Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Публікації
Визит Патриарха: ожидания Украины и украинцев

10 07 2009   Георгий Белореченский Публікації, Аналітика

Визит Патриарха: ожидания Украины и украинцев

Эта тактика – не ждать неприятностей, а предупредить их, навязав собственную игру – была впервые эффективно применена митрополитом Кириллом за несколько месяцев до совещания. Визит Патриарха Варфоломея в Киев грозил стать началом развития событий по катастрофическому сценарию. Вместо этого визит оказался частью большей программы, в рамках которой удалось продемонстрировать невозможность даже малейшего прогресса в «украинском вопросе» без энергичных усилий Московского патриархата.

Візит Патріарха Кирила сприятиме зміцненню позицій УПЦ

10 07 2009   Архімандрит Кирил (Говорун) Публікації, Аналітика

Візит Патріарха Кирила сприятиме зміцненню позицій УПЦ

"Ми  отримуємо запоруку подолання розколів, оскільки, маючи слабку УПЦ, без її впливової позиції в суспільстві, ми не можемо сподіватися на ефективне вирішення внутрішніх проблем українського православ’я. Адже ці речі безпосередньо скорельовані. Тому  ми ставимо в одну лінійку візит Патріарха Кирила до Константинополя, що вже відбувся, та його прийдешній візит до Києва".

Патриарший визит сквозь призму греческих СМИ

9 07 2009   Виктор Троекуров Публікації, Аналітика

Патриарший визит сквозь призму греческих СМИ

В этом, без сомнения, важном визите ни разу не прозвучало заявление об уважении религиозной свободы Вселенской Патриархии и прав православных христиан в Турции, что было отмечено греческими СМИ. «А ведь еще недавно, – лейтмотивом звучит упрек единоверных братьев, – Русская Церковь сама испытывала гонения и нарушение права свободы вероисповедания». Возможно, Кирилл промолчал, чтобы не «подставлять» свою страну перед «дружественной Турцией».

Кардинал Любомир (Гузар) про зміну статусу УГКЦ, візит патріарха Кирила, економічну кризу та богословську освіту

7 07 2009 Публікації, Інтерв'ю

Кардинал Любомир (Гузар) про зміну статусу УГКЦ, візит патріарха Кирила, економічну кризу та богословську освіту

 

"Православний світ не може не бачити Україну. Україна – мільйони православних. Поділ в Україні – виклик для патріархів. Ми побачимо, що вони вміли зробити для Української православної Церкви. І один, і другий мають своє бачення щодо України. Побачимо, що вони зуміють позитивного зробити для України. Це іспит того, наскільки вони є отцями церкви, бо патріарх – то є отець. То є для них виклик".

С.Єпіфанович як дослідник спадщини Максима Сповідника

7 07 2009   Юрій Чорноморець Публікації, Історія

С.Єпіфанович як дослідник спадщини Максима Сповідника

Єпіфанович доходить висновків, що були, з деякими важливими уточненнями, підтвердженні в XX ст. працею зарубіжних вчених. Водночас значним недоліком є оцінка в якості джерел вчення Максима лише християнської теології. Філософія впливала на Максима, на думку Єпіфановича, лише опосередковано: через систему навчання впливала антична філософія взагалі, через “Ареопагітики” — неоплатонізм Прокла, через христологію V–VI століть — аристотелізм. Після розгляду всієї системи Єпіфанович ще раз робить заяву, що філософія не була самостійним джерелом системи Максима.

О доверии в отношениях человека с Богом

3 07 2009   Владимир Легойда Публікації, Аналітика

О доверии в отношениях человека с Богом


Ведь жизнь по Евангелию — самая главная и самая сложная задача любого христианина во все времена — предполагает постоянное стремление к богообщению и богопознанию. А это означает жизнь в присутствии Бога, умение ощутить Его близость, быть готовым к ней и быть достойным ее
.

Глобальний харизматизм в Україні: перші двадцять років

2 07 2009   Віктор Єленський Публікації, Аналітика

Глобальний харизматизм в Україні: перші двадцять років


Головний результат двадцятирічного розвитку харизматизму в Україні – це присутність харизматів практично в усіх сферах суспільно-політичного, соціально-економічного й культурного життя – у владі, в бізнесі, у місцях позбавлення волі, у системі освіти. Упродовж цього часу ними створено значний соціальний капітал – мережу церков, місій, навчальних закладів, підприємств, громадських установ, каритативних, реабілітаційних закладів та вкорінено вогнища впливу в лікувальних й освітніх інституціях.

Віра як акт розумної волі

2 07 2009   Юрій Чорноморець, Тетяна Левченко Публікації, Богослов'я

Віра як акт розумної волі

 

Благодатна відкритість Бога як об’єкту пізнання та благодатна співдія акту пізнання – це дві умови можливості акту пізнання в християнській метафізиці Максима та Томи. Очевидно, що простір для свободи думки, «рішень» розуму, так само як і простір для свободи волі, «вибору», в цих системах об’єктивного ідеалізму є досить вузьким, але він все-таки є.

Коментар відносно конференції "Собор і Томос"

26 06 2009   Архімандрит Кирил (Говорун) Публікації, Аналітика

Коментар відносно конференції "Собор і Томос"


На думку предстоятеля ПЦА, Америка – це не та країна, де слід застосовувати рекомендації Всеправославної наради в Шамбезі. Митрополит Іона висловив також сміливу пропозицію щодо утворення в більш чи менш віддаленій перспективі “Американського патріархату”.

300-ліття Полтавської битви: відтінки та нюанси

26 06 2009 Публікації, Аналітика

300-ліття Полтавської битви: відтінки та нюанси

Напередодні 300-ї річниці Полтавської битви ми вирішили зібрати думки істориків, політиків, дослідників і політологів відносно того, якою їм вбачається ця подія крізь призму століть і бурхливих дискусій про її передумови, значення та наслідки.

Богдан Червак: "полтавська катастрофа" стала можливою через велику кількість слабодухів, а то й зрадників, що складали оточення гетьмана Івана Мазепи" Андрей Окара: "над имиджем Ивана Мазепы, Петра I и интерпретацией Полтавской битвы вот уже 300 лет работают две команды "черных" пиарщиков" Юрий Шаповал: "эта битва символизирует попытку, как сейчас модно выражаться, европейской ориентации Украины". Віктор Іщенко: "не потрібно вплітати події 300-річної давнини в політичну канву сьогодення".

Постмодерний неопатристичний емпіризм Іоанна Манузакіса

25 06 2009   Геннадій Христокін Публікації, Богослов'я

Постмодерний неопатристичний емпіризм Іоанна Манузакіса


Теорія теогносії Манузакіса має два витоки: теологію Григорія Ниського (див. ілюстр.) і сучасну французьку філософію. Містичний емпіризм у Манузакіса переростає в містичний сенсуалізм. При цьому Манузакіс підкреслює, що містичний досвід, на його думку, – це духовний досвід особистості взагалі. Межі, що раціональність встановлює в житті особистості містичному, є надуманими. Все життя особистості є містичним. Своєю чергою, містичний сенсуалізм Манузакіса переростає у феноменологію чуттєвого досвіду переживання з’яви Бога.

Українці очима росіян: що таке етнічний стереотип і як його подолати

23 06 2009   Ігор Лосєв, спеціально для "РвУ" Публікації, Аналітика

Українці очима росіян: що таке етнічний стереотип і як його подолати

У цьому сенсі найбільш проблемними для українців є відносини з росіянами. Великі періоди співжиття в межах різних державних утворень (Київська Русь, Гетьманська доба після Переяслава, Петербурзька імперія, СРСР), близькість мови, культури, релігії тощо створюють об’єктивно (не кажучи вже про суб’єктивні зусилля російських політиків) постійну загрозу асиміляції, розчинення українців як самостійного і самобутнього етносу в російському етнічному масиві.

Собор 1917 года и Томос. Предвидение святителя Тихона тогда и сейчас

21 06 2009   Иона, архиепископ Вашингтонский и Нью-Йоркский, митрополит всея Америки и Канады Публікації, Історія

Собор 1917 года и Томос. Предвидение святителя Тихона тогда и сейчас

 Доклад на конференции "Собор и Томос: ориентиры ХХ века на путях Церкви в ХХІ столетии"

Православная церковь в Америке (ПЦА)  является не церковью «диаспоры», но поместной автохтонной территориальной церковью. Это не этническая церковь; и это не русская церковь в Америке, это плод  175-летнего развития и результат деятельности русской миссии в Америке. ПЦА полностью поддерживает первенство Константинопольского патриархата. Однако, мы не согласны с каноническими интерпретациями, которые компрометируют нашу каноническую традицию.

Автокефалия: от канона к мифу

20 06 2009   Архимандрит Кирилл (Говорун) Публікації, Історія

Автокефалия: от канона к мифу

 Доклад на конференции "Собор и Томос: ориентиры ХХ века на путях Церкви в ХХІ столетии" 

Автокефалия может сработать в Украине. Базовым условием для этого является ее «демифологизация». Для этого ее следует освободить от отягощающих небогословских коннотаций. Афтокефалия должна рассматриваться лишь как способ решения украинской церковной проблемы, а не как воплощение мирового зла, которое отрывает украинцев от вселенской церкви и отрезает путь к спасению.

Взросление Ивана Мазепы как инициация мифологического героя

19 06 2009   Алла Дмитрук Публікації, Історія

Взросление Ивана Мазепы как инициация мифологического героя

В консьюмеристской культуре, которая легко воспринимает и переваривает любые слова, приправляя их прагматическими смыслами, миф превратился в манипулятивную технику, дополнительное средство успешного продвижения товара, в том числе политического образа. Поэтому фигура гетмана Ивана Мазепы, как одного из наиболее репрезентативных субъектов российско-украинской геополитической конкуренции, обросла дополнительными мифологическими толкованиями, обогатилась новыми смыслами, причем как с украинской, так и с российской стороны. Отличие, по сути, лишь в антитетичности  эпитетов и оценок.

Христиане, ислам и будущее Европы. Часть ІІ

19 06 2009   by Sandro Magister Публікації, Історія

Христиане, ислам и будущее Европы. Часть ІІ

Порожденный этим разрыв коммерческих и культурных связей между обеими берегами Средиземья, охарактеризованный позднейшими историографами как пропасть между Мохаммедом и Шарлеманем – не отменяет того факта, что оба измерения цивилизации, христианское и мусульманское, продолжали воспринимать и перерабатывать общее греко-римо-христианское наследие, которое германизировалось, славянизировалось в первом случае, и исламизировалось – во втором. Ислам, как свидетельствует история, невозможен без структуры, институтов и культурных особенностей греко-римо-христианства как общего фундамента, на котором он возник.

Сотериология и философия благодарения

18 06 2009   Александр Филоненко Публікації, Богослов'я

Сотериология и философия благодарения


Сотериология в пост-атеистической ситуации должна исходить из того, что современный человек, не знающий Живого Бога, исключен из возможности встречи с Ним, поскольку исходит из необходимости свидетельства Его существования. Не имея достоверных свидетельств и оставаясь внутри логики подозрения, он не может оставить атеистической позиции. Но если атеизм манифестирует себя ницшеанским «Бог умер», то пост-атеизм связан с богословским переосмыслением отсутствия Бога и отчуждения.

Шамбези: единая Православная Церковь жива и действенна

18 06 2009   Юрий Черноморец Публікації, Аналітика

Шамбези: единая Православная Церковь жива и действенна

Общее влияние Константинополя в диаспоре может возрасти. Однако, создание собраний может стимулировать рост влияния и других Церквей, общины которых существуют в диаспоре. Ведь каждая будет пользоваться правом вето на решения епископских собраний. Также существуют иные варианты развития событий. Например, может возрасти влияние на жизнь диаспоры всего местного епископата.

Теорія богопізнання за працею І.Зізіуласа "Буття та інакшість"

17 06 2009   Геннадій Христокін Публікації, Богослов'я

Теорія богопізнання за працею І.Зізіуласа "Буття та інакшість"


Теорія теогносії Іоанна Зізіуласа сформована під визначальним впливом філософії Е. Левінаса, його вчення про необхідність для екзистенції прийняти Іншого. Деякі положення Іоанна Зізіуласа аналогічні до вчення пізнього Мартіна Гайдеггера про мислення як смиренне «чекання» з’яви Буття. Така концепція Іоанна Зізіуласа повертається до положень містичної теології патристики про смирення і любов до всіх інших як необхідну умову богопізнання.

Христианство и культура: богословский взгляд

17 06 2009   Юрий Вестель Публікації, Богослов'я

Христианство и культура: богословский взгляд

Именно богочеловеческая двуприродность Христа и Его Церкви лежит в основе величайших культурных взлетов европейской цивилизации, равно как и падение с этой головокружительной высоты стало причиной всех беспрецедентно кошмарных катастроф и преступлений нашей эпохи. И то же надо сказать о «мрачном» Средневековье: источник этого мрака (впрочем, сильно преувеличенного французскими «просвещенцами» и «энциклопедистами») заключался не в истинном христианстве, а в извращении его духа и смысла.

«Трансформаційна герменевтика» о.Теодора Стиліянопулоса

16 06 2009   Геннадій Христокін Публікації, Богослов'я

«Трансформаційна герменевтика» о.Теодора Стиліянопулоса


Конкретним свідченням, критерієм та інтерпретатором перетворюючої істини є сам внутрішньо змінений християнин, що перебуває в спільноті». Не святий, як у теорії о. Іоанна Романідеса, не містик чи інтелектуальний інтуїтивіст, а саме віруючий, що сумлінно виконав настанови Писання. І досвід Бога є в общини не тому, що вона належить до певної юрисдикції, а лише тому, що ця церковна община виконує настанови Писання в усіх аспектах свого життя.

Коммюнике IV Всеправославного предсоборного совещания

15 06 2009 Публікації, Аналітика

Коммюнике IV Всеправославного предсоборного совещания

Совещание признало общей волей всех Святых Православных Церквей решение проблемы канонического обустройства православной диаспоры на основе экклесиологии, канонической традиции и практики Православной Церкви. Совещание приняло решение о создании новых епископских собраний для урегулирования положения диаспоры, то есть верующих, проживающих вне традиционных границ Поместных Православных Церквей.

П

15 06 2009   Віта Титаренко Публікації, Аналітика

П'ятдесятництво в Україні

На 1 січня 2009 року серед загальної кількості релігійних організацій (344 650) представники протестантських напрямів складають 24%, зокрема християн віри євангельської (п’ятидесятників) нараховується близько 2 500 громад, що становить близько 7,7%  від загальної кількості релігійних організацій. Характеризуючи релігійну мапу України, низка вчених-релігієзнавців відзначають помітну її протестантизацію. При збереженні християноцентричності України її православна складова все ж втрачає свої домінантні позиції.

Христиане, ислам и будущее Европы

12 06 2009   by Sandro Magister Публікації, Історія

Христиане, ислам и будущее Европы

Однако эта оппозиция представлена сегодня повсеместно (и Европа не исключение) - везде, где совершается стремительный переход от религии к публичной сфере. «Религия» означает: католическая Церковь, возрожденная благодаря политической харизме папы Кароля Войтылы и теологическому профессионализму папы Бенедикта XVI; протестантские церкви американских евангелических течений; православная Церковь, с ее византийской моделью взаимозависимости трона и алтаря.

Богослів

11 06 2009   Юрій Чорноморець, Геннадій Христокін Публікації, Богослов'я

Богослів'я, наука та православне передання від О.Нестерука

Згоду Олексія Нестерука із гіпотезою Стівена Хокінга про існування ідеального всесвіту до Великого Вибуху не треба вважати нормативною для православної теології. Адже згідно із святими отцями задум Бога про матеріальний світ не є особливим ідеальним світом, а існує лише як задум у Божественному розумові. Ця згода Олексія Нестерука є умовною: якщо наука визнає існування ідеального світу, то це не змусить християн відмовитися від вчення про творіння світу Богом.

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...