У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
17 07 2009 Кость Бондаренко & Мирослав Маринович
Візит патріарха Кирила є комбінованим, і відділяти першосвятительську функцію від дипломатичної функції у даній ситуації не можливо. Кирилл приїздить в Україну як верховний ієрарх церкви, яка має найбільшу кількість приходів в Україні. Окрім того, він відчуває певну вдячність до українських ієрархів, які - не в останню чергу – забезпечили йому обрання на патріарший престол.
17 07 2009 Владимир Бурега
Строго говоря, 1054 год нельзя считать моментом начала раскола ни с канонической, ни с конкретно исторической точки зрения. Дело в том, что прекращение молитвенного общения между Римом и Константинополем произошло еще до 1054 года. Если же внимательно посмотреть на развитие событий после 1054 года, то станет очевидно, что омрачение отношений между Римом и Константинополем вовсе не означало полного разрыва между Западной и Восточной Церквами.
16 07 2009 Митрополит Черкаський і Канівський Софроній
Автокефалія не мусить залежати від зовнішніх факторів і обставин, переконання в її доконечності має сформуватися в головах моїх, так би мовити, колег – архієреїв. Так, автокефалія Української Православної Церкви залежить не від Москви, а від єдності єпископату УПЦ. Поки що такої єдності немає.
15 07 2009
Украинская Православная Церковь ведет диалог с нашими отпавшими братьями, ищет пути преодоления разделений. Но всем необходимо понимать, что расколы излечиваются не политическими, а церковными методами, а именно – на основе священных канонов Церкви.
15 07 2009 Юрий Вестель
Другой миф о Православии рисует его в виде некой интересной архаической традиции, представляющей собой не более чем этнографическую и музейную ценность, элемент экзотической и непременно загадочной (чаще всего, славянской) ментальности. Другой предрассудок сводит Православие к многочасовому богослужению, оформленному с особой эстетической изысканностью (красочные иконы, умилительные песнопения)
14 07 2009 Митрополит Симферопольский и Крымский Лазарь
В.: Крымские эксперты уже высказывали мнение, что в случае включения Севастополя в состав АРК столица полуострова будет перенесена именно в «город русской славы». Как Вы считаете, повлечет ли такое решение административные изменения в Крымской епархии?
О.: Пока что рано загадывать. Предлагаю вернуться к этому вопросу тогда, когда перспективы такого развития событий станут более четкими.
10 07 2009 Георгий Белореченский
Эта тактика – не ждать неприятностей, а предупредить их, навязав собственную игру – была впервые эффективно применена митрополитом Кириллом за несколько месяцев до совещания. Визит Патриарха Варфоломея в Киев грозил стать началом развития событий по катастрофическому сценарию. Вместо этого визит оказался частью большей программы, в рамках которой удалось продемонстрировать невозможность даже малейшего прогресса в «украинском вопросе» без энергичных усилий Московского патриархата.
10 07 2009 Архімандрит Кирил (Говорун)
"Ми отримуємо запоруку подолання розколів, оскільки, маючи слабку УПЦ, без її впливової позиції в суспільстві, ми не можемо сподіватися на ефективне вирішення внутрішніх проблем українського православ’я. Адже ці речі безпосередньо скорельовані. Тому ми ставимо в одну лінійку візит Патріарха Кирила до Константинополя, що вже відбувся, та його прийдешній візит до Києва".
9 07 2009 Виктор Троекуров
7 07 2009
"Православний світ не може не бачити Україну. Україна – мільйони православних. Поділ в Україні – виклик для патріархів. Ми побачимо, що вони вміли зробити для Української православної Церкви. І один, і другий мають своє бачення щодо України. Побачимо, що вони зуміють позитивного зробити для України. Це іспит того, наскільки вони є отцями церкви, бо патріарх – то є отець. То є для них виклик".
7 07 2009 Юрій Чорноморець
Єпіфанович доходить висновків, що були, з деякими важливими уточненнями, підтвердженні в XX ст. працею зарубіжних вчених. Водночас значним недоліком є оцінка в якості джерел вчення Максима лише християнської теології. Філософія впливала на Максима, на думку Єпіфановича, лише опосередковано: через систему навчання впливала антична філософія взагалі, через “Ареопагітики” — неоплатонізм Прокла, через христологію V–VI століть — аристотелізм. Після розгляду всієї системи Єпіфанович ще раз робить заяву, що філософія не була самостійним джерелом системи Максима.
3 07 2009 Владимир Легойда
Ведь жизнь по Евангелию — самая главная и самая сложная задача любого христианина во все времена — предполагает постоянное стремление к богообщению и богопознанию. А это означает жизнь в присутствии Бога, умение ощутить Его близость, быть готовым к ней и быть достойным ее.
2 07 2009 Віктор Єленський
Головний результат двадцятирічного розвитку харизматизму в Україні – це присутність харизматів практично в усіх сферах суспільно-політичного, соціально-економічного й культурного життя – у владі, в бізнесі, у місцях позбавлення волі, у системі освіти. Упродовж цього часу ними створено значний соціальний капітал – мережу церков, місій, навчальних закладів, підприємств, громадських установ, каритативних, реабілітаційних закладів та вкорінено вогнища впливу в лікувальних й освітніх інституціях.
2 07 2009 Юрій Чорноморець, Тетяна Левченко
Благодатна відкритість Бога як об’єкту пізнання та благодатна співдія акту пізнання – це дві умови можливості акту пізнання в християнській метафізиці Максима та Томи. Очевидно, що простір для свободи думки, «рішень» розуму, так само як і простір для свободи волі, «вибору», в цих системах об’єктивного ідеалізму є досить вузьким, але він все-таки є.
26 06 2009 Архімандрит Кирил (Говорун)
На думку предстоятеля ПЦА, Америка – це не та країна, де слід застосовувати рекомендації Всеправославної наради в Шамбезі. Митрополит Іона висловив також сміливу пропозицію щодо утворення в більш чи менш віддаленій перспективі “Американського патріархату”.
26 06 2009
Напередодні 300-ї річниці Полтавської битви ми вирішили зібрати думки істориків, політиків, дослідників і політологів відносно того, якою їм вбачається ця подія крізь призму століть і бурхливих дискусій про її передумови, значення та наслідки.
Богдан Червак: "полтавська катастрофа" стала можливою через велику кількість слабодухів, а то й зрадників, що складали оточення гетьмана Івана Мазепи" Андрей Окара: "над имиджем Ивана Мазепы, Петра I и интерпретацией Полтавской битвы вот уже 300 лет работают две команды "черных" пиарщиков" Юрий Шаповал: "эта битва символизирует попытку, как сейчас модно выражаться, европейской ориентации Украины". Віктор Іщенко: "не потрібно вплітати події 300-річної давнини в політичну канву сьогодення".
25 06 2009 Геннадій Христокін
Теорія теогносії Манузакіса має два витоки: теологію Григорія Ниського (див. ілюстр.) і сучасну французьку філософію. Містичний емпіризм у Манузакіса переростає в містичний сенсуалізм. При цьому Манузакіс підкреслює, що містичний досвід, на його думку, – це духовний досвід особистості взагалі. Межі, що раціональність встановлює в житті особистості містичному, є надуманими. Все життя особистості є містичним. Своєю чергою, містичний сенсуалізм Манузакіса переростає у феноменологію чуттєвого досвіду переживання з’яви Бога.
23 06 2009 Ігор Лосєв, спеціально для "РвУ"
21 06 2009 Иона, архиепископ Вашингтонский и Нью-Йоркский, митрополит всея Америки и Канады
Доклад на конференции "Собор и Томос: ориентиры ХХ века на путях Церкви в ХХІ столетии"
Православная церковь в Америке (ПЦА) является не церковью «диаспоры», но поместной автохтонной территориальной церковью. Это не этническая церковь; и это не русская церковь в Америке, это плод 175-летнего развития и результат деятельности русской миссии в Америке. ПЦА полностью поддерживает первенство Константинопольского патриархата. Однако, мы не согласны с каноническими интерпретациями, которые компрометируют нашу каноническую традицию.
20 06 2009 Архимандрит Кирилл (Говорун)
Доклад на конференции "Собор и Томос: ориентиры ХХ века на путях Церкви в ХХІ столетии"
Автокефалия может сработать в Украине. Базовым условием для этого является ее «демифологизация». Для этого ее следует освободить от отягощающих небогословских коннотаций. Афтокефалия должна рассматриваться лишь как способ решения украинской церковной проблемы, а не как воплощение мирового зла, которое отрывает украинцев от вселенской церкви и отрезает путь к спасению.
19 06 2009 Алла Дмитрук
19 06 2009 by Sandro Magister
18 06 2009 Александр Филоненко
18 06 2009 Юрий Черноморец
17 06 2009 Геннадій Христокін
Теорія теогносії Іоанна Зізіуласа сформована під визначальним впливом філософії Е. Левінаса, його вчення про необхідність для екзистенції прийняти Іншого. Деякі положення Іоанна Зізіуласа аналогічні до вчення пізнього Мартіна Гайдеггера про мислення як смиренне «чекання» з’яви Буття. Така концепція Іоанна Зізіуласа повертається до положень містичної теології патристики про смирення і любов до всіх інших як необхідну умову богопізнання.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: