принципа, ограничивающего возмездие: «Око за око, зуб за зуб» и не более. Радикальный поворот в отношении к насилию знаменует новозаветный принцип всеобщей любви.
22 04 2009 Віта Титаренко
Для харизматів загалом і для „Посольства Божого” зокрема характерна масштабність планів. Наприклад, завдання тільки „Посольства Божого” – це 5 млн спасенних, 10 млн тих, хто покаявся в Україні, 50 тис. рукопокладень пасторів і 500 млн тих, що пізнали Христа у світі.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: