У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
5 01 2010 Андрій Окара, політолог, директор Центру східноєвропейських досліджень, інтерв'ю
Актуальною є soft power, себто українська православна «м’яка сила». Навколо концепції нової християнської України мають згуртуватися всі — інтелектуали, клерикали, пересічні громадяни. Усі, кому небайдужі доля українського православ’я та України як духовної та екзистенційної реальності
4 01 2010 перевод диак. Андрея Глущенко
В истории Церкви соборность проявилась через различные способы и структуры, ставшие очень ценными для жизни Церкви; в то же время мы верим: эти структуры смогли воплотиться и принести плод только внутри этой соборности вселенской Церкви, собранной вокруг первого из епископов.
31 12 2009 Андрей Ермолаев, президент Центра социальных исследований "София"
Доктрина Русского мира имеет множество директивных положений, которым надо следовать, которые надо реализовывать. И, как всякие доктрины, она хромает в плане постулата и возможности его реализации. Прежде всего, в том, что православие заявлено как платформа Русского мира.
30 12 2009 Ярослав Швидченко
У Києві кількома виданнями виходили “Служебник”, “Псалтир”, “Номоканон”, “Тріодь”, “Акафіст” тощо. Діячі київського гуртка переклали та відредагували “Бесіди Іоана Златоуста на 14 послань св. ап. Павла” (1623 р.) та “Бесіди Іоана Златоуста на дії св. апостолів” (1624 р.). У 1625 р. в Лаврській друкарні було видано ще й “Тлумачення Андрія Кесарійського Апокаліпсису Іоана Богослова”.
29 12 2009 Вселенские патриархи
Люди всех веков, от мифического Икара до современной эпохи коммуникаций, когда человеческие сообщения поднимаются до небесной сферы и оттуда возвращаются на землю, всегда подымали свои взоры ввысь в поисках ответа на мучительные вопросы бытия. ... Небо, столько раз упоминающееся в Священном писании, - это место, где воля Божия – несомненный факт
29 12 2009 Митрополит Мефодій (Кудряков), предстоятель УАПЦ
УПЦ користується великим обсягом прав. Але головна проблема цієї Церкви в тому, що її права закріплено в різних канонічних документах РПЦ. Тобто ці права нічим не гарантовано, крім внутрішньої документації Московського Патріархату. Сьогодні ці права є. А завтра їх може вже не бути. Невипадково в УПЦ є як прихильники автокефалії, так і...
28 12 2009 Владимир Мельник
Можно вспомнить собор УАПЦ 1921 г., который именуется не иначе как псевдо-собор лишь потому, что там не было ни одного архиерея. А вот собор УГКЦ 1946 г., на котором было объявлено о ликвидации униатства, где тоже не было ни одного униатского архиерея, а председательствовал священник Гавриил Костельник, рассматривается как истинный со всеми правами поместного...
26 12 2009 предисловие архим. Кирилла (Говоруна), перевод диак. Андрея Глущенко
25 12 2009 Кость Бондаренко, директор інституту ім. Горшеніна
Декларації претендентів на найвищу посаду в державі про їхню конфесійну приналежність не мають значення для зростання їх рейтингу та популярності серед електорату. Їм це не допоможе, а от Церквам може зашкодити. Тому найкраще для Церкви – зайняти позицію «над двобоєм», бути рівновіддаленою...
25 12 2009 свящ. Андрей Дудченко
Во времена Иоанна Златоуста и еще на протяжении тысячи лет Церковь была открыта нововведениям, имевшим под собой богословское или пастырское обоснование. Однако не все в истории литургии было безупречным.
25 12 2009 Юлия Богомолова
Пока состязание со мною велось посредством доказательств, я выставлял против одних доказательств другие и своим искусством спорить отражал все, что мне представляли. Но когда, вместо доказательства от разума, из уст этого старца начала исходить какая-то особая сила, доказательства стали бессильны против нее...
24 12 2009 Александр (Олесь) Мелехов
Когда потерпела крах последняя православная империя, мнившая себя “третьим Римом”, византийско-имперская модель всеправославной консолидации исторически изжила себя. Своеобразная попытка ее реанимации уже в новых исторических условиях — это сталинский проект создания “православного Ватикана”.
23 12 2009 Михаил Черенков, д-р фил. наук
22 12 2009 Віктор Єленський
Керівники всіх гілок влади, лідер опозиції не минають жодного випадку, щоби не продемонструвати свою побожність: телекартинки, де вони відвідують святі міста різних релігій (чим більше, тим краще), благословляються ієрархами, зустрічають чи проводжають їх, розподіляють Благодатний вогонь тощо, стали обов’язковою частиною політичного дискурсу
21 12 2009 Архиепископ Антоний (Паканич), ректор КДАиС, интервью
Правильная трактовка этой дилеммы предполагает правильное понимание и предназначения отдельного человека, как и народа в целом. Потому что ложно понятое избранничество постепенно перерастает в гордыню. А это уж точно путь не в рай.
21 12 2009
Не принимайте участия в политической агитации от имени Церквей и религиозных организаций, ведь место молитвы и собрания верующих должны быть открытыми для сторонников различных политических сил, а политические убеждения не должны становиться поводом для разделения среди верующих.
19 12 2009 Денис Брилев
Хиджра представляла собой именно переселение, а не бегство. Это был своеобразный «исход», подобный тому, который осуществил пророк Моисей вместе со своим народом. Однако в отличие от евреев, которым понадобилось 40 лет, чтобы изжить в себе «вирус» рабства, арабы никогда не были рабами...
19 12 2009 Алиса Донченко
Его сын Даниил принял постриг в Кирилловском монастыре под именем Димитрия. Впоследствии он был игуменом Кирилловского монастыря и митрополитом Ростовским (канонизирован Церквовью). Его мать Мария и три сестры – в монашестве Памфилия, Феврония и Параскева – приняли постриг в Иорданском монастыре, где поочередно несли послушания игумений.
18 12 2009 Александр (Олесь) Мелехов
Существует контраст между древними патриархатами, которые сохранились как центры автокефальных церквей (Константинополь, Александрия, Антиохия, Иерусалим), и автокефальными церквами, канонические территории которых совпадают с территориями государств (Московский, Сербский, Грузинский, Румынский, Болгарский патриархаты, церкви в Греции, Польше, Чехии и Словакии, Албании).
17 12 2009 Олександр Палій, політолог, кандидат політичних наук для «Релігія в Україні»
Підтримка церковними організаціями, на які має вплив Москва, якогось одного кандидата вноситиме дисонанс у той баланс сигналів підтримки, які надходять з Кремля українським політикам. Тим більше, що втручання власне українських релігійних організацій МП у вибори може зашкодити довгостроковим інтересам російського православ'я в Україні.
17 12 2009 Анатолий Макаров
В Киеве ходило много легенд. В популярности она могла соперничать со святым Николаем Угодником. Посвященные ему сборники назывались николайниками, а те, что повествовали о необыкновенной жизни великомученицы, - варварниками. Легенды о святой отличались редкостным сочетанием фантастической условности и реалистических деталей.
16 12 2009 Геннадій Христокін, Юрій Чорноморець
Bажливим фактором наростання егоїзму може бути змагання проводів церков за першість, за душі вірних. Ці змагання виникають внаслідок спокушення трьома відомими спокусами: через «хліб», тобто матеріальні вигоди; через «владу», тобто намагання володіти церковним і світським впливом на життя народів; через «самобожнення», тобто коли керівництво вбачає в своїй діяльності чи покликанні власних церков якісь особливі «місії».
15 12 2009 Татьяна Деркач
Если вначале православная общая вера смогла собрать разные по крови народы и создать единую цивилизацию, то нет никакой гарантии, что единая цивилизация в состоянии объединить народ для восстановления православной веры. Если когда-то дух преобразил плоть, то это не значит, что плоть с такой же силой преобразит дух.
14 12 2009 свящ. Андрей Дудченко
Акцентирование Златоуста на призывании Святого Духа, в отличие от классического богословия, подчеркивавшего единство действия всех Лиц Святой Троицы, отражает дальнейшее развитие Троичного богословия после Никейского и Первого Константинопольского соборов.
14 12 2009 Віктор Єленський, Андрій Єрмолаєв, єп. Євстратій (Зоря), Юрій Чорноморець та ін.
Існують важливі виклики для української політичної та релігійної еліти. Політичній еліті України необхідно вже сьогодні чітко уявляти, як саме релігійні організації ставляться, наприклад, до проекту Руського світу. ... Церква має нести відповідальність перед суспільством за власну світоглядну, освітню, економічну політику. А держава має нести відповідальність перед суспільством за діалог із Церквою, і за спільну політику у справі виховання світогляду громадян.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: